Ти дивишся у сіру даль.
Здається, що нема рятунку.
Душа сховалась за вуаль,
А губи твої прагнуть трунку.
Вже радості нема в очах,
Немає втіхи, є лиш горе.
І линеш ти в своїх думках
Шукати краплю щастя в морі.
Краплину в морі не шукай,
Бо щастя поруч, біля тебе.
У серці мрію не ховай,
Її ти випусти у небо.
Поглянь в безмежную блакить.
Там вільно й радо птах літає.
І посміхнися у цю мить,
Бо світ – не сірий (ти це знаєш).
Поглянь, навкруг твоя земля,
Твої Карпати й Чорне море.
Ти чуєш пісню солов’я
І мову рідну... Чи це – горе?
Дивися: ось твої батьки,
Терплячі, люблячі та щирі.
При них щасливим будь завжди –
І будуть рідні теж щасливі.
Будь вірним чесним другом ти –
Й тобі сторицею вернеться.
Упевнено йди до мети,
І щастя, вір, само знайдеться.
Воно – в твоїй душі весь час,
Готове вмить прийти до тебе.
Лиш усміхнись собі ще раз,
Повір у нього, в світ і в себе.
