Тобі байдУже, ну й нехай.
Заріжу своє щире серце.
Тепер, як хочеш поступай.
Не зявиться більш сліз озерце.
Кожну секунду - лиш тобі!
Цього, на жаль, не оцінила.
Ти дозволяла все собі,
Стосункам ти могилу рила.
Я більш не люблю, як любив.
Мабуть, так склалося у нас.
Та почуття я ще не вбив,
Стоїть надщерблений каркас.
Побитий вітром, цегли вщерть,
Та та лежить лиш хаотично,
Стосункам нашим буде смерть,
Якщо ти не систематично
По блоку будеш день у день
Знову виводить стіни храму,
Де чути спільний спів пісень,
Де я шаную твою маму.
Усе тепер в твоїх руках,
Я пластилін, а ти ліпи.
Твої ключі в моїх замках,
Ти поводир, а я сліпий.
P.S. Якщо ти зможеш, я обіцяю, що зроблю тебе щасливою.
