Цей рідний берег, милий Станіслав,
Ти тиха гавань трударів невтомних.
Де б я в світах далеких не блукав,
Сюди дороги йдуть, знову і знову.
Колись давно, по цих шляхах, ішла біда
І земляки мої, пішли нас боронити.
Хто повернувсь, когось за обрієм, залишила війна.
Та нам, живим, їх подвиг не забути.
І буде вічно, як старий маяк,
Наш Станіслав на березі стояти.
Є сила та земна, що як магічний знак,
Уміє людям щастя дарувати.
