Переклад вірша Афанасія Фета
На світанні хай солодко спить!
Не буди на світанку її!
Ранок в неї на грудях пашить
і палає на ямочках щік.
Розморив її стомливий сон.
Он подушка вся жаром пала’.
До плечей білосніжних обох
її чорне волосся спада’.
Вчора ввечері біля вікна
довго-довго сиділа вона.
Їй подобалась місячна гра –
як він в хмарах пірна’ й вирина’.
І чим довше тривала та гра,
чим гучніш соловейко співав,
тим блідіше ставала вона,
ще й у серденьку біль калатав.
Тим-то в неї на ямочках щік
і на грудях цей ранок горить.
Не буди на світанку її!
На світанку хай солодко спить!
-----------------------------------
Афанасий Фет
На заре ты ее не буди,
На заре она сладко так спит;
Утро дышит у ней на груди,
Ярко пышет на ямках ланит.
И подушка ее горяча,
И горяч утомительный сон,
И, чернеясь, бегут на плеча
Косы лентой с обеих сторон.
А вчера у окна ввечеру
Долго-долго сидела она
И следила по тучам игру,
Что, скользя, затевала луна.
И чем ярче играла луна,
И чем громче свистал соловей,
Всё бледней становилась она,
Сердце билось больней и больней.
Оттого-то на юной груди,
На ланитах так утро горит.
Не буди ж ты ее, не буди...
На заре она сладко так спит!
1842
, чи отак - 
