не варто вбивати вічність
і ніч ця уже скалічена
і ціла купа справ -
писати тобі вірші у листах
але нічого не виходить...
ти не винна
забирай мої полотна і
вірші шмаркаті!
там твої очі
знай
тільки твої
і кров згортається бо
кисню не має в
легенях моїх
тихо так
кричали голоси
чи голуби
вони святі
я знаю
прокидайся ще до мого прибуття
Київ - Львів
перший перон
я чекаю...
і спорожнілий простір
за нашими спинами
а сліз твоїх щойно змитих
забирає вітер
я їх не помічаю
ти підходиш
і я помираю від
твоїх очей
- можна
я буду твоїм янголом
твоїм охоронцем?
- звичайно що можна
ти ним і є
бо ти є
бо я є
бо ми є
витри
вимір
викинь!
тільки
тілу
тісно!
знову
значить
зникнеш?
просто
правда
прісна
.
