На Вкраїні наші рідній,
На рідній земельці,
Сидять люди очманілі,
Та жують, щось в пельці,
Чи то кляпи, чи резину,
Щось не зрозуміти,
А побачиш цю картину,
Можна і здуріти,
То заткали нам ротяки,
Щоб ми все мовчали,
Від такої ось подяки,
Тільки б не здихали,
Та ми же мремо, як мухи,
Не треба й душити,
Відпустіть на шиї зашморг,
Дайте нам пожити!!
