Доля часточку щастя дає
В день народження кожній людині.
Хтось дбайливо плекає своє,
Хтось не бачив той дар і понині.
І пускає насіння святе
В різних випадках різне коріння,
Бо кладе кожен в слово просте,
Особисто своє розуміння.
Десь чекають його з-за морів,
Я вже щастя відчую в бажанні
Мить побачити, як на горі
Сонце вії здійме на світанні.
В добрий час мене в світ повели
Від промінням залитої хвіртки.
Тож безмежно щаслива, коли
Розпускається пуп`янок квітки.
Моє щастя то йшло по стерні,
То літало у небі на крилах,
Щастям з моря махали мені
Білі чайки й червоні вітрила.
А якщо десь на схилі років
Сонце вії прикриє пухнасті,
Скаже хтось, що так щастя й не стрів.
Я скажу, що купалась у щасті!
Ваш вірш прочитала, і ніби справді Скупалась у Щасті! Дякую!
