Якщо ти марево рожеве
і ніби поруч, ніби ні,
залізеш рицарем травневим
в мої розбещені ті сни,
а запозичені слова краще одразу не тримати,
на руках ніби дитину годі колихати,
змією поступово заповзу в думки,
не спиниш, бо так хочу,
не існує слова ні,
бажання однакові, ворог тільки час,
він харчується чеканням
і щохвилинно роз'єднує нас.
