В кімнаті холодно і темно,
Вона залишилась одна.
В душі тривожно і порожньо -
Вона хотіла так сама.
Чому? Навіщо? І коли
Перевернула світ в собі?
Відкрила очі, стала зряча.
Почувши правду вже не плаче.
Він вже не той кого кохала,
Він вже не той, кого вона
Коханим потай називала,
Чий образ в серці берегла.
Вона просила тільки правду,
Вона благала не брехать.
Свідомість голосно кричала
“Йому не варто довірять”.
Ні. Він не мій принц, має іншу.
Себе питаєш “Чим я гірша?”
Від неї другий рік не йде
Й мені покою не дає.
Не можу більше так, не буду.
Його покину, все забуду.
Почну усе з нуля, з початку.
Бувай. Шукай собі нову коханку.
