З тобою поруч, мить блаженства
Показую тобі свій спокій,
Нутро розірвано до щента,
Чому ТИ не говориш досить.
Вримать баланс більше не сила,
Пристойність лезом ріже совість,
І хоч байдужістю горіла,
Взяла в полон, без бою вбила.
О ігри ці не наче пекло,
То палиш жаром, то холодиш студнем,
Я більш не можу з мене досить,
пора втікти втікти не сила...
Проявлю гордість, не капітулюю,
В собі закриюсь для облоги,
Ти окупантом в душу влізла,
Під мої марші перемоги...
20.12.09.
