крылья,
мне с вами так нужно
лететь вверх! далеко?
нет, здесь совсем рядом, за горизонтом
совсем скоро вы услышите хлопок
и вам некуда будет спрятаться...
невыносимая сырость сменится жаром,
глаза будут искать пристанища,
натыкаясь все время на одно и тоже...
зябко кутаясь и отворачиваясь от ветра -
каждый раз просыпаюсь.
какие-то пару минут
и все разделяется на до и после...
слог за слогом,
взгляд_на_против...
есть разница?
вперед!
тебе ничего не показалось...
Ксюх - не думай, що це я погане кажу! але який прогрес нині... я до білих віршів ставлюся скептично-але ці дуже цукаві already!! але тепер у тебе з"явилася ритмовість і рима - скарб!!!
s o v a відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та я навіть і не думала про щось...
вони часом пишуться і тільки потім, згодом, я відчуваю, який сильний вітер...від крил!
Оценка поэта: 5 Ничего себе... вот это поток... или взлёт... нет, достаточно того, что это движение. Причем, такое разновекторное. Просто умница. Моя благодарность за эти строки.
s o v a відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00