Рай, рай для знедолених,
Чому його шукають на землі?
Ніч. Зірки ніби проколоті
Тмяніють на небеснім полотні.
Згас…ліхтар нічної вулиці.
Дим заходить в очі, плачу я.
І від сміху в тебе зводить вилиці.
Пам’ять не померла, а жива.
Крах…прощання не відбудеться.
Прірва. Сон. Миттєвість. Крик душі.
Те, що має бути, не загубиться.
Ти змінить не зможеш – залиши!