Одружився Бондаренко
З донькою Тесленка,
Потім дивиться: конфліктів
Щось забагатенько.
Пішов сумний Бондаренко
До Кравченка-кума,
І поскаржився гарненько:
Він, мовляв, не думав,
Що Тесленкова Оленка
Мастачка на чвари…
– Від світанку до ніченьки
Вона мене сварить.
Гаманець дістав Кравченко,
Посміхнувшись тихо,
Й заспокоїв Бондаренка:
– Це лихо – не лихо!
Ось, візьми, долар чарівний…
Як вуха пожовкнуть,
Покажи його дружині –
І вона замовкне.
І відтоді Бондаренко
Живе, мов блаженний,
Тільки скривиться Оленка,
А він – до кишені.
Й не розкриє навіть рота
Кохана хороша,
Президент, що на банкноті,
Її заворожить.
– Буде злагода в домівці, –
Говорив Кравченко, –
Як не даси долар дівці –
Донечці Тесленка.
