|
Плачеш, онучко… Чую, бачу, знаю,
Хоч я вже там, де тиша і зірки.
Та все одно крилом оберігаю,
Торкнусь душі, зігрію в самоті.
Я поруч, чуєш? Ледь відчутний подих,
Легка хмаринка, сонця промінці.
Я ангел твій — і крізь роки і продих,
Я в кожнім спогаді, я в кожнім сні.
Не плач, дитино, я не покидаю,
А обійму невидимим крилом.
В твоєму серці тихо заспіваю,
Завжди я поряд, йду твоїм слідом.
Коли нестерпний біль стискає груди,
Й здається, що вже сил немає йти,
Згадай, що поруч я завжди і всюди,
Твоїм промінням серед темноти.
Я у вітрах, у піснях колискових,
У теплім дотикові до щоки.
Я в дощовій краплині світанковій,
У шепоті весняної ріки.
Не бійсь, онучко, в світі все мінливо,
Та вірю я, ти вистоїш завжди.
Якщо колись здригнешся несміливо,
Я обійму і вкрию від біди.
Живи, радій, здійсни своє бажання,
Хай доля щастям устеля стежки,
Я завжди поруч – світлом сподівання,
Моя любов з тобою на віки.
(Я вірю, що бабусі мої добрі Ангели)
02.03.25р
Світлина з мережі.
ID:
1034459
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.03.2025 00:11:29
© дата внесення змiн: 02.03.2025 09:37:55
автор: Svetoviya
Вкажіть причину вашої скарги
|
Я також вірю, що наші матусі пильно стежать за нами із потайбічних світів і оберігають нас у важкий час. Чудовий вірш. 
