Дорогою в Італію
Я Альпи бачила високі і могутні
І відчувала холод занімівших скал
І грізний гул потоків мутних
І шум дощів і вітру шквал
Мене зустрів Везувій чорно-строгий
Що вмить ковтнув свої нещасні жертви
Блищить на сонці вогняна дорога
Застигла лава камінь мертвий
Море зустріло з скритим недовір'ям
Та спокоєм що крає серце мов ножем
Гойдають хвилі кораблі мов пір'я
І миють берег вигнутий вужем
Зустрів затоплений в нічних вогнях Неаполь
Й вділив мені куточок на асфальті
Спустошена з розбитою душею навпіл
Стою на площі яку звати Гарібальді
Селецька Галина
