Я співати люблю із колиски
Слова пісні – нектар для душі,
І мережу слова-намистинки
У віночки свої, у вірші !
Лети, моя пісня, лебідкою
У безмежність простору лети !
Не шукай собі пари в комфорті -
Постарайся у скруті знайти.
А пісня, вона наче молитва,
Яка дає наснагу мені...
Я не плачу, а тихо співаю
В тривожні, важкі, похмурі дні...
Присядь слово на крилах пташиних,
Радість й світло неси тим, хто жде !
Спраглу душу насичуй постійно,
Нехай квітне зело молоде !
Моя пісне – не складай лиш руки,
Світлим променем будь у серцях !
Ти не лопай, як бульбашки мильні,
Не згинайся, як згорблений цвях !
І не тлію – надіюся й вірю,
Із жагою горнусь до життя...
Добротою, любов’ю засію -
Оберегами в світ майбуття !
Я співати люблю із колиски,
Наче жайвір, у дні осяйні,
Бо складаю слова-намистинки
У віночки свої, у пісні !
В. Ф. - 10.01.2025
Недарма кажуть, що "пісня - це душа народу". Щиро та гарно, Вірочко, написала про пісню. 
