за мотивами однойменного вірша Катерини Собової
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011741
Був ще з ночі злий, сердитий
Придирався до дрібниць,
Тарабанив безупинно:
-Я вважав - що ти дружина ,
Апетитна, як сосиска,
Думав: ти - цукрова пудра,
А насправді, як редиска, ти - редиска.
ти - редиска.
Де ж той цукор заховався?
Погляд - хижої вовчиці,
і під пудрою змія
у душі темна лиш тьма, тіло –
з хрону і гірчиці.
Де солодка молодиця, де
румяна, щоки, циця?
Думав: ти - цукрова пудра,
А насправді - паляниця.
Звислі груди та сідниці.
-Вам не вгодиш,- каже жінка,
Здатні всі критикувати!
Щоб відчути смак солодкий,
Треба знати, де лизати.
де лизати.
Я - лікер солодкий в пляшці,
А ти бачиш лише тару,
Я не жінка, я - цукерка,
Суміш меду і нектару!
І хоч я - пахуча квітка,
Піду геть з цієї хати,
Доведеться мені, бідній,
Іншого джмеля шукати!
Іншого джмеля шукати!