Минає день і на порозі вечір,
І незабаром навернеться ніч.
Трапляються в житті й незвичні речі
І вкажуть, - що життя коштовна річ.
Воно здавалось, наче недолугим,
Коли у сутінках і небо, і земля,
Коли надію втрачено, як друга
Й беззахисна душа, як немовля.
І день минув, прийшов і вечір,
А там не за горами темна ніч.
І спогадів тягар наліг на плечі,
Вдивлятись в темінь боляче очам,
В імлу, в якій зароджується ранок,
Той що спасіння принесе душі,
Який загоїть всі нестерпні рани,
Це він думок освітлених рушій, -
Що не дарма приходить день й минає
І буде теплий вечір, тиха ніч
І впевнена душа, що не втрачає
Надію в щастя, як коштовну річ.