НЕСПОДІВАНКА
Куртку Оля одягла із флісу,
З гуми чобітки взяла для ніг
І пішла з матусею до лісу
За грибами, любить їсти їх.
Як набрали пів відра грибочків
Й утомились, ходячи ліском,
Сіли під сосною на пеньочку.
Витягнули термос із чайком.
Ще й до шлунку чай увесь не влили,
Як почули ззаду дивний звук.
Обернулись, очі округлили,
На дубку угледіли сову.
Скажете, мабуть, яке тут диво?
А таке: із книжкою сова
Під дуплом сиділа – й не рухливо,
Щось читала пташка лісова –
Віршик, може, загадку чи казку.
Ну, і ти читати вчись, будь ласка!
ЛИСЕНЯ
Руде лисеня із дитинства чудово співало.
Музичну освіту хотіло здобути воно.
До Школи мистецтв мама-лиска його записала.
Там на мандоліні лис Гук учив грати його.
Щодня лисеня на заняття до школи ходило.
І слухало вчителя Гука уважно щораз.
По струнах своєю правицею ревно водило
Й навчилося грати – народні мотиви і джаз.
Воно брало участь в концертах, призи здобувало.
Раділа матуся, щаслива була вся сім’я!
Так, часу на різні забавки рудьку бракувало.
Зате його мрія здійснилась! А як там твоя?
Чудові казочки! Головне - що всі дійові особи казок вчилися грамоті, щоб бути розумними. 
