Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Псалом 194. Боже слово - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 30.10.2024 - 12:21
Акім Галімов своїм фільмом намагається, не знімаючи ні з кого провини, вивести спікерів та аудиторію на розуміння, що був, є і буде спільний ворог. Йому вже вдалося вісімдесят років тому спровокувати конфлікти між — у стрічці наголошується не раз! — цивільними селянами, котрі до останнього розглядали вила й сокири як реманент, а не як знаряддя вбивства. Не було попервах жодної команди на зразок: «Вставай і вбивай!» із жодного боку. Натомість Червоній Армії станом на 1943 рік було вигідно сіяти розбрат між двома поневоленими народами в німецькому тилу. Почався контрнаступ, у волинських лісах сформувалася потужна українська партизанська армія, її треба послабити. Підсиливши водночас іншу партизанську армію, польську. Аби спершу спостерігати за процесами, а потім — піти в наступ і скористатися плодами. Ближче до фіналу Акім Галімов як автор усе ж зосереджується на проблемах руйнування пам’ятників героям УПА в Польщі й ексгумацій в Україні на місцях трагедії. Проте контекст лишається глобальнішим за бюрократичні й політичні перепони. Правда про Волинську трагедію — все ж не в тому, хто перший почав: поляки — кривдити українців чи українці — мститися полякам за кривди. Курка спершу була чи яйце. А в тому, що з різних причин не помічається: в причетності до трагедії Росії. Який би вигляд держава-агресор не мала. І Україні, і Польщі нарешті час визнати це. Бо у самій Польщі нема дискусій, хто винен у масових стратах польських військових у Катині. Добре, хоч тут не шукають українського сліду… ("Волинська трагедія як дискусія формату «про курку та яйце»", ДЕТЕКТОР МЕДІА) |
|
|