Той самий щонайпЕрший вальс
І крОки ще хисткІ, непЕвні,
Як під вітрилом перший гАлс –
ОбІйми з вітром щИрі, крЕвні…
ОсокОри шумУють в вітрАх,
А берЕзи у косах принАдні –
Дні чарують, ненАче у снах
Білі лебеді – наше кохАння.
Із сміхотлИвих тих очей,
Що аж займАються вогнЯми –
У серце,… Ось-Ось запечЕ…
Хтось чудодІйно грає з нАми…
Осокори шумують в вітрах,
А берези у косах принадні –
Дні чарують, неначе у снах
Білі лебеді – наше кохання.
Яка ж бо тАлія тонкА…
БерІзка мила білокОра,
Ще нічиЯ в моЇх руках –
Чи припадЕш до осокОра?
Осокори шумують в вітрах,
А берези у косах принадні –
Дні чарують, неначе у снах
Білі лебеді – наше кохання.
В душІ буЯють почуття:
«Ой, попадУсь під тІї чАри!»
А мИті вАльсу все летЯть…
АмУр поцІлив нас із хмАри…
Осокори шумують в вітрах,
А берези у косах принадні –
Дні чарують, неначе у снах
Білі лебеді – наше кохання.
В’ячеслав Шикалович
29.04.2009р.
Мелодія на слова пісні:
