*****
Прокинувсь я, розплющив очі,
Бо вже нема тієї ночі,
Коли так солодко я спав.
Із ранком день новий настав –
Той час, коли пора робити
Для того, щоб на світі жити,
Як того прагне кожен з нас;
Допоки він ще не погас
Навік, немов далекі зорі
В нічнім небесному простóрі.
Хай, може, він, як і всі дні,
Але у той же час мені
Цей день можливість ту дарує
З усім, що в світі цім існує,
Щоб я його не змарнував,
А все найкраще, що він дав
Мені, прийняв, немов дарунок,
Загорнутий у свій пакунок,
Для того, щоб не дня цього
Лише, а протягом всього
Мого життя, яке минає
І вже назад не повертає,
Ніколи б гірко не тужив
Я, а лише щасливо жив,
А також працював належно
На цьому світі, незалежно
Від того, що навколо нас
На нім трапляється всякчас,
Щоб світ на краще цей змінити
Для тих, хто далі буде жити.
Євген Ковальчук, 07. 01. 2021
ID:
1015016
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.06.2024 20:27:28
© дата внесення змiн: 07.06.2024 20:27:28
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
