*****
Прокинувсь я, розплющив очі,
Бо вже нема тієї ночі,
Коли так солодко я спав.
Із ранком день новий настав –
Той час, коли пора робити
Для того, щоб на світі жити,
Як того прагне кожен з нас;
Допоки він ще не погас
Навік, немов далекі зорі
В нічнім небесному простóрі.
Хай, може, він, як і всі дні,
Але у той же час мені
Цей день можливість ту дарує
З усім, що в світі цім існує,
Щоб я його не змарнував,
А все найкраще, що він дав
Мені, прийняв, немов дарунок,
Загорнутий у свій пакунок,
Для того, щоб не дня цього
Лише, а протягом всього
Мого життя, яке минає
І вже назад не повертає,
Ніколи б гірко не тужив
Я, а лише щасливо жив,
А також працював належно
На цьому світі, незалежно
Від того, що навколо нас
На нім трапляється всякчас,
Щоб світ на краще цей змінити
Для тих, хто далі буде жити.
Євген Ковальчук, 07. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2024
автор: Євген Ковальчук