Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Запрошую вас, пані та панове,
До Харкова, де чорна - кожна мить.
В моєму місті бомби та ракети -
Залізна безперервність. Вічний струм.
Тут дуже важко пишуться сонети
Про котиків, троянди та котлети...
Сирена виє, і мовчать кларнети.
Ми живемо. А з нами - жах та сум.
Ви ходите по всій моїй країні,
Забруднюєте вільний простір наш.
Базікаєте про любов, святині,
Про людяність, про Бога... Ви ще й нині
Чекаєте, коли сусіди-свині
З жахливих Буч влаштують вам колаж.
Навідники, "ждуни", колаборанти!
Повторюєте всі стандартні мантри
Свого кумиру з клятого кремля.
Чуже облизувати - значно краще!
Як щиро ви ненавидите наше!
Як тільки носить вас моя земля?
Запрошую до Харкова, панове!
Тут замість молодості - сивина.
Рядкам багатослівної полови
В моєму місті - нульова ціна.
Чи вам відомо, що у нас війна,
Негідники, злочинці, лиходії?
Тут кров'ю захлинаються надії,
А ви - в безпеці, бо таке не тоне!
Шматує зло країну через вас!
І вам - нічого! В нас м"які закони.
Та не хвилюйтесь! Прийде, прийде час!
Яка різниця, кажете? Велика!
За ваші жирні та зрадливі пики
Воюють хлопці на передовій.
Ви навіть їм "спасибі" не сказали!
Для вас прихід свинячої навали -
Найвища точка ваших чорних мрій!
Тим часом віддають життя герої...
Але стривайте! Господи, про що я?
Куди я вас запрошую, куди?
В моєму місті, де щодня жалоба,
Вам теж комфортно. Хочеться вам, щоби
Мій Харків здався натиску орди.
Працюєте на ворога повсюди!
Але запам"ятайте: вас не буде!
Які ви різні! Ні! Ви дуже схожі!
Від вас усіх однаково смердить.
Як тільки Україна переможе,
Ви всі перефарбуєтесь мерщій...
Не буде вам молитв та обелісків.
Колаборант - істота без прописки,
Без совісті, коріння та душі.
Як щиро і як потужно.
(Боженько, нехай видюжить наш Харків)
Честь і слава людонькам, які живуть у нім, моляться і мають надію. Ми переможемо, так повинно бути і так буде.
Слава Україні, Слава воїнам ЗСУ.
Не можу Вам не відповісти, бо болить однаково за моє любиме студентське місто Харків і за Суми, де проживаю після направлення на роботу. Предостатньо і в нас всякої нечисті: ждунів, колаборантів, підгавкувачів, які готові віддати пів України за перемир"я, аби їх тільки не чіпали. Не діждуться! Є у нас достойні захисники,була б тільки зброя... щоб не приходилося ремонтувати їм тої зброї, яку як непотріб нам поспихували.
До світлої
Мені здається, що таких вже немає, або кудись потікали, або мовчать, принишкли.
Знав таких,а зараз не хочу знати, в Кримушку кликали рашку, вважили себе руськими, хоча батько - етнічний українець.
Вічні питання - ким ти себе вважаєш?
Ще до великої війни, один хлопець втрутився в нашу дружню суперечку, заявивши:Я русскоязычный украинский националист! І суперечка якось закінчилась!
Не можу Вам не відповісти, бо болить однаково за моє любиме студентське місто Харків і за Суми, де проживаю після направлення на роботу. Предостатньо і в нас всякої нечисті: ждунів, колаборантів, підгавкувачів, які готові віддати пів України за перемир"я, аби їх тільки не чіпали. Не діждуться! Є у нас достойні захисники,була б тільки зброя... щоб не приходилося ремонтувати їм тої зброї, яку як непотріб нам поспихували. 
