Від понеділка й до понеділка
Не встигнувши кліпнуть очима,
Здригнулась годинника стрілка -
Й уже пів-віка за плечима.
Таке в цьому світі буває,
Що час пролітає, мов куля.
Поки соловейко співає -
Ліміт пророкує зозуля.
А в пам'яті, мов на папері,
Фіксуються дати, події...
У своїй звичній манері
Пролітають літа молодії:
Наче недавно Бердичів
Гучно родини гуляв,
А вічна столиця - град Київ
Привітав й обійняв.
Там чарівниця Світлана
В Женю стріляла з-під вій,
Мила, кохана й жадана
Прошепотіла: ти мій...
Нарешті!.. зайнявшись
Корисною й доброю справою,
І, лиш одружившись -
Зробив Светочку мамою.
Й почалися сімейні турботи,
Бо сім'я, як ми знаєм, святе.
Вигравши в долі джек-пота -
Сімейним керуй Вар'єте!
Має Женя хобі і звички,
Що прививалися змалку.
Так, біля тихої, мокрої річки
Любить зранку кинути пал... вудку.
А про гриби сироїжки,
Казав якось Наді Мовчун:
Я всі покажу Вам доріжки
Та ще й полювати навчу...
Отак живе в злагоді й мирі
Сім'я в світлі ясного дня,
У тихій столичній квартирі
Ради себе і діточок для.
Дружина працює за рогом
І гроші в кишеньку кладе.
(Вона надає допомогу
В самому ЦеПеМеСеДе!)
А тим, хто плаває мілко,
Секрет розсекречу, друззя,
Навіть патлатому Міко
Без педікюру до неї ніззя!
Ой, будьте здорові й щасливі
Всі поодинці й разом,
І хай бережевас на шиї
Персонально Ваш образок!
PS
Якщо я забалакавсь під вечір
Й невдало десь виклав слівце,
У цій зимовій холоднечі, -
Ви вже звиняйте за це.
