| Сторінки (38/3715): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Любов до краю одягну у слово
Там, де Дніпро купає хвилі чисті,
Їх несучи поміж полів, лісів,
Краса Карпат казково-урочиста,
Де сонце личко умива в росі,
То все мій край, близький, до болю рідний,
Де особливий і гостинний люд,
Що уставав не раз за волю й гідність,
Умів гасить ворожу дику лють.
Отож любов свою дарую краю,
Де мого роду праведна земля,
Де сонцеокі сяють водограї
І Боже небо світлом звеселя.
Любов свою я одягну у слово,
Правдиве й щире – інше – не моє –
І поведу про суть життя розмову,
Воно мені наснаги додає.
Я Кобзаревим словом упивалась,
Франко і Стус – мої учителі,
Тож вистояла гідно – не зламалась,
Завжди служила людям і землі.
І хай шиплять-зміяться пересуди,
Не збавлю я твердої вже ходи
Не одного і слово це розбудить,
Ковточком стане свіжої води!
7.11.2024.,
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Аби не втрапити у забуття
Красунею я не була ніколи.
Не пишуть і митці з таких ікони,
Та і в мені таки, мабуть, щось є,
Якщо є той, кому ім’я моє
І рідне, й дороге, як власна тінь,
Хоч поряд кращі є жінки – круті.
Думки щораз рясніють зорепадом:
Вже недалеко стріча й з листопадом,
Хоч доля в косах сивину снує,
Душа ж лишень добрішою стає,
Бо є кому себе подарувати,
Адже дружина я, бабуся, мати.
В кількох іпостасях іду життям,
Та чи не втраплю потім в забуття?
5.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Їх п’ятеро було…
Із сім’ї Уляни та Василя Горевичів, що на Тернопіллі, пішли захищати Україну п’ятеро синів. Один із них – Олександр Горевич – загинув у Російсько-Українській війні у січні 2024 року.
Їх пятеро було у цій родині,
І всі – сини, міцні, немов дуби,
Коли ж прийшла війни лиха година,
Покликала усіх до боротьби.
Синами вірними були вони й народу,
Й землі, що змалу виростила їх.
Міцніло древо дружного їх роду,
Адже всі сім’ї мали вже свої.
На фронті всі були в одній команді,
Гадали, що гуртом обдурять смерть…
Та ж полювала вже на… Олександра,
Пославши із хвороб солдату тест.
Та він не склав його – замало сили,
Змагатись довго захисник не зміг…
А мамі віщий сон приснивсь про сина,
Неначе проваливсь під ним поріг…
Струна у серці мами обірвалась,
Гаряче небо впало їй до ніг…
І сонце… покотилось… Заховалось…
Її синочок у борні поліг.
Земля, здалося, ніби захиталась
Від стогону з матусиних грудей,
І мати в неба, змучена, спитала:
«Скількох тобі потрібно ще людей?»
Воно ж мовчить… Війна смертями дише…
Чотири сини ще боронять схід,
Аби настала в Україні тиша
І назавжди забув про війни світ.
17.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Моя зброя
Я з тих, кому літа не на заваді,
Аби вести за волю боротьбу,
Дивитись в очі найгіркішій правді,
На інше все поставила табу.
Саме слова – моя надійна зброя,
Що іноді гостріша за багнет,
Тож не дозволить повторитись Трої,
У час війни вона – мій вогнемет.
Правдиве слово – надсучасне військо,
Котре ворожі скошує ряди,
Своїх перевіряє на вкраїнськість,
Рятує землю рідну від біди.
У арсеналі маю слів немало,
Аби їх скористати так, як слід,
Боротись буду, доки не зламаюсь,
Щоби на краще цей змінити світ.
13.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
А дні летять
Іще ‘дин день змахнув своїм крилом
Та й полетів у далі історичні.
Таке, бач, звичне дійство відбулось,
А може, і не зовсім воно звичне,
Бо кожен день – сторіночка життя,
Нова, нічим не схожа на учора,
Де все було: і плин буття, й звитяг,
І буднів каравани сіро-чорні.
Такою, бач, є формула життя:
На вістря часу нижуться події…
А дні летять. Крилаті, то й летять,
Для кожного лишаючи надії.
5.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Історія – це непроста наука
Історія – сувора надто пані –
Нікому вона зла не пробача:
У горло зраді вчепиться зубами,
Всьому стає суддею, зазвичай.
А все тому, що час їй вірно служить…
Його ж ні зупинить, ані купить.
Він не дозволить істину спаплюжить,
Тупого сміло назива тупим.
Історія – це непроста наука
Для світу, націй, кожної з держав.
Вона нагадує народам і про муки,
Які прикрила давності іржа.
2.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Спинись!
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fyoutu.be%2FWebPC0QkUwk%3Fsi%3DCdcndXEvDqdv-ELk%26fbclid%3DIwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0QohhbaG_epO51vnCjDBAFlOJVDOEZKewEalmw_-2ognBVtBkU47_OXpQ_aem_P63mF3Mi3QRjoIDw7aIPkg&h=AT2vFQAU2_kcjw2rbMvoQdIxMhlckOK-rxPzNHPGTuUdnDwL5VMS79jfx-ru3X-gWEwVoceNfGASTepEPd8H3IZ2Kxb6ie7-NlByt64O47Y5uFIs64chXrneZvaT4vBdh8_D&__tn__=-UK-R&c[0]=AT3JrjELxNt539Ng-PQOI1FQsqRi28HbaQFgEc_-AZZHI_FLbeu4PnfMF2cFS7nG7Rg09qoF0nhybnuomNYVQvle9aaYJG2tkiizuDNO-_YQ3wuLYkNyK0xykUcP8wpDbQUIkHDbsbgSakH68B8zQTIwXHT9EisS8Su6PLgpggcbuQIUN3M
Коли земля застигне у печалі
За тими, хто за волю уставав,
В молитву закарбуй свої слова
І пом’яни хвилиною мовчання…
Спинись на мить, мій друже-українцю.
Чи сивий ти, чи надто молодий,
Наповни душу вдячністю по вінця
Й хвилину цю в мовчанні проведи.
Про тих згадай, хто волю врятували
Твою й мою у ратному бою
Від дикої російської навали,
За нас поклавши голову свою.
Ніщо так не цінується, як воля,
Цю істину навік запам’ятай,
Вони ж кували Україні долю
І день, і ніч, у будень і в святА.
Тож зупинись, віддай полеглим шану,
Адже вони загинули за нас,
Добро творити людям поспішали…
Схилився перед ними навіть час…
2.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Війна – це тест
Чим завинило місячне дитя
Перед кремлівським іродом жорстоким,
Що поплатилося своїм життям,
Хоч не було дитині… навіть року?
А той солдат, що вибившись із сил,
Плекав надію вижити у герці,
Беззбройний, в ранах… Це чи не посил,
Щоб милосердя розтопило серце?
Але серця у ворогів мовчать,
Отож стріляють в наших полонених,
Вбиваючи і воїна, й дівча…
А мо’, не кров пульсує в їхніх венах?
Війна для всіх – це історичний тест.
У ній задіяні держави, зброя, люди,
Та прийде час, коли Господній перст
Мечем каральним московитам буде!
6.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Історія – це непроста наука
Історія – сувора надто пані –
Нікому вона зла не пробача:
У горло зраді вчепиться зубами,
Всьому стає суддею, зазвичай.
А все тому, що час їй вірно служить…
Його ж ні зупинить, ані купить.
Він не дозволить істину спаплюжить,
Тупого сміло назива тупим.
Історія – це непроста наука
Для світу, націй, кожної з держав.
Вона нагадує народам і про муки,
Які прикрила давності іржа.
2.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Осінні кольори
Пофарбувала осінь коси
У найтепліші кольори:
У жовторизі абрикоса,
Та ще зелені явори.
Ще трави пружні у долині –
По груди в роси забрели.
Клини вгорі лелечі плинуть –
Розлука з краєм їм болить.
Упало у озерце небо –
Хмарки, мов лебеді, пливуть.
Така в природи є потреба –
Картину малювать нову.
16.08.2022.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Нехитра загадка
Купався ранок у сріблястих росах,
Коли із сонцем викотився день,
Він з вітром розплітає вербам коси,
Десь тихо час інкогніто бреде.
Він будить все, коли стрічає весни,
Дарує літу з кольорів розмай.
Осіннім сонцем жовте листя пестить,
Доки заволодіє ним зима.
Така нехитра загадка природи,
Але чи її легко розгадать:
Чого не роблять, не спитавши броду?
Коли твердою може буть вода?
14.07.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Міні-вірші
Як дорого цінується людьми
Та доброта, що із зерна любові!
Та чи над цим замислюємось ми,
Що цей дарунок адресний від Бога!
27.04.2023.
Кому з дитинства правда люба,
Той з нею буде й доживать,
Хоч зна: вона для нього – згуба,
Все ж правди вимовить слова.
28.04.2023.
Хто із неправдою вживеться,
Той і себе не поважа,
В народі брехуном він звется,
Продажна в нього і душа.
29.04.2023.
Є слово, як сонце, що гріє в віконце,
А є, як кинжал. Рану він залиша.
Одне – зігріває, а інше – вбиває…
Ніколи зі словом не слід поспішать.
29.04.2023.
Ця війна для нас теж фільтрація,
Щоб зерно збереглося нації,
Така в світі існує потреба,
І сприяє цьому Боже небо!
29.04.2023.
В житті найбільш цінується добро –
Інфляціям воно не піддається
І не купляється за злото-серебро,
Й ніколи і ніким не продається.
21.05.2023.
Хто відчував свободи смак хоч раз,
Ніколи не поступиться вже нею.
Запам'ятати це давно пора,
Хоч рухатись доводиться стернею,
Бо воля дістається лиш в борні
І платиться за неї тільки кров'ю,
Гартується, як сталь, вона в вогні,
Освячується Богом і любов'ю.
26.05.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Україні допоможе Бог!
Мандрує день у вечір темносиній,
Несе утому в ночі таїну,
А мати сина жде-чекає сина,
Благає світ закінчити війну.
Коса її від горя посивіла,
У зморщечках його глибокий слід –
Помчав синок війні назустріч сміло…
Її благання мусить чути світ…
Немає міри, біль матусі змірять
І до Вітчизни рідної любов,
Саме вона тримає в жінці віру,
Що Україні допоможе Бог!
27.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Кохання час не вибирає
Страшна звістка з фронту: загинули закохані "Валькірія" та "Берсерк".
Неділя. 3.11.2024.
Ця звістка надійшла із Третьої штурмової бригади. «На щиті повернуться додому «Валькірія» (Валентина Нагорна) медикиня і боєць «Берсерк» (Данило Ляшкевич).
Вона і він, Вкраїна і кохання,
Обпалене не раз вогнем війни,
Де дикий гул, снарядів завивання.
Невипадково стрілись там вони.
Борониться там воля України,
І серед кращих – Третя штурмова,
Де не пісні лунають солов’їні –
Війна гримить… Все кров’ю умива…
Він левом був давно в військовій справі,
Бо з чотирнадцятого воював,
Досвідченим бійцем був і яскравим,
В боях це показав – не на словах.
Вона ж – проста військова медикиня,
Змагалася зі смертю теж не раз.
Така трьохсотого нізащо не покине,
За це бійці їй вдячні і Донбас…
Вона ж геть молоденька і вродлива,
Була сестрою кожному із них,
Та із «Берсерком» лиш була щаслива,
Кинувши виклик у лице війни.
Кохання, кажуть, час не вибирає…
До них прийшло у грізний час війни,
Де пекло чергувалося із раєм.
Про смерть тоді не думали вони.
А та, підступна, КАБОМ* опустилась,
Підстерігала, бач, давно обох…
Чи то сміливість їхню не простила?
А може, недобачив цього Бог?!
Вона і він, і вірне їх кохання –
Всі на однім вертаються щиті
Й злетять увись у вічному єднанні,
Хоча ще за життя вони святі…
4.11.2024.
---------------------------------------------
* – керована авіаційна бомба (КАБ)
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Якщо Україна впаде
Якщо Україна впаде.
Європу жде чорний день…
Чи знають про це поляки?
Чи ум загубили з ляку?
За ними впадуть словаки
І стануть служить зівакам,
А втомляться козиряти,
Утраплять тоді за грати.
Чи ж зна до пуття Європа,
Як землю ми кров’ю кропим.
Хоч ми її захистили,
Вона ж нам не стала тилом
Ні вчора, ані сьогодні.
Чекаєм дій благородних,
Аби стала поряд з нами
Супроти війни-цунамі.
Ти ж запам’ятай, Європо:
Для раші ми – перша проба,
А може буть друга й третя…
Й ти будеш із мапи стерта!
3.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
"Плине річка " Ганна Верес
YOUTUBE.COM
"Плине річка "
Мій творчий доробок поповнився ще однією піснею. Плине річка
(Слова для пісні).
Плине річка без упину –
Хвилечками гра.
Двоє в воду ту вступили.
Будували рай.
Плине річка по долині
Гомінким струмком.
На рушник стала дівчина
З любим козаком.
Козаченько молоденький
У похід збиравсь.
Жону – в губи, в щоку – неньку
Та й залишив край.
Ой, поїхав на війноньку –
Вісточки нема.
Чи не згубив головоньку?
Третя йде зима.
Плине річка без упину,
Береги купа.
Козак славний той загинув –
У бою упав.
Приніс вісточку цю вітер:
«Гідно воював!»
Калинові плачуть віти,
Мати і вдова.
30.11.2019.
Ганна Верес Демиденко
"Плине річка " Ганна Верес
YOUTUBE.COM
"Плине річка " Ганна Верес
Слова Ганни ВересВідеоряд Ольги Калини П
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Щоби звучало гордо «Україна»
Україно!
Крізь сивину задимлених століть
Ти йшла, себе рятуючи, до волі,
Руйнуючи імперії ту кліть,
Котра ламала людям їхні долі.
Ти йшла не день, не два – ішла віки,
Долала все, аби здобуть свободу.
Був часто досвід боротьби гіркий:
Викошувався цвіт твого народу.
Але ти йшла, замкнувши геть уста.
Приниження терпіла, підлу зраду,
Й ця місія твоя була свята –
Боролася, аби воскресла правда.
Твоя мета – утвердитись в житті
Як самостійна правова країна,
Старалася не схибити в путі,
Щоби звучало гордо «Україна»!
Сьогодні закривавлений твій слід,
Политий материнськими сльозами,
Ти ж подвигом дітей дивуєш світ…
Кричить земля під їхніми хрестами.
20.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демидеико
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Війна в Україні
Розлетілись твої діти,
Нене Україно,
По усенькім білім світі,
Аби не загинуть.
Полетіли, мов лелеки,
Не тепло шукати,
Тут війни громи – не клекіт,
Горять люди, хати…
Полетіли в чужі землі,
Де й мова чужая,
Не ті ліси і озера,
Й зорі – не стожари.*
Залишились найвірніші
Твої славні діти,
І їм теж не спокійніше,
Та це – стражі світу,
Що уміють бій тримати –
Воленьку рятують,
Від тих, котрі сіють «мати»,
Діточок мордують.
У цих дітках – твоя сила,
Вона нездоланна,
Їх, мов житечко, косили,
Та не знищать лану.
Це колосся міцне, дуже,
Тримається купи,
Душі має небайдужі.
Таких не підкуплять,
Бо жиє любов столика
В серцях патріотів,
Переможе вона лихо,
Зможе все збороти!
14.10.2024
-------------------------------------
• – народна назва сузір'я Плеяд,
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
Краса осіння
Ув осінь теплу літо заблукало,
Аби її краси збагнути суть,
Помилуватись пізніми квітками,
Бо лиш краса й любов цей світ спасуть.
У шаль одягшись різнокольорову,
Чарівна осінь літо обняла,
Сипнула злота у ліси й діброви
І в повінь листопадну повела.
А там – всі ранки сиво-росянисті,
Дрімає тиша, зупинивши час,
Калина у рубіновім намисті
Радіє, мов засватане дівча.
Краса осіння дивна й загадкова
То зраночку туманом задимить
І попливе над сірою рікою,
То сонцем посміхнеться хоч на мить.
24.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Міні-вірші
Гарцює день від раночку до ночі
І свій маршрут упевнено дола,
Аж поки не відкриє нічка очі,
Котра від денних клопотів звільня.
7.04.2023.
Найвища місія в світі –
Людиною залишатись,
Своє дарувати світло,
Навчитися зло прощати.
Але зло буває різним:
Коли це ворожа зграя,
Борись, доки ще не пізно,
За волю свою і краю.
13.04.2023.
Коли життя уже ніщо для тебе,
Перш, ніж його захочеш зупинить,
Порадься з цього приводу із небом,
Не поспішай рубать життєву нить.
20.04.2023.
Лягають колосом хліба,
Коли горить пшеничне поле,
А із людьми не так хіба,
Коли виборюється воля?
20.04.2023.
Служити людям– місія почесна,
Та й маєш задоволення в душі,
Вони ж ведуть себе часто нечесно.
Це ті, хто надто духом зубожів.
20.04.2023.
Коли ті карлики з Кремля
Із ядеркою пожартують,
Тоді зупиниться Земля.
Її і небо не врятує.
20.04.2023.
Дорослістю не муч себе ніколи,
А будь собою у складні часи.
Життя твоє – то надважлива школа –
Вчить руйнувати й будувать мости.
26.04.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
О світе мій!
О світе мій, геть змучений ти, світе,
Де зло з добром у вічному бою,
Де гине найдорожче – наші діти,
Де ницість демонструє Кремль свою.
О світе мій, невже ти геть безсилий,
Аби жахіть спинить новий виток,
Коли у двадцять – змучені і… сиві,
Коли вода отравлена приток.*
О світе мій, хіба не танець смерті
Затіяв ти з росією, відтак,
Де до кінця твого – не кілометри…
А мо, за мідний ти продавсь п’ятак?
О світе мій, відкрий, нарешті, очі,
Якщо ти дорожиш своїм життям
Якщо безслідно згинути не хочеш.
Росія й смерть – синоніми. Затям!
О світе мій, твій вік давно вже сивий,
Аби всього, що є, не розуміть,
Яким є путін хитрим і спесивим,
Продемонструй свою, нарешті, міць!
О світе мій, твої в печалі будні,
У траурній хустині і свята,
Аби не зникло з обрію майбутнє,
За кожну смерть з московії спитай!
4.10.2024.
* – Сейм і Десна – притоки Дніпра – отравлені росією, тому у них пропало багато риби, раків тощо.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
Позиція
Життя не плине за водою.
Відомо це мені й тобі.
Щоб не хворіти самотою,
Знайди себе у боротьбі.
І сенс життя побачиш інший,
І друзів матимеш доста,
Коли для інших зробиш більше,
Бо це позиція – свята.
29.05.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Осінь нам відродить сили
Плине осінь клином журавлиним
Над землею, що лежить в вогні,
Ген «курли» гірке пташине лине,
Болем обізвалось і в мені.
Вмилася і ця осінь печаллю,
В траурнім вінку її краса:
Хтось – убитий, інші, мов прочани,
По всім світу. Стогнуть небеса:
«Як же зупинить орду-навалу,
Україну-неньку врятувать,
Ці жнива закінчити криваві,
Щоб поля житами засівать?
Їм болять і рани незагойні
В материнських зболених серцях,
Бо не кожна до грудей пригорне
Донечку чи сина-молодця.»
Сумом оповиті ранки сиві,
Туга сповиває кожен день,
Але осінь нам відродить сили.
Віриться, вона не підведе!
27.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Осінній сум
Спустився день на вицвілу траву,
Осінній ранок просить звеселити,
Та ніч ще натягає тятиву,
Аби дощем із хмар густих пролитись.
Похмурий ранок знов пряде туман,
Невесело йому живеться нині.
Похнюпив свою голову дурман,
Цвітуть наперекір всьому жоржини.
В долонях осені пишніє свіжий мох,
Життям насолодитсь він уміє,
І хоч від росяниць давно промок,
Та виглядає сонечко несміло.
Осінній сум… Усюди слід його:
В очах людей, комах, птахів, звірини.
Лиш кетяги горять, наче вогонь,
На кущиках достиглої калини.
15.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Ще пахне осінь
У вирій полетіло красне літечко,
Побігла стежка в сивий листопад.
Вдяглись ворони у тепліше пір’ячко,
Тренує тіло білка-акробат.
Ше пахне осінь яблуками пізніми,
Що стережуть осиротілий сад,
І вечір не турбує його піснею,
І зорі в небі ябками висять.
Такою осінь бачу вже не вперше я,
Та кожен раз милуюся й… молюсь,
Аби не мала ця краса завершення,
Допоки трунком-чарами уп’юсь.
10.02.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Лист мамі Ходак Феодосії Іванівні до ювілею
Сьогодні, мамочко, Вам 95,
Та в 70 зоря Ваша погасла,
Тож не діждалися Ви правнучат.
Праправнучка в родині є. Ще й класна!
На жаль, така є істина життя,
Що кожному свій шлях Господь наміряв.
Не добавляє літ ні каяття,
Ні те, хто і яку несе у серці віру.
Сьогодні особливий маєм день,
Бо вкотре поспішаємо згадати,
Матусю, Вас, і спомин знов веде
На той поріг, де Ви жили і тато…
Ми ж дякуємо Вам за все, за все,
Схиляємося у святій молитві
Росія нас ракетами трясе,
Тож за життя змагаємось у битві.
Вже чверть століття, мамо, ми без Вас…
Ідем життям, що простелив Всевишній.
Ніхто не зміг ще зупинити час,
Ще родять Ваші яблуні і вишні.
Наука Ваша з нами – ще жива,
Й від цього нам нікуди не подітись…
Прийміть від нас пробачення слова,
Не ідеальні ми, та Ваші діти…
18.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
До матерів
Коли ти мати, пам’ятай уроки,
Що продиктовані давно життям:
Слід іноді робить суворі кроки,
Аби не мати потім каяття.
Не смій рабою дітям ти ставати,
Бо маєш іншу місію в житті:
Ти є не просто жінка – їхня мати,
Хоч досить часто діти не святі,
Бо ж забувають, ким вони зачаті
І викохані за багато літ,
В твоєму лоні їх лежить початок,
Твоє крило їх вивело в політ.
Життя частіш скидається на грози,
Де грому вистачає і води,
Тож діти мають висушити сльози,
Коли тебе торкне крило біди.
І посмішкою засміються очі,
І ти стаєш багатшою за всіх,
Адже сумління вже тебе не точить,
І ти не усвітомлюєш свій гріх!
27.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
Не стихає бій за волю
(Слова для пісні)
Там, де жито половіло,
Потонуло все в вогні,
Україна наша вільна
Опинилась у війні.
Де пшениченька шуміла
І раділи небеса,
Серце неньки защеміло,
Бо ж зів'яла та краса.
Не вітри гудуть у полі
І не гроз гучні громи –
Боротьба іде за волю,
Тож лунає клич сурми.
Не вітри то в полі свищуть –
Небо стогне у грозі –
Цвіт осипався із вишні,
Тоне в маминій сльозі.
Не вітри – то злі бурани,
В полі їх смертельний слід,
А в матусі серце в ранах,
Їй не милий білий світ.
Та вітри ще заспівають
І розчешуть колоски.
Стрінуть волю з короваєм
Українські козаки.
Не стихає бій за волю,
Не закрити сонця млі.
Ще розквітне щастя-доля
В цій згорьованій землі.
1.02.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Міні-вірші
Історія не знає півтонів:
Червоне й чорне в нім переплелося,
Коли народ п'є муки у війні,
У землю з кров'ю падає колосся.
11.02.2023.
Не буде осені без літа,
Весна іде після зими –
Закономірне все у світі –
І те, коли й для чого ми.
27.02.2023
Життя поета – почуття і слово,
І та епоха, у якій живе,
Із цілим світом це його розмова,
До волі й правди свій народ зове.
8.032023.
Із долями непростими
Правдиві завжди у моді,
Хоча і не є святими,
Це кращі плоди народу.
13.03.2023.
Хто владою розбещений і грішми,
Той людяність втрачає у собі.
Не розуміє і того, що грішно
В підлегих, друзях бачити рабів.
22.03є2023.
Є речі, про які слід пам'ятати
Впродовж століть, а мо', й тисячоліть,
Про тих, хто землю захищав, як матір,
І тих, хто прагнув цей змінити світ.
26.03.2023.
Лови момент, допоки кличе доля,
Із нею торгуватися не слід ,
Адже день завтрашній нікому невідомий,
Бо саме так влаштовано наш світ.
7.04.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
Осіння пісня
Заколисує осінь
Дні короткі, сумні.
Сірим маревом просинь
Подала знак мені,
Що вже літо згубило
Сонцем вишиті дні,
Журавлі відтрубили,
Плачуть роси в вікні.
Осінь жовті ворота
Відчинила. Пора!
Вітровію-заброді
Вже диктує жура:
Не співати волошкам
Свої сині пісні,
Не вдягати віночки
Чебрецеві рясні.
Розмірковує осінь:
А чи слід поспішать
З сивиною у коси,
В кого юна душа?
3.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
Сучасна байка. Хто є хто?
Зустрілись підприємець і поет.
У кожного із них був свій секрет,
Як досягли своєї висоти,
Тож заходились річ про те вести:
– Я маю все, – багатий запишавсь, –
Тому і задоволена душа, –
Пів дюжини я маю діточок,
Дружину, підприємство, кабачок.
Зустріну смерть – від неї відкуплюсь.
Для всіх я – пан, а для дітей – татусь…
Поет, подумавши, скромненько проронив:
– Ну, а перед Богом ти не завинив?
Хай люди скажуть, хто є хто із нас.
Суддею справедливим стане час.
В мене є те, чого не маєш ти:
До душ людських будую я мости.
Допомагає в цьому доброта.
Позиція моя в житті свята:
Не нехтувать любов’ю до людей,
Мільйони уже маю я й дітей.
Навчаю їх у світі чесно жити
І рідною землею дорожити.
Дорожча, аніж хліб, наука ця –
Без неї – ані сина, ні бійця,
Ні мудреця, ані громадянина…
Чи варта ця наука людям нині?
16.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Вона і він, і їх кохання
Вони пішли, узявшися за руки,
У вічність поспішили теж удвох,
Вручивши долі дітям і онукам,
З собою прихопивши лиш… любов.
Оту, що зігрівала душі їхні,
Пережила мільйон випробувань,
Аж поки заяснів на скронях іній
Що добавляв тепла в зізнань слова.
Вона і він, і їх земне кохання,
Котре зробило вибір свій… без них,
Життя їм диктувало розставання –
Любов сильнішала, не знаючи вини.
Було усе: поразки й перемоги,
І сліз потік, і щастя океан,
Та спільною була у них дорога.
Все ж небо готувало інший план.
Воно їх розлучити… не посміло,
Бо вірило у силу почуття,
Його ж пронести до кінця зуміли
Закохані через усе життя.
8.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Осіння пектораль
Коли зодягне осінь пектораль,
Ту, найбагатшу, рідкісну у світі,
То здасться, Бог всі кольори зібрав,
Що зими накопили, весни й літа.
У ній мережок ситечко густе,
Зелена рута в золотій оправі,
А як ще й хризантема розцвіте,
То королевою назвуть її по праву.
Там сивина туманів молодих,
І неба синь, замислена й прозора,
І колір слив, що припасли сади,
І срібла блиск, що опустили зорі.
Там жовтизна беріз і міць дубів.
Росою вмиті їх пихаті віти,
Калини ягідки в гіркій журбі
І злякані морозом першим квіти.
Така, бач, осінь у моїм краю,
В ній казка й дійсність – все переплелося
І опинилось у земнім раю,
Де літо бабине пряде своє волосся.
31.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V2FZqA9j5R4[/youtube]
Подаруй мені ніч -2 (Слова для пісні)
Подаруй мені ніч
божевіль і палкого кохання,
Подаруй мені ніч,
де на весь білий світ тільки ми,
Подаруй мені ніч
і солодкі в душі хвилювання,
Подаруй мені ніч,
поки не дочекались зими.
Подаруй мені ніч
ту, що згубить дорогу до ранку,
Подаруй мені ніч,
щоби ласкою рук упились,
Подаруй мені ніч,
що опустить зірки на фіранку,
Подаруй мені ніч,
де б від щастя удвох знебулись.
Подаруй мені ніч,
що втопилася в місячнім сяйві,
Подаруй мені ніч,
де уста розмовляють без слів,
Подаруй мені ніч,
зацілуй мої коси русяві,
Подаруй мені ніч,
де б кохання звучав переспів.
7.11.2015.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
Слова кохання
Коханню, кажуть, непідвладний вік,
Отож кохають сиві і цнотливі.
Навіть солідний зрілий чоловік,
Буває, почувається щасливим,
Коли душа його зустріне ту,
Яку шукав, та не знаходив досі,
Воскресне жар у нім, який потух,
Хоч на порозі запізніла осінь.
Кохання здатне і на чудеса,
Бо напува людину дивним трунком,
Тоді керують нею небеса,
Ну, а кохання стане подарунком.
Отож, коли душа в тобі жива,
Не поспішай у старості тенета –
Кохання в ніжні загорни слова,
Які диктує муза лиш поетам!
26.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Про слово
Зі слова починається людина,
Коли вона про себе сповіща.
Без нього не народиться родина,
Закутується в лід жива душа.
Де слово, там і душ тісне єднання,
Без нього не утвориться народ,
Це засіб, щоб зізнатися в коханні,
Воно підкорить при потребі й фронт.
Гаряче слово зігріває серце,
Аби тепліло тіло і душа,
Холодне ж – жити позбавляє сенсу,
Тож кидати його не поспішай.
Початком світу теж вважають слово –
Засвідчує про це письмо святе.
Аби його відсіять від полови,
Май мудрість, що мов ситечко густе.
7.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Міні-вірші
Як же мало для щастя треба,
Для звичайного, для людського:
Тільки воля святого неба
Й знать, що долі нема легкої.
22.11.2022.
Народ, що над усе шанує волю,
Ніхто іще у світі не зборов,
Адже він у борні плекає долю
І проливає патріотів кров.
21.12.2022.
Всьому свій час – народинам, фіналам –
Усе-усе у Господа руці:
І те, що відбувається із нами,
І те, яку в житті обрали ціль.
23.12.2022.
Біди чужої, кажуть, не буває,
Як і землі, де твій найперший крок.
Хто істину цю раптом забуває,
Той від життя отримає урок.
28.12.2022.
Історія пишеться кров'ю,
Що змішана із любов'ю
До краю свого і роду,
І до усього народу.
22.01.2023.
Війна торкнудась кожної душі,
Навчаючи любити й ненавидіть,
І відчувать, свої – хто, хто – чужі,
Людей розпізнавать і їх підвиди.
11.02.2023.
В історії немало сторінок,
Залитих кров'ю гідних українців.
Героям слави зодягла вінок,
Для котрих честь дорожча за червінці.
11.02.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Ліричне
Коли засинають зорі
У передранковій млі,
Повітря ще не прозоре,
Та легко воді й землі.
Дрімотою оповиті
Лежать і луги, й поля.
Росицею трави вмиті,
Срібляться вони здала.
А як рожевіти стане
На небі далекий схід,
Одягнеться день в сутану,
Намітить у росах слід.
19.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
З Україною в серці
З Україною в серці
Я живу і борюсь,
У нерівному герці
Знов оспівую Русь,
Ту, далеку й сучасну,
Що у світі одна,
І щасливу, й нещасну,
Бо сьогодні війна!
Вона бідна й багата –
В пазурах зла-біди,
Там руїни – не хати,
В ранах чорних сади.
Це моя Україна –
Мої болі й раї,
У піснях солов’їних
Там купались гаї.
,
Де Дніпро й полонини,
І шовки-спориші,
Червоніє калина
У саду й при межі,
Це моя Україна,
Та що в світі одна,
Неповторна й чарівна,
І, як сонце, ясна!
7.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Осінній день
Повільно осінь понад краєм плине,
Журливе «кру» хитнуло вкотре вись.
Вона ж торкнулась пензлем до калини
І кетяги вогненно зайнялись.
Спустивши день, погожий, тихий, теплий,
Вона пливе над полем і селом,
Над озером, де хвилечки отерпли,
Над луками, що хвастають зелом.
Немало справ на неї зачекалось:
Зібрати мусить вчасно урожай,
Доки дощі-негода не підкрались,
Отож радіє осені душа.
Коли ж схова долоні мозолисті
День в пазуху вечірньої пори,
То слухатиме шепіт жовтолисту,
Допоки сон його не підкорив.
26.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Міні-вірші
Лягає час нам привидом під ноги –
Збирає й заворожує сліди.
Він свідок і суддя життя земного –
Його буденності, святковості й біди.
27.08.2022.
А час біжить то коником веселим,
То суне, як старенький паровоз.
Немає людям виробу у селах:
Земля, корова, свині і… навоз.*
І хоч життя одне лише в людини,
Їй визначати, де їй жити й як,
Що залишити іншим і дитині.
Замислитися варто, позаяк.
29.08.2022.
Життя людське лише тоді не марне,
Коли пізна падіння і політ
Той, що колись був, може, й незугарний,
Але ж безкрилий не пізнає світ.
3.08.2022.
Любить життя – то непроста наука,
І без любові помарніє світ,
Отож люби його за щастя й муки
В дитинстві, в юності й на схилі уже літ.
30.08.2022.
Чим більше в серці маємо любові,
Тим більше може буть розчарувань,
Це не порожні, все-таки, слова,
А спущені для нас великим Богом.
23.09.2022.
Війна – завжди для всіх випробування,
Бо кожен має заявить собі,
Чи в серці поселилось хвилювання,
Й яке зайняти місце в боротьбі.
20.11.2022.
Є люди, для яких не все одно,
Як і в якій країні хочуть жити.
У душах їх глибоке надто дно,
І кредо їх – лише добру служити.
22.11.2022.
----------------------------------
* - гній.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Наше літо
Вже відспівало наше літо
В гаю веселим солов’єм,
На власних крилах внуки й діти,
А ми усе іще живем.
Хоч не сміються щастям очі,
Шукають виходу думки,
І довшими здаються ночі,
І все це – не через рокИ.
– А чи комфортно нашим душам, –
Все не насміляться спитать, –
Може, тому, що небайдужі,
Що кожна стріча нам свята?
Несміло зморшками лягають
Думки у тиші у нічній,
А спогади ведуть до гаю,
Де вперше ти зізнавсь мені,
Обпікши поцілунком губи.
Пашіло серденько вогнем…
-- Невже це щастя ми загубим? –
Питав схвильовано мене.
Була я надто молодою,
Аби відповісти: люблю…
А потім зустріч із бідою…
Здавалось іноді: згорю…
Літа ж, неначе клин лелечий,
Несли обох в життєву даль…
Я не твої зустріла плечі,
Втомившись щастя виглядать…
І раптом… зустріч ця, неждана.
Рясна на скронях сивина…
У душах – сонце і ридання…
Мов оп’яніли без вина…
Сьогодні знов барвисте літо,
Гаї тривожать солов’ї,
А ти один для мене в світі,
Зізнання знову шлеш свої…
І щасливіють наші очі,
І душі просяться в політ.
Коханням кров серця лоскоче.
Цьому радіє цілий світ!
21.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Лист до осені
#лист_до_ осені
Автор Ганна Верес Демиденко
О панно Осене, пишу тобі я знов,
Аби зізнатись вкотре у любові,
І хоч немало маєш ти обнов,
Душа моя повінчана з журбою.
Не вперше у полоні я краси
І у обіймах сонячних світанків,
На вальс осінній жовтень запросив,
Та я забула вже про тихі ранки.
О панно Осене, болючий вийшов лист,
У нім про тих, хто воленьку рятують,
Хто ангелами в небо піднялись
І звідти дух козацький нам гартують.
О панно Осене, серед твоїх щедрот
Шукаєм всі упевненість у діях,
Коли, нарещті, змучений народ
Край покладе війні і всі зрадіють!
О панно Осене…
15.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Віршики-вузлики
Летять літа під сонцем пташенятами,
До вирію чомусь вони спішать,
Але ніхто не зна, та і не знатиме,
У кім його поселиться душа.
7.08.2022.
Змінить суспільсво швидко неможливо –
На це потрібні і умови, й час,
Адже в житті усе лише наживо –
Все треба вміти гідно зустрічать.
12.08.2022.
Ми той народ, що з правдою на «ти» –
Бороним волю і собі, й Європі.
Війну ж Москві не зможемо простить,
Бо землю через неї кров'ю кропим.
І хоча шлях до волі непростий,
Не маєм права у борні загинуть,
Аби могли ми жити і цвісти,
Збудуємо нову вже Україну!
15.08.2022.
У кожного своє лишень крило
І висота своя, і навіть доля.
Одні відходять, як і не було,
А інших пам'ять зберігає довго.
20.08.2022.
Збігає час краплинками буття
В ріку, котра біжить безповоротно,
І кожна з них – частиночка життя
Людини і народу. Й це – природно.
27.08.2022.
Сторінку за сторінкою
Гортає час життя
Тим, хто є в світі жінкою
Й хто є її дитям,
Хто воїном хоробрим став
Й від зла боронить нас,
В них людяність є пробою,
А свідком стане час.
27.08.2022.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Проти правди не існує сили
Ніщо не заколисує мій біль,
Не можна жити в час війни байдужим…
– О, скідьки ж нас лягло вже в бороьбі! –
Цей крик німий сльозу у горлі душить. –
І доки, Боже, лихо це терпіть?
Ми ж ситі вже давно цинічним братством,
Тож проливаєм кров тепер – не піт,
Поки росія тішиться злорадством.
Та віриться, що нас їй не збороть,
Бо проти правди не існує сили,
Все ж переможе ворога народ
І заживе заможно і щасливо!
6.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Маленькі вірші з глибоким змістом
Повернення у молодість не буде,
Бо не буває в часі вороття,
Хто поміж правдою й брехнею бродить,
Той змарнував своє земне життя.
16.02.2022.
Щоб вільною була твоя земля,
Убий в собі спочатку москаля,
Бо починається усе із тебе,
Тоді лиш допоможе тобі небо.
16.02.2022.
У кожного в житті – своя дорога,
А в час війни – свій особливий фронт,
Що приведе усіх до перемоги –
Лиш так зумієм ворога збороть.
24.04.2022.
Чому згорають швидше добрі й чесні?
Мо', їх життя вогонь раніш погас?
Чому ж утрати маєм величезні,
Бо народились в особливий час?
***
Чому війну розв'язують багаті,
А у окопах тільки бідняки.
В них – не хороми, а звичайні хати,
В кишенях – не «зелені» – мідяки?
***
Питань «чому?» багато виникає
І особливо у критичний час,
Та все ж у світі правда не зникає,
Хоч жити з нею складно водночас.
10.05.2022.
Тікає час в архів святий історії,
З якого не буває вороття,
Не знає він законів і прискорення,
Назвавшись дивно й коротко – ЖИТТЯ.
7.08.2022.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Коли у літо доля заблукає
Коли у літо доля заблукала,
А ти ще не набувся у весні,
Кохання тебе, друже, відшукало.
Воно в душі народжує пісні.
Коли ж до тебе завітала осінь,
Зустрінь її, як гостю дорогу,
Хоча сніжок сипнув уже у коси,
Та око все ще вабить обрис губ.
Осінню пору зустріча не кожен –
Такі, на жаль, закони у буття –
Таких у світі не існує коштів,
Аби купити долю чи життя.
І сивина не кожного торкає –
Це колір Богом обраних людей,
Пов’язаний не тільки із роками,
А й з тим, куди стежина поведе.
29.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Осінь у діброві
Коли осінню жовту пектораль
Собі одягне молода діброва,
То літечка скінчилася пора…
Повзуть тумани в ранки сіроброві…
Спинилась мурашина метушня,
Примовкли голосні пісні пташині,
Лиш білочка хвостата і смішна
Гілля рахує з низу й до вершини.
Берізка стрічки жовті уплела
Собі у коси і… сусіду-клену.
Грибочків теж йому приберегла,
Сховавши їх під килимом зеленим.
Дивлюсь – не намилуюсь на красу,
Яку доповнюють кущі калини,
Що із росою п’ють осінній сум,
Тож на душі і радісно, й полинно.
6.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Заповітні мрії
Гортає час нам книжечку життя,
Уписуючи чергові події,
Де є усе: гріхи і каяття,
А трохи вище – заповітні мрії
Про те, аби закінчилась війна,
Котра народ наш вкинула у пекло
І кожне серце неньки розпина,
Яке від болю й горя вже отерпло.
Аби не плавив землю нашу «град»,
Що сіє смерті чорні на всі боки,
Аби радів завжди за брата брат,
Й запанував у Україні спокій.
Аби служила тільки нам земля,
Виконуючи місію високу,
Жита родили щедро на полях
І зникли між людьми хула й жорстокість,
Аби забув світ, що таке війна,
І кров не проливалася даремно,
Щоб від наруги розум зупиняв,
І мир запанував міцний, як кремінь.
16.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Війна і світ
Війна – це час важких випробувань,
Це залпи болю в серце материнське…
О, де знайти для молитов слова,
Щоб московитів зупинити військо?
Аби спинить смертей потік густий,
Бо від жалю біль груди розпирає…
Кричать могили, вторять їм хрести
Героїв, що зійшлись тепер до раю…
Але війна ніяк не замовка…
Сирен виття гвалтує сонну тишу…
Юнак не схожий став на юнака,
Бо поряд побратим його … не дише…
А світ? О, він нам співчува…
Найобережніші з Кремлем гаранти.
Не заважають раші торгувать.
Донбас і Крим жиють під бій курантів…
Влучання знов…А скільки буде ще?
Чи вистачить для Перемоги сили?
Стискає серце полиновий щем…
То мати шле молитву зовсім сива…
7.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Поет-співець
Поет – це той, хто на сторожі волі,
І біль чужий сприймає так, як свій,
Борець за кращу для народу долю,
Уміє словом підкорити світ,
Він той, хто має непохитну віру
У правоту ідей, народних сил,
Стоїть на варті і свободи, й миру,
Співець життя і щастя, і краси.
Для нього слово – найвірніша зброя,
Бо по своїй природі він – борець,
Тож не дозволить душі перекроїть –
У цьому його творчості вінець.
Поет не зрадить свій народ ніколи –
Такий у нього, бач, менталітет,
Він у вербі й калині над рікою –
Усюди, якщо дійсно він Поет!
2.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Там кується України доля
Душа моя знов тішиться-радіє –
Шанобою озвався інтернет,
Хоча я і не визнаний поет,
Та кожен твір для мене є подія.
Там біль за долю неньки України
І всі найсокровенніші думки,
І волі смак, що ніс народ віки,
І гай, де лине пісня солов’їна.
Там чайки крик над білопінним морем
І рев Дніпра, що пам’ятає Січ,
І сльози, що течуть з очей і свіч,
І стогін тих, хто знав голодомори.
Там шепіт хвиль замріяного поля,
Де жайвір власну пісню розлива,
Душею це народжені слова,
Бо там кується України доля.
14.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2024
Два вірші про Полтаву (до початку повномасштабної війни з Росією і 03.09.2024.)
Полтава
Я не за те, щоб пам’ятними стали
Лиш булава й чубаті козаки,
Я хочу, щоби пам’ять не ослабла
Про те, як жив народ наш ці віки.
– Полтава, сонячна Полтава, –
То мелодійний спів зліта.
Зорить орел над парком Слави
І в будні, і в усі свята.
Давно закований у злото
Не може хижий птах злетіть.
Чиї він втілював польоти?
Що мали люди на меті,
Коли орла над парком Слави
У центрі міста підняли?
Це честі додало Полтаві?
Чи дяка, що не запалив
Тоді її, як шведи рвались,
Й Петру на білому коні
Шукати в Ворсклі скло старалась
Царева свита. Не в вогні!!!
Може, хто, й справді, бачить славу
В орлі російських військ, Петра?
Чим обернулось для держави,
Для України те «ура»?
Не маєм права забувати,
Війни тяжкої жодну мить,
Купа Полтаву Ворскла-мати
Й давно-давно про це шумить:
«Мені здається, «славний Орле»,
Собою інше ти вінчав:
Як цар Петро змінив нам долю,
Державу знищувать почав.
Тож розберімось, добрі люди,
В чім суть російського орла,
Й торжествувати правда буде,
Бо іншою вона була!»
Живе заквітчана Полтава
Давно новим своїм життям,
Як пісня у кількох октавах,
Як чесний свідок всіх звитяг!
22.11.2016.
Варварство
Плив ранок вересневий, тихий, третій...
Він сколихнув собою цілий світ:
Відбувся у Полтаві танець смерті,
Що обтрусив дочасно кращий цвіт.
Вражає знову варварством росія,
За ціль обравши інститут зв’язку,
Вона ж по всій планеті смерті сіє,
Народжуючи кров’яну ріку.
Не вперше біль гіркий п’ємо утрати,
Але ж пролита надто юна кров
Перед високим для держави стартом.
Туди синівська привела любов.
Німіють душі, хоч серця палають,
Заклякли болем сковані слова:
– За що нас, Боже, досі ти караєш,
Улаштувавши кров’яні жнива?
Чи не за те покарана Полтава,
Що продалась тоді царю Петру,
Що перемогу війська його славить,
Вклоняючись орлу – не Кобзарю?
– Немає випадковостей у світі –
Так є, було і буде так завжди:
За кроки предків платять їхні діти,
Де руський дух, пів кроку до біди.
5.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Війна іде
Війна іде за наше виживання…
Тривогами рясніє день і ніч…
Сирен гучне і довге завивання…
В ніч блимання поодиноких свіч…
Мов перед карою завмерла Україна…
З журою обнялись людські серця.
Як велетні, у темряві руїни…
Схилився Бог над постаттю бійця,
Що на «нулі» принишк на дні окопа,
Над ним – шахед висить, мов хижий птах,
Полює на «бандерівця-укропа»…
Бої ідуть у селах і містах…
Іде війна…
22.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Війна прийшла
Війна прийшла до кожного із нас,
Жалом отруйним уп’ялася в серце,
Забрала Крим і змучений Донбас,
Вдягла народ у камуфляж і берці.
Війна – це біль, який не відболить
Ні через рік, ані через століття.
Землі захисниками стать велить,
Аби країна утвердИлась в світі.
Війна – це рана, що не зажива,
Не знайдено іще для неї ліків.
То смерть свої влаштовує жнива,
Не дивлячись, якого люди віку.
Війна – це надважкий експеримент.
Вона трясе країни і планету.
Настати може й роковий момент,
Коли Земля загине без багнету.
Тож пам’ятаймо: істина у тім,
Що зло не може в світі панувати.
Коли ж таки зустрінеться в путі,
Не слід на нього очі закривати!
1.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
Від кріпака – в пророки
(Тарасу Григоровичу Шевченку присвячую)
Кричать віки, що на хрестах розп’яті,
Над пам’яттю полин п’ючи і сум,
Про те, як з босоного хлоп’яти
Зріс той, хто влаштував росії суд.
Молився за Вкраїни долю сиву,
Змарновану на полі не своїм,
Віддавши в найми донечку чи сина,
Не мала часто й хліба на столі.
Пройшовши шлях від кріпака в… пророки,
Він досвід нефальшивий набував,
Засвоював життя важкі уроки,
Про Україну по-синівськи дбав.
Пізнавши біль московської сваволі,
До топора народ свій закликав,
Аби родило українське поле
Не для імперії – для донечки й синка.
Він знав москви хижацькі апетити,
(Ніхто її ще не нагодував),
Росія не була ніколи сита,
Тож, як набат, звучать його слова:
«Устаньте всі, і правнуків онуки,
Проти сваволі вражої і лжі,
Най не терзають вас московські круки.
Вони по духу й крові вам чужі!»
21.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Світ і люди
Летять літа, немов птахи крилаті,
Лишаючи в історії сліди,
І кожен з них – то дійсно гідна плата
За власну долю й долю всіх родин,
Котрі війну приміряли на себе,
Віддавши Батьківщині данину,
Бо саме в цьому виникла потреба,
Хоч не бува війни без полину.
На жаль, усе у світі продається:
Земля і совість, навіть сива честь.
Слов’яни ми – не турки і не ненці,
І в венах наших русів кров тече,
Але така «хвороба» цього світу,
Де миє руку теж чиясь рука,
А ми, лишень його покірні діти.
Змінити щось – і думка нас ляка.
Тож миримось з потворністю і болем,
І часто шану ницим віддаєм,
Зійшовши зі святого поля бою,
І з ними навіть схожими стаєм.
Тож тішити ніяк себе не варто,
Що інший ти у морі глупоти,
Не можна мати іншого там гарту –
Не буть ніколи грішному святим!
21.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
Зустріч
Минула ніч, сира і прохолодна.
Повіки сонцю ранок привідкрив.
В закутаному маревом болоті
Почувся птаха одинокий крик.
Збудила неба схід легка заграва,
Заглянула і у моє вікно.
То дня нового дійство – не забава –
Зловити сонечко за стремено.
І попливуть вони над сивим світом,
Аби переконати нас у тім,
Який багатий він не тільки літом.
Та чи цінуєм це ми при житті?..
13.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
«Іранка»
(Це позивний Наталі Кузнєцової, що загинула 26.08.2024 року. Вона бувша військова 67-ої ОМБр, активістка Майдану, очільниця чернігівського осередку «Правий сектор», дружина Віктора Панаска, котрий мав позивний «Іранець» і загинув у травні 2023р. під Бахмутом. Сьогодні, у День пам’яті захисників України, що загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, у Києві, у Михайлівському соборі, відбувається відспівування Героїні).
«Іранка» – цей незвичний позивний
Був до душі Наталі-українці,
Бо в світ вона прийшла не для війни –
Для боротьби за волю, як упівці.*
Вона була красуня із красунь.
Таких не рясно в нас і на планеті,
Та змушена обрізати косу,
Одягши камуфляж з бронежилетом.
Вона була… Біль горло перекрив…
Несила говорить в минулім часі…
Хіба для цього Бог її створив,
Аби украли московити щастя?!
Життя ж її – постійна боротьба…
Таку вона обрала собі долю,
Їй краще смерть, аніж тавро раба,
Тож України хвилювала воля.
Наталі шлях проліг через Майдан…
Свого «Іранця» там зустріла жінка…
Війна… Життя торік своє віддав,
Залишивши сиріткою лебідку…
Красою здивувавши цілий світ,
В політ вона полинула останній,
Віддавши Україні гідний звіт,
Аби в раю зустітися з коханим…
Заполонив столицю біль і сум…
Сирени звук тривожить Боже небо…
«Вона, як є, красуня із красунь.» –
Ридають тихо і Дніпро, і верби.
29.08.2024.
______________________________
* – воїни УПА.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
А може, зорі…
Життєва ріка то пливе, то бурлить,
Не ставить перестороги,
Що то небезпечна для тебе є мить,
То ж ці обмини дороги.
Коли не упевнений, не обганяй,
Уникнуть щоб катастрфи,
Та щось у душі кличе: ні, не спиняйсь,
Зміни себе хоч натрохи.
А серце диктує: ти ж не помились,
Не втрапила щоб в неволю,
А краще про себе тихенько молись,
А може, то вибір долі?
А може то зорі у парі зійшлись,
Аби буть навіки разом,
І вдячними будете їм ви колись,
Що склались так долі пазли.
Не можуть же зорі судимими буть –
Земним вони непідвладні.
Для часу залишимо вирок, мабуть,
Хоча і йому теж складно.
14.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Якщо ми нація
Якщо ми нація, єдині маєм буть,
Адже війна нам землю сколихнула,
Аби свою не втратити могуть,
Свободи ж не олин ковток вдихнули.
Тож станьмо під блакитно-жовтий стяг
Всі, як один, нову відчувши силу,
Поклявшись на могилах і хрестах
Загиблих за свободу доньки й сина.
На нас чекає битва непроста,
Все ж віра в ПЕРЕМОГУ нас не кине.
Впаде росія, як колись Рейхстаг,
Радітимуть Донбас і Крим, і Київ.
Запам’ятаймо, наша це земля,
І історичні віхи в нас єдині,
І ворог вічний – зайди із кремля,
Котрі пройшлись не по одній родині.
Якщо ми нація, єдині маєм буть…
25.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Не відкровить!
Крізь плин віків під супровід молитви
Ти йшла до волі, цей обравши шлях,
Сльозою й кров’ю іноді политий,
Солоним потом на чужих полях.
Ти йшла, хоч знала: шлях цей небезпечний
І що назад немає вороття,
Та віру не згубила, безперечно,
У те, що він веде у майбуття.
Пізнавши біль утрат, поразок, зради,
Вмирала й воскресала ти не раз.
У пошуках добра, любові й правди,
Жила віки без прав і без прикрас.
Моя ти нене сива, Україно,
Сьогодні шлях твій обагрила кров,
Еліту не одну москва згноїла,
Але не вбила у серцях любов.
Вже скоро ми здобудем Перемогу
Над ворогом над нашим віковим,
Козацький дух нам прийде на підмогу,
Та рана наша ні, не відкровить!
26.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Рятівники нації
Є люди, що є голосом народу,
Хоча, на перший погляд, мовчазні,
Стоять вони на варті мови-коду,
Тому й живуть постійно у війні.
Вони – це совість нації і роду,
У їх крові ужився правди ген.
Це люди особливої породи,
Що світять, як в тумані галоген.
Їх не буває в нації багато,
Але без них вона німа завжди.
Саме вони руйнують рабства грати,
Рятуючи майбутнє від біди.
Історія для них знайшла ту нішу,
Ізвідки голос лине крізь віки,
Хоч нагороди будуть мати інші
З нечесної чи владної руки.
Тож не забудь, чи юний ти, чи сивий,
Віддати їм належну данину,
Бо час буває іноді і мстивим,
Коли наллє у душу полину.
20.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Ми вистоїмо, чуєш, брате!
Тікають дні, відносячи в минуле
Усе, що мали й бачили віки.
Повстань у нас немало промайнуло,
Де гартували дух чоловіки.
Жили під історичними громами,
Долаючи і труднощі, і страх.
Свободи дух такий у собі мали,
Що вів усіх до волі по мостах.
Немало знали за життя їх плечі,
Тож випите терпіння вже до дна.
Для них – позор – із України втеча,
Бо знають: мати рідна лиш одна.
«Ми вистоїмо, чуєш, брате, мусим,
Хоча ціна за волю дорога,
Але ми діти України-Руси,
Влаштуймо гідну відсіч ворогам! –
Сказали один одному сміливо, –
У нас немає місця москалям».
«Ніхто у рабстві ще не був щасливим», –
Підтвердила слова їх і земля.
24.08. 2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демидеико
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Дилема
І знов сирен пронизливе виття
Ні, не торкає – ранить мені душу.
Стоїть дилема: смерть, або життя,
Тож в укриття сховатися я мушу.
Та чи сховатись можна від війни,
Котра гвалтує і народ, і землю,
Вплітає в коси пасма сивини,
Життя лиша й над головою стелі.
Там, де війна, там правда теж згора,
Її рятує зброї й духу сила,
За неї цвіт народу умира:
Це ж люди молоді і зовсім сиві.
І знов сирен пронизливе виття
Ні, не торкає – ранить мені душу…
Стоїть дилема: смерть, або життя,
Тож в укриття сховатися я мушу…
14.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Для мене Україна – друга мати
Для мене Україна – друга мати,
Окрім тієї, що дала життя,
Навчила гордо голову тримати,
Вручила коди вічного буття.
У них – любов, котра не вигоряє,
Допоки серце в грудях стукотить,
Повінчана навіки з ріднокраєм,
Де роду мого пращурів хрести.
Це та любов до мови – коду роду,
Пронесена крізь призму поколінь,
Уплетена в пісні мого народу,
Котра не має інших поклонінь,
Окрім того, хто всесвітом назвався
І нитку долі кожному вручив,
Аби для роду і землі старався,
Шукав до щастя згублені ключі.
Для мене Україна – сад весняний,
Де море квітів, світла і тепла,
Де океан красунечок-панянок,
Де я, як жінка й мати, відбулась.
3.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Зустріч із трутнем
Скільки ж трутнів розвелося
В нас навколо, просто жах!
Дибом устає волосся,
У неспокої душа.
В час важкий для України
Їх – не сотні – тисячі,
Не хвилюють їх руїни –
Злі й надуті, мов сичі.
Працювать їм неохота,
Воювать – теж – «не дурак».
Хочуть жити не в болоті,
Страх проймає до мурах.
Суть життя – химерна воля.
Про обов’язки – ні! Ні!
Їх турбує власна доля.
Не комфортно і в війні.
Зрозуміти трутнів важко.
Хоч крути, хоч не крути.
Хочуть мати долю пташки:
Волі смак пізнать, води.
Хіба вибір не святий!?
24.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Не жити під москвою!
Навколо світ і ситий, і жорстокий,
Якому наші рани не болять.
Москва на нас давно поклала око,
Та він не поспішає зупинять.
Про власну тільки дбає він безпеку,
Аби багатшим і ситішим стать.
Із ворогом у герці нам нелегко,
Та маєм дух, твердіший він за сталь.
Той дух сильніший іноді за зброю.
Без промаху він прямо б’є у ціль.
І хоч пролито вже немало крові,
Його шанують всі-усі бійці.
Не жити ж під москвою Україні,
Бо ж горя напилась вона доста,
Тож визволим, відродимо з руїни
Розбиті наші села і міста.
31.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Мої бажання (2)
Я хочу стати нервом України,
Котрий би відчував її весь біль,
І мову захистити солов’їну,
Що вклав в уста Господь мені й тобі.
Дочкою хочу стати Україні,
Аби їй дарувать свою любов,
Боротися за волю до загину,
Благословив на це Великий Бог.
Я хочу бути там, де є найважче,
Аби підставить їй своє плече,
Вогненне слово кинуть раші в пащу,
Най, як смола розпечена, пече.
Гарантів наших хочу запросити,
Надати нам надійне укриття,
Аби вони безпечні надто й ситі,
Відчули подих смерті за життя.
Я хочу, щоб народ наш об’єднався
І нацією врешті таки став.
У власній крові ворог щоб скупався,
Бо ж «русскій мір» пів світу вже «дістав».
А стяг наш синьо-жовтий, український,
Знайшов свій шлях, як хрест колись святий
До душ до наших й майорів над військом,
Став оберегом вірним для хатин.
15.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Коли засинає літо
Коли засинає літо
У теплих серпневих жменях,
Радіють ще сонцю квіти,
Шлють посмішку і для мене.
Жоржинна дивує свіжість
І срібло у росяниці,
І хост неповторна ніжність,
І бархат на чорнобривцях.
П’янять тихий вечір флокси
З трояндами у тандемі,
Та дихає в спину осінь
В віночку із хризантеми.
Збентежені і щасливі
Зустрінуть красуню клени,
У масках у сивих сливи,
Антонівки півзелені.
Дивлюся, як барви літа
Згасають таки навколо,
То сонце пливе в повітрі
І сонце веде по колу.
12.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Непросте питання
Літа давно в полоні сивини,
Та лещатами тиснуть душу й серце –
Земля моя страждає від війни,
Бо зло й добро у історичнім герці.
Стоїть народ в нерівному бою
З надією на світлу Перемогу.
Кожен боєць краплиночку свою
Донатить на важких війни дорогах.
Хтось ще учора вчив добру дітей,
Той жито сіяв чи косив пшеницю.
Сьогодні ж поле кров’ю те цвіте,
Де він стрічав і сонце, й зоряницю.
І стогне геть згорьована земля,
Їй рани теж болять, як і людині…
Скільки ж полів ще зайди спопелять!?
Скількох дітей позбудуться родини!?
Хіба можливо звикнуть до смертей! –
Ношу в собі це непросте питання, –
Забути неможливо також те,
Що ці бої далеко не останні!
29.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Про лінивих і трудолюбивих
Ліниві є усюди у житті,
Зустріти можна їх у різних сферах:
Хтось ладен копирсатися в смітті,
Той – шлях обрав митця-револьцьонера.
Такий на все і погляд має свій,
Бо душу має горду і чутливу.
Йому підвладні муза, люди й світ.
Він лінощів не піддається впливу.
Для нього муза – подруга й суддя,
Що змушує на все реагувати:
І на гірке до болю каяття,
І на бажання все контролювати.
Для музи не буває вихідних,
Отож працюй, як віл, і не лінуйся.
Навіть коли живеш серед війни,
Якщо ти, як людина, вже відбувся.
20.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2024
Якби була я птахою
Якби була я птахою крилатою,
То облетіла би цей грішний світ,
В двобій би стала я з війною клятою,
Аби урятувати націй цвіт.
До подиху б останнього змагалася,
Аби скоріш закінчилась війна,
І хоч вона війною не назвалася,
Але смертями дихає вона.
Усі би сили я свої потроїла,
Аби здолати напівдику рать,
Захищена і кармою, й паролями
Землі своєї не дала б забрать.
30.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
Там початок усіх доріг
Люди й долі, і той поріг,
Звідки кожен пішов у люди,
Там початок усіх доріг,
Де вітри дмуть частіш у груди.
Той змагається, той – впаде,
Не діставшись у сиві весни.
Пам’ять все ж зберігає день,
Що єднає все перевеслом.
Кличе душу щораз туди,
Де життя таїна відкрилась,
В споришах росяних бродив,
Гартував для польоту крила.
30.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Люби життя
Люблю осінні довгі вечори,
Коли навколо – німота безкрая,
Шепоче тихо муза щось згори,
А я стою біля дверей до раю.
Душа купає у думках слова,
А з неба рима їй допомагає,
Холодне світло місяць розлива,
І тільки про одне мене благає:
«Люби життя таким, як воно є,
Бо кожна мить його – то дар від Бога,
Життєву нитку доля хай снує,
Де вдосталь би добра було й любові».
13.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Ворожіння
Ворожить ніч на зорях яснооких,
Коли відійдуть війни в небуття,
А будуть царювати мир і спокій,
І вируватиме нове життя.
І вже ніщо не змінить рух планети,
Вона ж потоне в сонячнім теплі,
Народяться нові митці-поети,
Котрі свої пісні складуть землі.
Засяють знову материнські очі,
Смакуючи любов своїх дітей.
Повірмо ж, люди, в ворожіння ночі,
Адже воно до істини веде...
25.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Поетами не стають
Поетами не стають –
Вони ними в світ приходять,
Розп’яту душу свою
Готові вручить негодам.
Поетами не стають –
Господь їм вручає долі.
І в цім їх найвища суть:
Плекати народу волю.
Поетами не стають –
Для них – особлива ніша:
Їх сяйво, немов салют,
А зорі ясніші інших.
Поетами не стають –
Це люди, обрані Богом,
Що душу тонку свою
Наповнюють вщерть любов’ю.
Поетами не стають –
З них кожен – мислитель-воїн,
Свою громадянську суть
Вплітають в життя сувої.
Поетами не стають…
11.02.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Грози
– А знаєш ти, як пахнуть літні грози,
Що забрели у веселковий рай,
А ти стоїш у нього на порозі,
Де купол неба в кольорах заграв?
А знаєш, звідки запахи ті в грозах,
Коли долини в білім молоці,
Обняті маревом умиті лози
І впиті трунком сивих цебреців?
А чув ти, як гуркочуть пізні грози,
Що будять землю всю і небеса?
І все у них на повному серйозі.
Здається, хтось планету колиса.
– Я добре знаю, як регочуть грози,
Коли розплавить спека стиглий лан,
Лежать жита тоді в незвичній позі,
Бо град пройшов і серцю біль послав.
23.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Ніч і день
Спить натомлений день
У долонях серпневої ночі.
Зірочки де-не-де
Потривожили темінь вгорі.
Світло з неба бліде
У воді теплі хвилі толочить
І шукає едем
На вершинах струнких яворів.
Нічка тишу пряде,
Нею все накриває довкола,
Аби спокій людей
Не порушив до ранку ніхто,
А зі сходу йде день.
Кроки в нього спокійні і кволі.
Його сонце веде,
Щоб зайняти небесний престол.
6.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Війна, кохання й Україна
Літа його цвіли вже сивиною,
Коли її тут, «на нулі», зустрів,
Земля стогнала, змучена війною,
І небокрай шахедами розцвів.
Вона ж така ще молода, вродлива,
Осяяла війни суворий шлях,
Так сонце після грозової зливи
Тепло і світло розлива в полях.
І він забув, що скроні його сиві,
Забув про все, а головне, про вік.
Забув і про дорослого вже сина,
Адже у нім проснувся чоловік…
Хто знає силу пізнього кохання,
Той розуміє, що воно так є:
Це не юнацьке уночі зітхання –
Боротися він буде за своє,
Адже його душа пісні співала,
І змовкнуть не збиралася ніяк,
А тут оця непрохана навала,
Що нагадала: прадід твій – козак.
Отож він там, де всі боронять волю,
І інших знати не хотів доріг,
Бо тут вона – його кохання й доля,
І сивина його для них – не гріх.
Вона і він, і ненька Україна…
Це їхня з діда-прадіда земля.
Він – не Султан, вона – не Чураївна,
Йому ж коханням стежку вистеля
До Перемоги над московським катом,
І вибору їм доля не лиша,
Як рать ворожу гідно покарати,
Бо так велять його й її душа.
31.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Вечір
Вечір в зоряній колисці
День липневий колиса,
На вербовім довгім листі
Притулилася роса.
Тихим посвистом пташина
Сколихнула небокрай.
Впали звуки й на шипшину,
Що доповнювала рай.
На закоханій калині
Соловей пісні веде,
А поодаль яворина
Сторожує цей едем.
В такт пісням внизу дзюркоче –
Жебонить живий струмок.
В нім зірок мелькають очі,
Ланцюжок плетуть думок.
Скільки ж тут краси навколо!
Все в гармонії живе.
Вдень і в мареві ранковім
Їх життя удаль пливе…
20.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Вони ідуть… у вічність
Ідуть митці не в небуття – у вічність,
Аби потомкам освятити шлях,
Сніжком обняти землю рідну в січні,
Житами заврунитися в полях,
Будить громами весни й сонну землю,
Про волю нагадати зайвий раз
Засіяти у душі правди зерна,
Навчити цінувати мудрість фраз.
Ідуть вони дорогами святими,
Де гідний слід минулих поколінь.
Їх кроки не були тоді простими,
Бо першими вставали із колін.
Вони ідуть колонами у вічність,
Аби звільнити молоді цей шлях,
Щоб ті дивились совісті у вічі
Перемагати вміли власний страх.
4.02.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Коли кохання розквітло
Життя частіш скидається на потяг,
Що мчить із пункту «А» до пукту «Б»,
І іншого не буде уже потім.
Ти ж пасажиром бачиш в нім себе.
Коли літа у осінь подались,
А в літі ще не зібрані покоси,
Чи ж треба відкладати на колись
Ті почуття, що чисті, ніби роси?
Чи варто ставить заборони знак,
Коли в душі кохання ледь розквітло,
А ти в житті його іще й не знав,
Як і того, ще скільки буде віку.
Тож зупинись і дай покосам лад –
В житті усе робитись має вчасно –
Допоки не почався листопад,
Аби не почуватися нещасним.
Можливо, це останній уже шанс.
Не дай дощам покоси ті залити.
Най заспіває так твоя душа
Ту пісню лебедину, як молитву.
14.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Прожить життя
Життя – не казка, де фінал щасливий, –
Це шлях із тисячма випробувань,
І серед них – і спека є, і зливи,
І вражень море, й гул гучних бравад.
Життя – забіг на певну із дистанцій,
Де ти супроти всіх стихій – один,
Ні похвали не ждеш, ані овацій,
Чи ти старий, чи надто молодий.
Живеш у світі не лише для себе:
Обов’язки виконуєш святі
Перед землею, родом, Божим небом,
Де служить все одній лише меті:
Прожить життя, як людям подобає,
Аби тебе твій сором не запік,
Обов’яково за свій край подбаєш,
Не дивлячись на те, який твій вік.
15.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2024
Я голос твій
Я голос твій, ти чуєш, Україно,
У нім – відлуння пережитих літ,
Спів жайвора і гіркота калини,
І цей благословенний Богом світ.
Я з тих, кому болять-печуть ті рани,
В яких твого минулого тавро,
Не одного ти вигнала тирана,
Не одного втопив старий Дніпро.
Я голос твій, кохана Україно,
У ньому стогін рідної землі,
І тих, хто у борні за неї згинув,
Нам захищати теж її звелів.
Сьогодні ти живеш із чорним болем,
Затис тебе в лещатах московит,
Та в голосі моїм і голос волі –
Він сили добавляє і… кровить.
Почуй же, світе, голос України,
Не побажай їй долі сироти,
Допоможи воскреснути з руїни,
Адже це твій обов’язок святий,
Аби торжествувала всюди правда,
Аби не гинув миролюбний люд,
Навіки зникли війни, зло і зрада,
Не загравай з потомками іуд.
Я голос твій, кохана Україно,
Твого я поля праведне зерня,
Котре в молитві лиш згина коліна,
Про це свідкують небо і земля!
3.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
Скількох іще покладемо дітей?
Лягає осінь інеєм у коси
І проростає зрілістю в мені,
Сльозою очі мимоволі зросить
За тим, хто вже поліг у цій війні.
Думками світ щоразу обіймаю:
Чому війна? За що вона у нас?
Молитву щиро вкотре промовляю:
«Прости нас, Боже, Крим верни й Донбас!
За них дівчата й юнаки безвусі
Дочасно одягають сивину,
Лишивши свої коледжі і вузи,
Воюють, адже долі на кону
І України, й їх, і їх родини,
Пішли, аби ворожу рать спинить,
Щоб гідність неньки вберегти й дитини.
Не всі живими вернуться вони…
І біль безжально розриває груди:
Скількох іще покладемо дітей,
Як і у вісімнадцятім у Крутах,
Де й досі небо кровію цвіте!»
26.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
Я знову перечитую листи
Живе кохання довше від людей –
Укотре переконуємось в тому.
Бува, веде то в прірву, то в едем.
Шляхи туди нікому не відомі.
Я знову перечитую листи…
Твої… Чому? Сама того не знаю.
В них почуття вбудовані в мости,
Що душі наші раптом поєднали.
В них стільки ніжності і теплоти,
Що іноді чомусь мені здається,
Що не земний ти чоловік – святий,
Якого моє серце не зречеться.
Із чистого мережива зізнань
Потоком почуття нестримні ллються,
Які не кожен у житті пізнав,
І без яких не існувало б людство.
Читаю я не вперше ці листи,
Та серцю в грудях знову стає тісно.
Гадаю, нас Господь обох простить
За те, що стріли ми кохання пізно.
Перебираю щирості рядки,
Ізвідки струменить палке зізнання,
Вкарбоване не на роки – віки
І гімном стане вічному коханню!
26.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
Про великих
Великі люди довше нас живуть,
Бо ж місія їх у житті велика.
Саме у цім і є їх вища суть,
Бо в світі такі люди не безликі.
Життя їх, ніби факел із вогню,
Що манить погляди усіх. Природно!
І долю проживають не одну,
Згоряючи за праведне, народне.
На них чекає декілька доріг…
Прямих і рівних їм не дістається.
І в тому їх найбільший, мабуть, «гріх»,
Що носять у собі велике серце,
Де місця вистачає усьому:
Любові до життя, людей, країни.
Їх світло розганяє ту пітьму,
Котра ховає справжню Україну!
21.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Війна за волю і життя
І знов сирена звіром завива,
Нагадуючи про війну з москвою.
Викрешуються зболені слова:
Допоки ще? Вже сплачено з лихвою…
Чом світ обрав чин спостерігача?
Пасивними давно живуть ООНи.
Десь догорає синова свіча…
Десь – донечки…
Курсують всюди дрони…
Усіх лякає третя світова,
Хоча і так життя людське строкате.
Ніхто не хоче жертвою ставать,
А московит перетворився в ката…
Лягає час зерниною в ріллю,
Щоб древом прорости вже Перемоги
І вирок винести ворожому кремлю,
В собі здолавши надбану знемогу.
Та покищо сирен оте виття
Тривогу наливає в кожне серце.
Війна іде за волю і життя,
Де зло й добро у історичнім герці.
21.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Кохання смак
Той, хто пізнав хоч раз кохання смак,
Ніколи вже, ніколи не забуде,
Чи літо у душі, а чи зима,
Свята веселі, а чи сірі будні,
Той смак із ним. Він – на усе життя.
Його не змиють ні дощі, ні сльози.
Він піде радо і у майбуття,
Навіть тоді, як стрінуться морози.
«Чому так є, – запитую себе, –
У чім же сила справжнього кохання?»
І чую, голос лине із небес:
«Даруйте людям світле хвилювання».
25.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
За що?
Згорьована Україна
Геть сива від болю:
Міста й села – у руїнах…
Вбили й любу доню*…
Заплакала-заридала –
Убили ж дитину
Ту, за котру не стидались
Вона і родина.
Мову й правду шанувала,
Неначе святиню,
І на прю- сама ставала,
Не маючи тилу!
Чому ж, Боже, таку долю
Вручив Україні?
Платить дорого за волю,
За крила орлині,
За ту Правду, що приспали
Ще царі й вельможі,
За ту землю, що з хлібами,
За люд її гожий?..
За що, скажи, Ти так тяжко
Народ цей караєш,
Не спиняєш дію рашки,
Серця людям краєш?
Чи не тими молитвами
Молимось-благаєм?
Течуть ріки вже криваві –
Спинить не встигаєм.
Московського нам не треба –
Дамо собі раду,
Тільки б мирним стало небо!
Тільки б не вмирати,
А ростити хліб і квіти,
Дітей колихати,
Не блукати по всім світу –
Жити в рідній хаті!
21.07.2024.
* – 19.07.2024. у Львові убили відому українську мовознавицю, націоналістку Ірину Дмитрівну Фаріон.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Отямся, світе!
Хіба ти, світе, ще не на межі,
Коли дозволив діток убивати?
Чи то духовно так ти зубожів?
Та правду ні спалити, ні сховати!
А може, ти давно уже осліп,
Що варварства не хочуть бачить очі?
Москва ж вбиває нас, і це не кліп –
Летять ракети вдень і серед ночі.
А мо’, не хочеш ти війну спинить
Із інших міркувань, із меркантильних,
Бо гинуть наші – не твої сини
І донечки-красуні, горді, стильні?
Хіба не твій це перед Богом гріх,
Що вбивства чиняться на землях наших?
І це не просто є обставин збіг –
То так розперезалась дика р@ша.
Отямся, світе, з силою зберись,
Їй скоро стане мало й України!
Сьогодні дій – не завтра, не колись,
Якщо не хочеш від Кремля загинуть!
15.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Ірині Фаріон
(Посмертно)
Чи більше зло існує в цьому світі,
Як жінку-патріотку… вдома вбить,
Чиї думки і дії були світлі,
Не тільки вбивцю – це й народ ганьбить,
Що не дослухався до слів її високих,
Що крил її в польоті не вберіг,
Котрі живили українські соки
І втрапили за Вічності поріг!..
Гарячий липень серце вкутав льодом…
Закляк від болю й жаху сивий Львів…
Стріляли в совість нашого народу,
Хотіли утопить її в крові…
Та совість невмируща, як відомо,
Як і любов у серці Фаріон
До України, мови її й долі.
Це був її надійний бастіон.
Душа ж убивці, підла і мерзенна,
На УКРАЇНКУ руку підняла,
Щоб мудрості не сіяла та зерна,
Колосся смерті їй в вінок вплела…
Здригнулася від болю вся Вкраїна…
О, скільки ж закривавлених вже скронь!
Пригне на мить перед всіма коліна.
Засяє в небі зірка Фаріон.
І звідти буде кликать патріотів
За волю й мову вести боротьбу.
Московії без цього не збороти,
Покірності поставити табу!
20.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
України вільної боєць
З наплічником, у камуфляжі… Те
Вгадать не важко: український воїн.
Одразу видно: серце золоте,
Народжений, звичайно, не для воєн.
Широкий лоб зі шрамом навскоси,
Не очі, а великі дві тернини…
Онук він чийся, чи коханий син?
В нім відчуваєш доброту людини.
Видніється у зморшках слід від мук,
Бо бачив на війні уже не мало.
Пив полини після гірких розлук,
Давно забув, як пахнуть руки мами.
Та запах пороху ураз вгада,
Він зна, що смерть частіше пахне кров’ю…
За побратимами не раз ридав,
Як їх востаннє обіймали вдови…
Дивився й смерті теж не раз в лице
І подих чув її, як лід, холодний.
Хлопчина, котрий став тепер бійцем,
Тримав чомусь півзігнуті долоні.
На вигляд йому років двадцять п’ять,
Та зморшки під собою вік ховають…
Такі, як він, стрічають вражу рать
Й до Ківи в пекло вміло відправляють.
Сьогодні він – історії творець,
Відповідає і за долю світу.
Це України вільної боєць,
Йому близькі Шевченка заповіти.
22.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
Світ врятує любов
Наш світ краса врятує і любов
До ближнього, від неньки до дитини,
Не той, котрий народжений рабом,
А той, у кому серце лебедине,
Де чистота і вірність в почуттях,
Це виділяє їх серед крилатих,
Для них кохання – формула життя,
Де воля й неба сонячного клаптик.
22.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
Життя сувій
Життя сувій у кожного з нас свій:
Для когось – довгий, іншому – короткий.
Його ж прожити, друже, так зумій,
Аби не знав тебе світ безтурботним.
І ти, пізнавши складнощі життя,
Позицію займи борця за волю,
Щоб не перетворився на сміття,
А став господарем своєї долі,
Аби своїм ти став серед своїх,
Тоді закономірна Перемога,
Бо зрадить друзів – то найтяжчий гріх.
Така в нікуди поведе дорога.
Не розгуби того, що вже нажив,
Бо це твого майбутнього основа,
Аби душею ти не зубожів,
Лиш вірі й правді до кінця служи,
Щоби тебе згадали добрим словом.
22.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Жнива криваві
Зима снігами щедрими диміла,
Втомившися від частих завірюх,
Доточуючи день, вона несміло
Ховала свій теплесенький кожух.
Саме тоді ввірвалася зухвало
У Україну московитська рать…
І почались жнива важкі, криваві,
Котрі затіяв «учорашній брат».
Колони танків, бомби і снаряди
Терзали душі кожному із нас,
Людей невинних накривали «гради».
Не обирав для цього ворог час.
Бажання нас поставить на коліна
Москвою керувало в перші дні,
Та воля в душах наших є нетлінна.
Вона лише міцнішає в війні.
Хоч нас лягло в боях уже немало,
Повернення не буде у Союз.
Ми зброю міцно у руках тримаєм
Із клятвою собі: «Я не скорюсь!»
2.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Людці і люди
Є люди й людці.
Перші – горді, титани.
Людці ж – слабодухі,
в житті – хитруни.
Титани в команді
завжди капітани,
А інщі – то зрадники,
а чи ждуни.
У кожнім народі
є перші і другі:
Одним не байдужі
держава і честь.
Такі не шкодують
нічого для друга,
Бо кров особлива
в їх жилах тече.
Ніколи людці
цього не зрозуміють,
Адже не хвилюють
їх долі людські.
Любити і думать
ждуни не уміють,
Бо їх інтереси
аж надто вузькі.
9.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Була, є й буде Україна
Вбивають нас, а ми живем,
Бо нація ми нездоланна,
І мислення у нас нове:
Жить без корупцій і без кланів.
Катують нас, а ми живем,
Попри ворожі зазіхання,
Кайданки всі-усі порвем,
Дітей народимо з кохання.
Нас розп’яли, але не всіх –
Ніхто не знищить нас ніколи.
Не діждеться кремлівський псих,
Щоб сонце зупинило коло!
Допоки крутиться Земля,
Лунає мова солов’їна,
Що в душах рани нам зціля,
Була, є й буде Україна!
24.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Хіба кохати гріх?
Хіба кохати в зрілім віці гріх,
Коли душа вогню живого просить?
І хоч твій вік для тебе – оберіг,
Та ти не помічаєш, що вже осінь.
Не поспішай закоханих судить
І не дивуйся явищу такому –
Не винні весни, що цвітуть сади
І журавлі вертаються додому.
За їх кохання небу помолись,
Аби не обділила щастям доля.
Може, й тебе навідає колись
Кохання справжнє? Це ще не відомо.
Хай прийде усвідомлення цього,
Що для кохання не бува блокпосту.
Хотів чи не хотів би ти того,
Та розминутися із ним не просто…
25.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024