| Сторінки (38/3718): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Історія останньої війни
Сподівалась Україна
довго й вільно жити,
Долю мати не чаїну –
з усіма дружити.
Сподівалась, та не сталось –
мрія не збулася,
Як туман вона розтала –
кров’ю залилася.
Бо старий катюга Путін
захотів забрати
В Союз її, вбути в пута,
назвавшися «братом».
Але не здолати волі,
що живе у серці,
Ані смерть, ані сваволя
не здолають в герці.
Не примусять Україну
шанувати ката,
Їх в Донбасі й на Зміїнім
знайде смерть руката.
Нескорений Миколаїв
Схожий з Вавилоном,*
Склади орківські палають,
тисячі в полоні.
Це ж сьогоднішня Вкраїна,
змучена до краю,
Земля кров’ю багряніє –
мала ж бути раєм.
Не погодиться народ мій
у неволі жити –
Не такої він породи,
має сіять жито,
Аби друзів годувати
хлібом українським,
А як треба, й воювати
вишколеним військом.
12.07.2022.
* – ВЕЛИЧНЕ місто Вавилон лежало в родючій рівнині, що за 80 кілометрів на південь від сучасного Багдада. Місто здавалось неприступним, оскільки його оточували могутні подвійні мури та рів з водою.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
У чари ми осінні заблукали,
Аби допити трунок той удвох,
Ніщо уже в житті нас не лякає,
Хоча й немало знали ми тривог.
Турбує нас і кличе пуповина,
Що із землею рідною єдна,
Крилата думка пташкою лиш лине
Туди, де під хрестами спить рідня.
А роки плинуть, плинуть журавлями.
Їх лет ані пришвидчить, ні спинить.
У кожного свої лиш білі плями,
Хоч спільними є донечки й сини.
28.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Сьогодні ми рятуєм Україну,
А отже, ми історії творці.
Болять утрати нам, болять руїни,
Болить сльоза матусі на щоці.
За нами – Україна і Європа,
А ми всі на переднім рубежі.
Нас нарекли святим ім’ям «укропи»,
Й душею кожен з нас не зубожів.
І ця війна давно не тільки наша –
Це і твоя, Європо, теж війна,
І ворог в нас один – підступна Раша –
Пів світу у війну втягла вона.
Це боротьба за волю і за правду,–
Козацький дух веде всіх нас у бій.
І гідність нашу ворог не украде –
Це найвірніша зброя в боротьбі.
15.07.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Навстріч ішли, узявшися за руки,
Вона і він – юначка і юнак.
Вони не знали гіркоти розлуки,
Кохання ж пригубили вже, однак.
Він вів її повільно, урочисто,
Здавалось, вибір свій демонстрував.
Вона ж світилась, мов сама Пречиста,
Й те сяйво не вміщалося в словах.
Ще вчора поспішали на уроки,
Де формули втікали геть від них,
А це їх перші самостійні кроки,
В них місця не лишалось для війни.
Дівча тендітне, юне ще, маленьке,
Ступало і не бачило путі…
Він теж під стать їй: стриманий, худенький,
Закоханий уперше у житті.
Я не зустрілась з їхніми очима –
Боялась тінь побачити війни.
І довго мене думка ще точила:
Чи вистоять в штормах життя вони?..
22.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
День заховався в тишу вечорову
І за собою сонце поволік.
Осяяв небо місяць жовтобровий –
Тепер він ще й небесний зорелік.
А зорі, мов принцеси ясноокі,
То покупаються в Дніпрові, то в Десні,
То клякнуть у холодну пору року,
То дякують і літечку, й весні.
2.04.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Життя, кохання, біль і… ця війна…
Пройти крізь все доводиться людині…
Але ж у чім її тоді вина,
Що доля так її нагородила?
(Світлої пам'яті героя АТО Ігоря Нешка та його дружини Юліни Журавель. 13 липня якраз 10 років із дня їх щасливого весілля).
Вона і він, мов долі два крила,
Закохані у музику і пісню,
Чому ж їх доля рано відцвіла,
Запитую у Господа я слізно.
Красуня – милувались нею всі…
Він – легінь, гарний, гордість для родини.
Здавалось, щастя вже було в руці…
Як мріялось обом і про дитину!
Та розвалила плани всім війна:
Він миттю опинився у Донбасі.
Новинами звідтіль жила вона.
Здавалось, все життя ще у запасі.
Але їх доля зрадила обох…
А мо’, ослабли у польоті крила?
Чи ангела його покликав Бог,
І смерть ворота в небеса відкрила…
Тоді липневий ранок зустрічав
Гаряче сонце, що пливло в безсмертя.
То догоряла воїна свіча,
А кров з лиця роса не встигла стерти…
Коханого стрічала вона в снах…
Живим завжди приходив він до неї…
Пробігла й третя рокова весна.
Донбас кипів у битві із руснею…
І знов біда постукала в вікно
Автомобіля в котрім жінка мчала…
Чи то кохання спрацював гіпноз –
Душа бійця тепер її стрічала…
Іще хвилює нам війна серця.
Земля страждання п’є ще особливі…
Усе в руках Небесного Отця,
Тож віриться, що там вони щасливі…
11.07.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Сховався день за сивою горою
Під супровід горластих цвіркунів,
Повільно небосхил хтось перекроїв –
Один краєчок у легкім вогні.
Спускався вечір… Дихав полинами…
На мить здалося, з ним п’янію й я.
Десь зірочки несміло виринали.
Хмеліла від краси тої земля.
Кудись подався непосида-вітер,
Розкрилилася ніч п’янка, густа.
Собою зайняла вона пів світу,
А десь кохання мед пили уста…
23.01.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Отим, хто утомився від війни,
Важливу хочу дати я пораду:
Невже не відчуваєте вини?
Такі слова – то перший крок до зради.
Втомився чим? Замучила нудьга?
А може, однотемність у етері?
А чи протистояння ворогам,
Яких лякає і ім’я Бандери?
Але ж війна не схожа на кіно –
Тут інші режисери й сценаристи,
І кров жива теж ллється – не вино,
І вороги жорстокіші фашистів.
А мо’, тому, що втік від тебе сон
І ніч порвала спокій на шматочки?
Високих не бува в бою персон –
Народу там твого сини і дочки.
А мо’, ти утомивсь від голосінь,
Що ллються із жіночих душ потоком?
Земля таких не знала потрясінь,
А ти, лишень, спостерігаєш збоку.
Отож, якщо не втратив ти в собі
Душі чутливість, милосердя знане,
То мусиш бути теж у боротьбі,
І втоми від війни ураз не стане!
30.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Учора виповнилося 2 роки, як пішов у засвіти відомий український поет-пісняр Віталій Назарук. І знову муза спогади колише, а серце плаче і рядочки пише.
(Віталію Назаруку до річниці із дня смерті)
Він соловей із нашої Волині,
Що полонив піснями височінь.
Тепер той спів із раю тихо плине,
Адже йому вручив Господь ключі.
Волинь була оазою для нього.
Без неї він себе не уявляв,
Молитву щиру слав свою до Бога,
Щоб вільною жила його земля.
Готовий світ душею він обняти,
Аби у нім жилося добре всім.
Був сином, батьком і поетом-братом,
Служив любові, правді і красі.
6.07.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Пахне літечко стиглим житечком…
Не надихаюсь ним ніяк…
Голова закрутилась трішечки –
Особливий світ, позаяк.
Заколисує вітер житечко,
Тихо шепчуться колоски,
Одяглись в росяне намистечко
Фіолетові сокирки*.
Он волошечка посміхається –
Голубінь весняна в очах,
Мо', й тісненько їй, та не кається –
Має силу іще в плечах.
Я ж милуюся жовтим полечком,
Розлилась благодать в душі…
Вдячна долі і липню, й сонечку,
Най ведуть мене до… віршів.
31.01.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Чернігове, я п'ю твою красу,
Мов життєдайний, сонцесяйний трунок.
Давно сніги упали у косу,
А я і це сприймаю, мов дарунок.
Крізь морок заколисаних століть
Твого геройства слава долинає.
Сьогодні знов шанує тебе світ,
І надпотужно всюди Гімн лунає.
Чернігове, святе твоє ім'я.
У нім – не тільки слава – воля й віра.
Це слово кожну душу окриля,
До перемоги кличе і до миру.
12.06.2022.
Ганна Верес Демиденко,
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Звертаюся до тих, хто знає муки,
Через які проходять матері,
Народжуючи діток: «Ви ж не суки!
Чому вручили розум Сатані?
Чи ж вам не знать, як дістаються діти,
І те, що не повториться життя?
Вас прокляли давно уже у світі
І навіть ненароджене дитя.
Хіба ж ви матері? Ви – дітовбивці,
А це гріхи, які не відмолить.
Чому ж вручили долі кровопивцям?
Невже вам наше горе не болить?!
Невже для Путіна синів ви народили,
Аби ті йшли невинних убивать,
Все знищувати: матір і дитину –
Аби у Україні царювать!»
До вас звертаюсь вперше і востаннє:
«Дітей не посилайте на війну!
Нехай усе єство ваше повстане,
Аби хоч так применшити вину!»
30.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Осінній вік – це особливий час
І у природі, і в житті людському,
Коли нове життя не розпочать
І манить щастя знайдена підкова,
Коли рясніє сніг у бороді
І за столом теж немала родина,
Безкрилим птахом ти став у житті,
Аж поки інша душу розбудила.
І попросились із душі слова,
Що піснею народжені кохання,
Йде обертом вже… сива голова,
І нічка слухає поранене зітхання.
Слова ті струменіють із душі,
Освячені незримою любов’ю,
І ти вже віриш в силу ворожінь,
Хоча вручаєш долю тільки Богу.
В словах у тих і холод, і тепло,
І тінь щойно народженого щастя,
Й хоч скільки б тобі років не було,
Готовий пригубить своє причастя.
29.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Святився час…То ранок наставав…
Торкнувся ледь сіренької завіси…
Стовбурчилась від свіжості трава,
Озвались голоси пташині з лісу.
Вони хитнули тишу навкруги,
І та впилась красою чарівною,
Вдяглося небо в дивні корогви,
Хоча ніщо не пахло тут війною.
Аж ось війнуло холодом з води,
(То озерце задихало частіше),
Згубились у траві нічні сліди,
Адже виходили на полювання миші.
Я ж споглядаю божу цю красу,
І в гості тиха радість попросилась.
Утік далеко десь вчорашній сум,
Хоча сльоза щоку таки зросила.
. 30.01.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Народжені ми із солдатських ран,
Що й після сорок п'ятого кровили,
Вину ще не спокутував тиран*,
А світ моливсь, аби не повторилось…
Від свідків знали про війну, з книжок
І розуміли, що війна – то горе.
Війна ж сьогоднішня – для нас не просто шок,
Бо Крим відрізаний і навіть Чорне море.
З лиця землі стираються міста,
Ракети мітять вогняні півкола…
Марія-діва молиться свята:
«Не дай, Господь, те бачити нікому!»
На шмаття небо рвуть нам літаки,
Хрестами засіваючи країну.
Стоять, мов скали, наші вояки,
Такі уже не стануть на коліна!
20.06.2022.
* - Й.В.Сталін.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Душа моя належить Україні,
Геть змученій, у ранах і шрамах,
Вона сьогодні в згарищах, зчорніла,
Але стоїть на повен зріст. Сама!!!
Й дороги в неї іншої немає,
Як виграти цей історичний бій.
А як московську клітку доламає,
Життя збудує інше вже собі.
17.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Село – свята колиска України,
Де, як відомо, не бува дрібниць,
Заплетене у пісню солов’їну
Лежить воно під сонмом зоряниць.
А поряд нього половіє поле,
Де сонце пестить стиглі колоски,
Тримають небо явори-тополі
І посивілі від часу віки.
Це саме там коріння українське
П’є життєдайну силу із землі,
Де зрадою хворіло наше військо,
І славою впивалось до зорі.
Село, в твоїх натруджених долонях
Вершилася історії канва,
Від Сяну і до Каспію та Дону
Одної мови линули слова.
Ти знаєш все: як сонце зустрічати
Й п’яніти від видовищ і роси –
Це як почати знов життя спочатку,
Де світ і ти у обіймах краси!
11.02.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
О доле українська, вишивалась
Ти кольорами чорними війни,
Але сильнішою із кожним днем ставала,
Страждаючи водночас без вини.
Ішла, не зупиняючись, долала
Шляхи криваві історичних віх,
Десь падала, а десь перемагала,
Чи каялась, відмолюючи гріх.
Ти йшла до себе, до свого вкраїнства,
Із вірою, що прийде світлий день.
Свободи дух був найвірнішим військом.
Той шлях до волі вів тебе й веде.
Залитий він і кров’ю. і сльозами –
Історія не зна легких доріг.
Не раз із рук ця воля вислизала,
Та, мабуть, сам Господь її вберіг.
Ще перемогу рано святкувати,
Ще є в народі слимаки й кроти,
Що поглядають в бік злодійкувато,
Та знаєш ти і хто твої «брати».
17.02.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Я вишиваю пам’яті рушник
Не нитками, не золотом, а словом,
Десь материнським, ніжним, десь – гучним,
Про подвиги нагадуючи знову.
Палають на цім дивнім рушнику
Червоні й чорні кольори безсмертя –
Це данина моя захиснику,
Ім’я якого з пам’яті не стерти!
Хтось учнем донедавна іще був,
А хтось давно став зрілим чоловіком,
Та гідність не змінили на ганьбу,
Бо риса ця залежить не від віку.
Їх імена занесені давно
Навічно у історії скрижалі,
Адже їм не було усе одно,
Чи з волею земля їх залишалась.
Їх подвигом захоплюється світ,
За волю дяку шлем і ми з тобою,
Це ними рушник пам’яті розквіт,
Осяяний синівською любов’ю.
19.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Вона матуся двох синів-героїв,
Якими Бог її обдарував,
Та Раша захотіла перекроїть
Кордони й долі.
Губляться слова…
У білий світ прийшли сини не разом:
Різниця в віці – повних вісім літ.
І мучить мозок мій матусі фраза:
«Чому такий несправедливий світ?»
У чотирнадцятім – зі старшим попрощалась…
Здалось, без сина зупинився й час.
Вона ж за руку меншого тримала
Й кляла в думках зросійщений Донбас…
Звивалась жінка чайкою над сином,
Що впав тоді в нерівному бою.
Зверталась і до Господа, безсила:
«Чому дитину ти забрав мою?»
Нанизувався час на дивне вістря,
Стікали кров’ю сторінки війни,
І через вісім років – через вісім –
Синок молодший Київ боронив.
Коса її і скроні напівсиві,
Бо ж під прицілом роду колосок.
Щодня чекала на дзвінок від сина,
Аби почути рідний голосок.
З молитвою лягала і вставала,
Щоби Господь дитину врятував,
Й сльоза гаряча по щоці стікала,
Собою кроплячи матусині слова.
Та сталось те, чого найбільш боялась:
Живим синок додому… не вернувсь…
«Як можна це пробачить супостатам,
Що в Україну привели війну?»
Вона й тепер молитву шле до Бога
За Україну й воїнів її,
Й могилки дві провідує, небога,
Думки й новини їм несе свої
Про те, що відбувається на сході,
І скільки орків знищено уже,
Які прийшли посмертні нагороди –
Їх, як зіницю ока, береже.
О, як вона чекає перемоги!
Заради цього, каже, і живе.
Чекає на обіцяну підмогу
І спогадами в мирний час пливе.
17.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
А літа, як вода,
все спішать, спішать,
Ні спинить, ні спитать,
хоч тремтить душа.
Плинуть-линуть літа –
не спиняються,
В будні і у свята
Серце крається.
А літа, як вода,
плинуть річкою.
Коли стріне біда,
горять свічкою.
– Ой, куди ж ви, літа,
поспішаєте,
Як змінити життя,
чи пораєте?
– Най же плинуть літа –
в невідому даль,
Тільки ти не ридай,
а їм волю дай!
Куди плинуть літа –
вороття нема.
Коси сніг заміта,
Хоч і не зима.
9.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Їм тоді було по… дванадцять,
Як війна у нас почалася.
Вітрогоном з них кожен був.
А сьогодні… їм вже по двадцять,
Й кожен рідній землі поклявся
Встать за неї на боротьбу.
Їм було тоді по… дванадцять.
Й на війну ніхто не збирався –
До дорослості – сотні верст.
Невидимкою час підкрався,
З них ніхто уже не вагався –
Поніс воїна важкий хрест.
Аби жити заможно й вільно,
Знав, до волі йдуть через війни,
Розумів, що прийшла пора.
Із матусі благословінням,
Забуваючи про гоління,
Він за землю свою вмирав.
Їм тоді було по… дванадцять:
Хтось в коханні першім зізнався,
Хтось дочитував ще казки,
А сьогодні вони – герої,
За державу свою – горою –
Наше воїнство – КОЗАКИ!
12.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Розбудила муза зраночку-раненько:
«Досить тобі, досить вже відпочивать.
Добрий ранок, рідна Україно-ненько –
Ніжні і привітні вимови слова.
Знаю, що спокійно ти й цю ніч не спала,
Душу рве російська ще тобі іржа.
Ще терзають південь дикі злі шакали,
А вже схід і північ дали відкоша.
Знаю, ненько рідна, як болять і рани,
Котрі здобула ти у важких боях,
Та здолаєм, вірю, Путіна-тирана,
Забуяють рясно пшениці в полях.
Засміється сонце зраночку-раненько,
Залоскоче губи радості сльоза.
Добрий ранок, рідна Україно-ненько,
Згине вже навіки рашівська гроза.»
7.04.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Найвища місія людини –
Не втратить людяність в собі,
Позбутись зайвої гордині,
Буть воїном у боротьбі.
Найвища місія людини –
Не осоромить землю й рід,
У стрій улитися єдиний
І рятувати їх від бід.
Найвища місія людини –
Уберегтись від лжі і зваб,
А в непросту війни годину
З девізом жити: я не раб!
Найвища місія людини
Не продиктована з небес,
Вона початком є родини,
Готуй до цього сам себе.
2.06.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Земля України – земля це героїв,
Котра почорніла від сліз матерів,
Замішана на удовиному горі,
Адже не один син за неї згорів.
Земля України – це жито й пшениця,
Це соняшникові безкраї поля,
Де падають в роси нічні зоряниці
І жайвір піснями згори забавля.
Земля України – це світу перлина,
За неї вмирали і йшли на олтар,
Де спів солов’їний щовечора лине,
І відгомін чути далеких литавр.
8.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
І свято – не свято, й весна – не весна…
Смертей так багато, й Десна – без весла.
В очах невеселих неспокій нуртує…
Думки каруселять. Ніхто не жартує…
Такі ми сьогодні. Все ж дух незборимий.
Війна в нас народна. Пре ворог із Криму.
Донбас догоряє… В лещатах Херсон.
Скрізь орки, мов зграї. Невже це не сон?!
Ракети малюють вогненні хвости.
Народ весь хвилюють могили й хрести.
І все ж ворогам у нас не панувати –
Народ перемогу узявся кувати.
Вже скоро настане година ясна:
Дністер засміється і Сян, і Десна.
Весна зачарує мереживом віт,
Наповняться радістю душі і світ.
12.06.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Я не плачу, мамо, вже не плачу,
Адже сльози висохли усі.
В серці моїм лине «Плине кача» –
Бо війна крокує по Русі.
Матінки, геть змучені, голосять,
Дзвонами поранені дзвіниць,
Ранній сніг їх забілив волосся.
П'ють вони тривогу зоряниць.
Я не плачу, матінко, я сильна,
Хоча, кажуть, біла, як стіна.
Запитала ти мене про сина –
Вкрала твого внука ця війна.
Я ж не плачу – свічечкою тлію…
Вигоріла геть моя душа,
Але Україну я лелію,
Бо ж вона для мене не чужа.
Я не плачу, мамочко, не плачу.
Сила й розум все ще при мені.
Не забуду це і не пробачу.
Місце моє, мамо, на війні.
8.05.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Сонце весноньці заграло
Дивну музику згори…
Журавлі ключем зібрались
Перетнути явори.
Первоцвітами квітують
І діброви, і ліси,
І про весноньку святую
Ластів’яток голоси.
На крилятах лебединих
Прилетіла в край весна,
На вербі і на калині
Вже сорочечка рясна.
Закульбабились долини,
Хор бджолиний заспівав…
Пухом ніжним, тополиним
Забіліла враз трава.
3.08.2021.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Чернігове, колиско України,
Ровесник ти і Києва, й Русі,
Беріг завжди своє і їх коріння,
Молився їхній славі і красі.
Ти знав і гострі стріли половецькі,
Татарський меч тебе не заколов,
Народжував полки й пісні стрілецькі,
Від котрих дух у ворога холов.
Чернігове, тисячолітній граде,
Не раз – не два ти кровію стікав,
Та оберегом волі був і правди,
Таким себе утвердив і в віках.
Ти знав неволі смак і біль облоги,
Полин розчарувань пив і утрат,
Та віри не згубив у перемогу,
Коли бомбив тебе «вчорашній брат».
Моє чоло давно вже посивіло,
В тобі ж пульсує роду мого кров.
Сьогодні ти у чорних ще руїнах,
Але несу тобі свою любов.
Чернігове, колиско України,
Немає тобі рівних на землі,
Живеться тут і дихається вільно,
Бо сам Господь любить тебе звелів.
5.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Літа її у щедрій сивині,
Хоча і не глибоку має осінь.
Синок її, єдиний, на війні,
Вона й лягла автографом у коси.
Вже кілька літ матуся в молитвАх,
А іноді вплітає їх і… в вірші,
Шукає найчуттєвіші слова,
Аби вони звучали яскравіше.
Їй туга зморшкою поранила лице,
І усмішка кудись запропастилась,
Адже синочок став тепер бійцем.
Навідавсь раз. Вона й не надивилась…
А це наснився, хоч і не малим,
Як запускав повітряного змія.
Не бачила ніколи його злим –
Чи ворога убити він зуміє?
І вже думками поряд вона з ним:
Чи у безпеці син і чи здоровий?
Чи має він сніданок, хоч пісний?
А може, де стікає любий кров'ю?!
Тривогу жінка швидко проганя,
Адже у неї він один-єдиний,
Під ним його й її рідна земля
І усієї їхньої родини.
Тож Бог врятує і його, й її,
І всю-усю велику Україну,
Де особливі люди й солов'ї.
Може, тому і мова солов'їна!!!
16.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Тікає час у глибину історії,
Та біль утрат ніяк не затиха
За тими, хто упав, та був нескорений.
Чому ж їм доля випала така?
У цих думках не раз – не два блукаю я,
Чим завинили люблячі серця?
Чому Росія стала для нас Каїном –
Вбиває і дитину, і бійця?
Чи може буть любов людині карою,
Яку несе вона через життя?
Хтось ворогом наказаний, хтось – парою.
А мала би ж нажитись до пуття!
7.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Спішать роки у далеч, у життєву…
Чиїсь цю даль на крилах перетнуть,
А той, у кім душа живе чуттєва,
Захоче шлях думками осягнуть.
І добре, коли рівна та дорога,
А коли щлях із сотні перехресть,
Спокійно спати не дає тривога,
Чи чужоземний не задавить прес.
Така душа змиритися не зможе,
Бо звикла жити вільно, ніби птах,
Вона обов’язково переможе –
На неї не впливають і літа.
У час, коли народ складає іспит,
А чи тавро приміряти раба
І тим задовольниться, що є їсти,
Чи йти шляхом, де довга боротьба,
За власну волю й волю України,
Аби з імперських вислизнути пут,
Де би звучала мова солов’їна,
І врешті щез кремлівський ліліпут.
6.04.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Біди чужої, кажуть, не буває…
А коли та біда – одна на всіх – війна
З сусідом, котрий волю убиває
Й не хоче інших поряд себе знать,
І місце ні змінить, ані продати,
А той не хоче жити без війни,
Де відшукати ті координати,
Аби війну на мир можна змінить?
Кажуть, усе у цім житті минає,
А зупиняє все лиш смерті мить,
А коли біль за вбитими лунає
Й війна в душі ніяк не відкровить?
Чи смерть уже настільки зголодніла,
Що хоче у крові нас утопить,
Й душа, напевне, геть закам’яніла,
Та й пам’ять ні змінить, ні підкупить.
Але Господь всесильною рукою
У світі наведе, нарешті, лад
Аби війни вже не було ніколи,
Й планети вийдуть на новий парад.
21.04.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
О серце матері! Ти вічний той поріг,
Куди несуть і радощі, й печалі,
А ти несеш в собі єдиний гріх:
Без каяття дітей своїх прощаєш.
О серце матері! Ти джерело тепла,
Готове світ увесь-увесь зігріти.
Після Творця сильніш нема крила,
Щоб на край світу до дітей летіти.
О серце матері! Кринице доброти,
Яку ніхто не випив, бо бездонна.
Любити – твій обов'язок святий,
Хоч не завжди щасливу маєш долю.
О серце матері! Серед щедрот твоїх
Найбільшим є уміння світ любити.
У цьому твоя святість і твій гріх,
Бо власним щастям можеш поступитись.
5.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Якби могла, якби тільки могла
Хоч одна мати світ оцей змінити,
Найперше, що зробила би вона,
Старалася би війни зупинити.
Адже, ну, хто? Ну, хто, як не вона,
За мирні ночі для свого дитяти,
А коли забере його війна,
Відчує біль безсилля і утрати.
Якби могла, якби тільки могла
Знать наперед, кого в собі носила,
Що в білий світ убивцю привела,
Вогонь життя ще в лоні погасила б.
12.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Ти не проста у світі жінка –
На все життя запам'ятай –
Ти посполита українка.
Це означає, півсвята.
Тож подаруй дитя для світу,
Йому кількох сестер, братів,
Щоб мав народ свою еліту,
Щоб розвивався, багатів.
Й для себе народи дитину –
Продовжить най твій родовід –
Із неї виліпи людину,
Котра на краще змінить світ.
Здоров'я їй вручи і долю,
Насій любові і добра,
Щоби кувала власну волю
Й для берегів обох Дніпра.
І на терЕнах України
Новий поселиться народ,
Що відбудує всі руїни,
Очистить землю від заброд.
Адже народжують не сиві –
На все в житті – своя пора.
Тоді держава буде сильна,
Як буде мир і дітвора.
9.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Нам би ще один день,
А мо’, й нічку одненьку,
Врятувать щоб людей
І звільнить нашу неньку.
Нам би ще літаків,
Небеса щоб закрити,
А ще досвід віків
В землю орків зарити.
Нам везіння би ще –
Іншого вистачає,
Щоб кремлівський Кощей
Здох. Для нього й свіча є.
15.03.2022.
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Не раз мене обставини лякали,
Та їм ніколи не здавалась я,
А працювала мозком і руками.
Мій бастіон – це слово і сім'я.
Розписаний мій день весь до хвилини:
Із сонцем разом мушу уставать,
Коли ж поезія струмком живим поплине,
Пишу, щоб дух і іншим підкувать.
Свій дух у слові вільному гартую,
Для інших – маю сайт у мережі.
У перемогу вірю я святую,
Хоч Україна майже на межі.
Цю правду ні втопить, ні закопати,
Її не переможе навіть смерть:
Свобідні будуть Крим, Донбас, Карпати –
Настане в світі істини момент.
27.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Лягає промінь сонечка на вії,
Засвідчуючи, що прийшла весна.
Гуляють на просторах вітровії,
У срібло хвиль прибралася Десна.
Сором'язливо брунька поглядає –
Листочки там у зародку і цвіт.
Завбачливо гілля вітрець гойдає.
В гармонії живе довкола світ.
Чому ж серед людей такого мало?
І хто придумав війни на землі?
Чом око зле ніколи не дрімає
І жертвами стають слабкі й малі?
Чому багатий мріє стать багатшим,
А сильний м'язами постійно виграє,
Або зі зброї по цій жертві гатить,
Поки віддасть нажите той своє?
І все ж весна постійно демонструє,
Що із природою і правда воскреса,
Чи не тому весна цьогоріч всує
Доточить нашим воям ремесла,
Щоб перемоги зірочка зійшла.
7.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
– Ой, чого ти, мамо, посивіла рано?
– Бо на серці маю незагойну рану.
Рана та глибока, болить ще й кровиться.
Загубився спокій, я ж тепер вдовиця.
– Хто не йде, не їде, мене обминає,
Навалились біди, сили покидають.
В того діти, внуки звеселяють хату,
А я лиш на муки й горенько багата.
Той живе у парі, як у Божім раї,
Я в сльозі купаюсь, котра серце крає,
Тому й посивіла коса моя рано –
Долі буревії душу мою ранять.
13.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Героєм ще ніхто не народився,
Та непроста в таких людей душа,
Котра йому у боротьбі згодиться,
Щоб ворогові дати відкоша.
Не кожен з нас героєм стати може –
Ця висота далеко не для всіх:
Борець за волю він, а не вельможа.
В цім його місія, тож убивать – не гріх…
Герой не умирає – гине стоя,
Бо ж сили духу й мужності – на двох,
Несе в собі свою незламну Трою,
А поряд – білі ангели і Бог.
Такі не здатні утекти, украсти,
Не позичають слави й в праотців,
Вони – це надто особлива каста,
І доля кожного – у Господа в руці.
18.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Ті дні, що диким лязготом звучали,
Не викинути з пам’яті ніяк,
Коли навколо все ревло, тріщало,
Бо так хотів у бункері ман’як.
Утрапивши на дно земного пекла,
Влаштоване нащадками орди,
Бійці боролись так, що душі терпли,
Бо ані вийти, ні зайти туди.
Окрилені високою любов’ю
До матері – до рідної землі
Вони були немов забуті Богом.
Невже той світом править, що в Кремлі?
Чому ж не чує рід людський волання?
«Азовцям» іще рано умирать, –
Повторюю, як мантру, як заклання, –
Людьми відбутись нам усім пора!
Нас величають: ми – земля героїв,
Бо вміємо стояти до кінця.
Життя ж людське не може бути грою.
Чи формула відома світу ця?
Лиш раз життя вручається людині
І місце, особливе на Землі,
Тож мусить світ буть проти зла єдиним,
Поки прозріють ті, що у Кремлі.
Ми всі живем під оберегом Божим,
Тож бажано не втратити його.
Лиш той народ у війнах переможе,
Який цінує воїна свого!
16.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Весна тоді вступила у права.
Осипався вишневий диво-квіт.
Рясніла росами, розпишнилась трава…
У час такий прийшов ти, внучку, в світ.
Тобі сьогодні вже двадцять один…
І віриться, й не віриться мені.
Немало й ти тривожних мав годин,
Які бувають тільки на війні.
Отож вітаємо тебе із твоїм Днем!
Бажаєм щастя, миру і тепла.
Здоров'ячко нехай не підведе.
Кохана поряд щоб завжди була.
Хай доля посміхається щодня,
Не зрадить ані друг, ані фортуна,
Надійним прихистком завжди буде рідня.
Любов і злагода характери гартують.
21.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Весняний вечір виколисує зірки,
Що розгубились у небеснім морі,
Я ж з берега життєвої ріки
Приєднуюсь до янгольського хору.
Наш спів про те, чим є для всіх земля,
Де шум води і жита хвилювання,
І тьохкання бентежне солов’я,
Й биття серде поранених коханням.
В нім звуки загадковості лісів
І крик сича із ближньої діброви…
Молюсь тоді я Божій цій красі,
Загорненій у чари вечорові.
22.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Життя в людини не бува простого,
Як правило, воно із протиріч.
Коли в душі є місце для святого,
Тоді не все одно, чи день, чи ніч.
Коли народ про правду забуває
І черговому молиться царю,
Такий народ майбутнього не має,
Бо не готовий уставать на –прю.
Лиш той народ вважається великим,
Що є господарем землі, життя,
І щоби діти теж не мали лиха,
Навчить їх жити, вручить й знаряддя.
Коли звучить «вєлікая Росія»,
Мене охоплює не сміх, не жаль, а плач:
Ото уже знайшли собі месію –
Ваш Путін – сором ваш, безжалісний палач!
10.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Горить Україна стооким вогнем,
Живе усе пожирає,
Але навіть це мій народ не зігне,
Під стяг боротьби всіх збирає.
Горить Україна на весь білий світ
Вогнем стомільйоннооким,
Зростає число вдів і діток-сиріт,
І голоду чути кроки.
Горить Україна і щирі серця
Матусь, що з війни чекають
Чи донечку, а чи синочка-борця
Горять, бо війна їх крає.
24.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
У серці моєму вмістилося все:
І доленька полинова,
І про Україну болюче есе –
Звойована ж ворогом знову.
Та я не втомлюся шукать позитив,
Позбутись аби зневіри.
Народе мій, ти неймовірно крутий,
Не раз тебе час перевірив.
Героїв-крутян перекреслив Союз –
Кровлять іще й досі рани,
А скільки в 30-х загублено муз!
Кремлівська брехня з екранів…
І голод, і війни, тепер ось Донбас,
Живі про «Азов» легенди…
Сумління й любов їм давали наказ
Героями стати й.. не вмерти.
Схрестилися шпаги сьогодні держав
Знов на українському полі…
Скількох з них роз’їла російська іржа,
Тож на волосинці воля.
Ще гине народ мій і стогне земля,
Плюються вогнем ракети,
Та скоро, вже скоро кончина Кремля,
І це вже не є секретом.
17.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
Святилась ніч під зоряним крилом,
Дрімали трави, росами сповиті,
Усе навколо пахло і цвіло,
Одягнене в травневу білу свиту.
Молився місяць небу і землі,
Розливши світло на квітучі вишні,
Красу цю стерегти йому звелів,
Мабуть, не просто хтось, а сам Всевищній.
І хоча ранок спить у небесах,
Та скоро вже опуститься на землю,
Скупає йому ніженьки роса,
Й засяють сріблом ріки і озера.
30.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Які веселі і дзвінкі слова
Народжуються у душі мрійливій,
Про весну, котра води розлива.
А скільки звуків у травневій зливі!
Усюди її дивні сторінки:
Он – цвіт конвалій в морі буйнолистім,
Там – в споришах загублені стежки,
Поля, де у плуги вітри впряглися.
Роса мережки травам зодягла,
Аби на струнах сонце їй заграло.
Тополя із громами розмовля,
І око манять дощові корали.
«Гадаєш, раю на землі нема?» –
Захоплено запитую у клена,
Зайшовши у кульбабовий розмай,
Що плесом виглядав жовто-зеленим.
17.11.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Літа свої давно уже низаю
Й гадала, жити – це творить добро.
Тоді, як пояснити це, не знаю,
Що смерть – життя – для світу все одно.
Тож хочеться кричать і бити в дзвони,
Аби почули в місті і в селі,
У світі всьому і в усіх ООНах,
І навіть у Московському Кремлі.
«Чому глухими всі ви раптом стали?
Чи не хвилює крик живих людей?
Це ж оборонці волі й «Азовсталі»!
Допоки доля їм життя пряде,
Врятуй їх, світе. Це зробити треба –
Вони ж окраса нашої землі –
І буде краща доля в нас і в тебе.
Добром лікують душі й мозолі!»
15.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Кипить війна, руйнує Україну.
Ракети й бомби кришать «Азовсталь».
Там подвиг народився у руїнах –
Голгофа це «Азову» – не Христа…
Бійці, немов боги, йдуть у безсмертя,
Пізнавши муки долі надлюдські,
Характери в них українські, вперті.
Шляхи для виходу пекельні і вузькі.
Об зраду підлу наш «Азов» спіткнувся,
Котра підкралась у критичну мить,
Коли на бік Москви переметнувся
Той, у кім совість душу не штормить.
За скільки ж цей колаборант продався,
Хвилює надто всіх це і мене.
Чому людськими долями погрався?
Все ж кара Божа, вірю, здожене.
І орків Україна переможе,
Міст рятівний для воїнів зведе
І заживе привільно і заможно.
Настане й для Росії судний день.
13.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Народе, ти назвав себе великим,
Тож не змарнуй і силу свою, й день,
Коли зарадиш ти своєму лиху
І шлях до волі справжньої знайдеш?
Адже у світі ти чи не єдиний,
Що ланцюги зберіг ще від царів,
Де все – для трону, а не для людини.
Чи пам’ять історичну ти зберіг,
Коли за волю сміло йшли на плаху,
Бо боротьба за неї непроста?
Для цього слід позбутись переляку,
А сили в тобі надбано доста.
Смак особливий завжди має воля,
Адже полита кров’ю і не раз.
Устань на повен зріст. Скажи: «Доволі!»
Й вона проснеться від сміливих фраз.
Отож, народе, якщо ти великий
І утомився жити у брехні,
Тобі під силу зупинити лихо –
Покласти край безглуздій цій війні!
15.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
(Присвячую українським захисникам Маріуполя Валерії Карпиленко та її коханому Андрію, які одружилися у стінах заводу «Азовсталь», де через три дні Андрій загинув).
Їх кохання, як сонце, світле,
Як і їх молоде життя,
Вічна загадка цього світу
І людського у нім буття.
У полоні військових буднів
Долі їхні переплелись.
Були й миті в них незабутні,
Як цілунком вуста впились.
Там «Азов» воював нівроку.
Перед подвигом світ завмер,
Бо поклали немало орків,
Смерті мовили: «Не візьмеш!»
Їх не в церкві було вінчання –
У підвалі і без фати,
У серцях їх жило кохання –
Проти нього – війна, кати.
Їх подружнє життя коротке:
Три доби їм Господь відвів.
Смерть тулилася за пів кроку.
День і ніч «Азовсталь» гримів.
Після третього дня укотре
Застогнав бетон, аж присів…
Чи то фатум на бік став орків,
Чи втомився від потрясінь?
Впав її кароокий лебідь –
Обпекла його кров бетон,
Шлях душа відшукала в небо,
Заявити щоб у ООН,
Аби виручить побратимів,
І поранених, і живих.
Орки ж навіть по ній гатили,
Добавляючи жертв нових.
П’є журбу молода лебідка,
Мов сирітка тепер вона…
Допомоги чекати звідки?
Вбила щастя її війна.
І все ж вірить ув Україну,
Що не кине в біді дітей,
Чує крик, схожий на чаїний.
Вихід, віриться, світ знайде.
13.05.202.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Чим більше я живу у цьому світі,
Тим більше нез'ясованих питань:
Жорстокість до людей прийшла ізвідки,
Що притаманна звіру і катам?
І якщо ми усі є Божі діти,
Народжені у муках матерів,
Тоді чому добра так мало в світі?
Чи шлях від нього до людей згорів?
Душа ж людини має буть прозора,
Тому і голова не має ріг,
Готова задивлятися на зорі,
Щоб космос у ній людяність зберіг.
29.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Мені здається, час настав прощатись
З отцями, котрі служать сатані.
Чи ж варто зло у рясах захищати,
Котре благословило хід війні?
Ім'я дискредитоване і Бога
У храмі, де орел поряд з хрестом,
Молитва там за орків перемогу
І царський прославляється престол.
Не може правду зло перебороти,
Вона ж одна, як і один Творець.
Він був і є на боці патріотів –
Синів цих народив народ-борець.
7.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Чому сивіють рано матері?
Чи не тому, що рану мають в серці,
Бо їй синочка ангел не вберіг,
І той загинув у нерівнім герці?
А мо', тому, що сива в них душа,
Бо доля горя налила по вінця
І спокою уже не залиша,
А сіє сивину у раннім віці?
А мо', тому, що з сином розмовля,
Коли до неї в сни той прилітає,
І щасливіють він, вона й земля,
Допоки ранок сивий завітає?
Чому ж сивіють рано матері –
Продовжує причини люд шукати –
Із сином шмат душі її згорів,
А сивина їй не дає зламатись.
9.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Дивлюсь на ці портрети, Україно,
Й тебе в них бачу: гарна, молода.
А ось геть чорна, в зморщечках-руїнах,
Собі ж не дозволяєш і ридать.
Тебе живою зайди розпинають,
Ба, не знайшли для цього і хреста,
Ракети в ніжне серце посилають,
Бомблять, стріляють… Ти ж стоїш!
Свята…
І вистоїш! Я вірю, нене, в тебе,
Непроханих позбудешся заброд,
Ще буде над тобою мирне небо,
Бо особливий маєш ти народ!»
10.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Це Сергій Волина, який зараз знаходиться на "Азовсталі". Йому всього 30. Між цими фото всього кілька місяців різниці, а враження таке, що кілька життів…
Це й стало стимулом для написання цього вірша. Я в цих портретах побачила УКРАЇНУ,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
О мамине серце, ласкаве і горде,
Немає за тебе добріш і вірніш,
Твоїх колискових мінорні акорди
Для нас є й були у житті найніжніш!
О мамочко рідна, раділа ти будням
Дітей і онуків, родини святам,
Для всіх будувала дорогу в майбутнє,
Свої не рахуючи сили й літа.
О мамочко, ти найдорожча у світі,
Твоє недарма найсвітліше ім'я,
Аби повернулась, тобі б усі квіти
Вручила, щоб посмішка квітла твоя.
О мамочко рідна, давно ти не з нами,
Та в кожнім із нас – твого крапля тепла,
Зійшла у нас донечками і синами,
Й хрестом, що, мов сторож, стоїть край села.
8.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Пахла доля її полинами,
Бо сирітством обпечений вік.
На шляху то шторми, то цунамі,
Часто-густо й сльоза з-під повік.
Їй тепла зустрічалося мало,
Тож густіла від холоду й кров.
Чи то доля в лещатах тримала,
Чи неправедний вирок зборов?
Зашкарубла душа, мов долоня
У засохлих твердих мозолях,
У нужди повсякденнім полоні.
Упивалась бідою й земля.
І ятрила неправда їй душу,
Обзивалась репресій доба:
Хочеш жити, цих тем не порушуй,
Під собою сучків не рубай!
І вона, як могла, виживала,
Боронила від згуби ім'я,
А на ноги підтяті вставала,
Народилася в неї сім'я.
Літ відміряно теж небагато…
Чи то доля скупою була –
Не дозволила більше літати,
А чи сили забракло в крила?!
21.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
(36-річний доброволець-луганчанин, воєнкор, журналіст ТРК "Україна" загинув 4.05.2022 під Ізюмом на Харківщині).
Він так любив життя, кохану й сина,
Хоча зі смертю зустрічавсь не раз,
Мав душу добру, щедру і красиву,
В якій жили родина і Донбас.
Йому боліло, як земля палала,
І сепарів знав добре у лице,
Що Україну й совість продавали,
Повірити так важко було в це.
Собі ж дорогу іншу обирає –
Шлях воєнкора й вірного бійця –
І словом правди зрадників карає,
Поклявшися боротись до кінця.
У цій борні відчув себе щасливим
І долю випробовував не раз,
Був чесним із собою і сміливим,
Світ залишати рано не збиравсь.
Та під Ізюмом стрів свою недолю,
Якраз у білий квіт одягся світ,
Коли душа його знялась над полем,
Закляк на вітах почорнілий цвіт.
6.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Вони боронять знову «Азовсталь»,
І ночі, й дні – у нелюдській напрузі.
Ворожий натиск шириться-зроста,
Напівсліпі без сонця їхні очі.
Все – проти них: обставини й Донбас,
За них – лиш Маріуполя руїни…
Вони ж тримаюь волю для всіх нас.
Герої справжні неньки України.
Й ця боротьба – не на життя – на смерть.
Дух українства їх щоразу будить…
А мо’, то над людьми експеримент,
Хто з них міцніш: бетон, чи їхні груди?
7.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Ми ті, що в світ прийшли після війни,
Після репресій, голодів трикратних,
Нащадки тих, кого і без вини,
І без судів закинуто за грати.
Ми виростали в горі і нужді,
Де замість прав – накинули нам рабство,
Батьки сивіли в каторжнім труді,
Де козиром цвіло республік братство.
Привчали нас коритись, працювать
Під лозунгами «Рівність», «Мир» і «Воля».
Украли віру, землю пізнавать
Не дозволяли і ламали долі.
Гризли науки ми твердий граніт,
Пишались навіть іноді собою
При кадебістах мали інкогніт.
Система їхня не була слабкою.
Знаходилися ті, хто «яму рив»,
А особистість гнулась, зневажалась,
Союз ГУЛАГи для таких відкрив,
І мало в кого це збудило жалість.
Сьогодні Кремль бажає відродить
Союз, безправний, з запахом смердючим…
Не вийде! Чуєте? Ми напились біди!
Історія ж чомусь таки та учить!
31.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Ми вже не ті, якими були вчора,
Повірте, ми давно уже не ті,
Бо встали проти сил зловіщих, чорних,
Аби утвердитись у вічному житті.
Ми вже не ті, якими знав нас ворог,
Давно не ті, якими знав Союз,
Адже проснувся дух в нас непокори,
Котрий не стерпить уже рабських пут.
Ми вже не ті, бо маєм козир – гідність,
Саме тому і світ шанує нас,
Настане час: поборем зло і бідність,
Повернем Крим і змучений Донбас.
24.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Весна цьогоріч з горем обнялась,
Бо кров’ю вмила і міста, і села –
Росія ж , що в любові нам клялась,
Пішла війною, ставши фарисеєм.
Лунають постріли, усюди скло дзвенить.
Тремтить земля. Мелькають силуети.
Народ мій чим, о Боже, завинив,
Що всюди чути черги кулеметів?
Рвуть ночі світлом вибухи ракет,
І ліжка, й душі нам захолодили,
То рашка свій затіяла бенкет –
Заволокла все чорно-жовтим димом.
Та в перемогу віра ще жива,
І ні на йоту ні, не похитнулась.
За України волю бій трива –
Тут зло й добро укотре перетнулись.
Але не панувати в світі злу,
Й ніякі хитрощі йому не допоможуть.
Прийде кінець і Путіну-козлу,
Лишень тоді Земля добра примножить.
20.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Загляну я у осінь сивокосу,
Де в смуток загорнулася земля,
А серце жінки щастя іще просить
І спогадами душу застеля.
«О, скіьки ж довелося пережити!» –
Злітає думка, мов крилатий птах,
І кличе в даль, де красувалось жито,
І де цілунку жар обпік уста.
Там слід невдач, падінь стрімких і злетів,
І час, коли перо до рук взяла,
Боялась зустрічі із визнаним поетом,
Адже дівчам була я із села.
Несу в душі уже життєву осінь,
Смакую недопиту ще красу.
Душа за пережитим не голосить,
Бо в кожного своя стезя і суд.
Вона мене не поспішати просить,
Хоча у косах іній заяснів,
Літа мої також шанують осінь
Із фейєрверком почуттів і слів.
26.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Росія – це не тільки дикий Путін –
Мільйони це людей – не тисячі,
З яких один звик жити, як Распутін,
Інший згубив від розуму ключі.
Коли я чую, що й вони слов’яни,
Мене коробить це, мабуть, найбільш,
І слово, не розцвівши, зразу ж в’яне…
Чи здатні відчувати такі біль
Тієї матері, що сина й землю любить,
В якої розривається душа,
Чи відпустить дитя своє для згуби,
Чи при собі синочка залишать.
Й вона благословля свою дитину
Ту, котру любить більше, ніж себе,
На смертний бій, щоб захистив родину,
І шле святу молитву до небес.
Коли я чую, як смакують «матом»
Московські зайди й їхні матері,
То думаю, що може дать та мати,
Крім сквернослів’я, світу й дітворі?
Слов’яни ж – люди іншого гатунку –
Ніколи в них не був у моді «мат»,
Бо ж працею впиваються, мов трунком,
Й дітей навчають слово й честь тримать.
21.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Вони дорослішали на очах у нас,
І не тому, що хтіла так природа –
Мужніють швидше в небезпеки час,
Тому й захисниками стали роду.
Вони дорослішали під війни вогнем,
Яким їх щедро орки частували.
Лякає й тішить надто це мене,
Бо не страшна ніяка їм навала.
Вони дорослішали на очах у нас,
І іноді й за лічені хвилини,
Ловлю себе на думці кожен раз:
Чи може звикнуть до війни дитина?
Вони дорослішали на очах у всіх,
І подих світ затамував: «Що далі?»
Ховаючи на дно душі свій гріх,
Не чуючи, як матері ридали,
Уласний спокій, як завжди, беріг.
А воїв не цікавили медалі –
Вони до перемоги міст ладнали!
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Ніч прямувала до ранку.
Все заховалось в імлі.
Воїни й навіть панянки
Стали на захист землі.
Косять їх кулі і «Гради»,
Але це їх не ляка –
Скоро вже виженуть гадів –
Вірю собі і зіркам.
Ниточці скільки не витись,
Знайде клубочок вона.
Дай, Боже, їм не втомитись,
Поки скінчиться війна.
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Ім’я їх – нелюди, а батькіщина – раша –
Такими їх запам’ятає світ.
Вони історію давно украли нашу.
Сьогодні нищать наш найкращий цвіт.
Не повертається язик людьми назвати
Цих дикунів, цих авторів жахіть,
Котрі прийшли вбивать і гвалтувати,
І грабувать встигали мимохідь.
Як варварів таких земля тримає?!
Для чого й хто катів цих народив?
Але народ наш їм хребет зламає.
Нема майбутнього в московської орди!
Ні, не з доби вони Середньовіччя –
Це наймити сьогоднішні Кремля.
Як своїм дітям глянуть вони в вічі!
Такого не пробачить і Земля!
6.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
50 – шикарна дата –
Пів століття, як-не-як,
Це немало й небагато,
А коли ти ще й козак,
Надважлива це є дата,
Бо шрами кругом війни,
Хочу щиро привітати
З особливим днем весни –
З ЮВІЛЕЄМ, що буває
У людини раз в житті.
Доля світ хай відкриває,
Щоб не схибив у путі.
Тож здоров'ячка і миру,
Сили в творчому крилі,
Вірних друзів. Будь кумиром,
Май в кишені й на столі!
28.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Дивлюсь, як мій Чернігів ожива:
Світліють вулиці, обличчя і дзвіниці…
Й душа моя вихлюпує слова:
«Спасибі Богу!» Сонце гра в зіницях.
«Добридень!» – радо зустрічним кажу,
І посмішки ловлю від перехожих.
Зима давно закинула кожух.
Весна ж тепло дарує й ласку Божу.
Газони в зелен-руту одяглись,
Поміж травою – крокусів голівки,
Мов парасоль, блакитна неба вись…
Така краса – найкращі людям ліки.
Здається, оновилася душа,
І кров скоріше циркулює в жилах,
Та люди тепер зовсім не спішать –
То пережите слід свій залишило.
15.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Чернігівград над сивою Десною
Здіймає крила парків, ніби птах,
Містяни усі змучені війною,
Але «Героям слава!» на устах.
Їх не лякають звуки канонади –
Таких людей ніщо вже не зляка.
Упізнають і «Гради», і «Торнадо»,
І ППО, й гудіння літака.
Чернігівград в зажурі сірій нині,
Та духом, як і завше, він міцний.
А над Десною голос чайки лине,
У нім тривога й втома від війни.
30.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
А чи замовк вогонь Афганістану,
Коли солдатські рани ще болять?
А скільки спить героїв під хрестами,
Котрих удома прийняла земля!
Усе-усе вона запам’ятала,
Як із труною повертавсь «тюльпан»,
Як матері свідомість утрачали
І проклинали владу і Афган.
Минули дні і місяці, і роки,
Нову державу заявив нам час.
В Європу робимо важкі невмілі кроки,
Відтятий Крим, задимлений Донбас.
І знов афганці там, де «Гради» й танки
На цей раз на своїй вони війні,
Ведуть бої увечері і зранку,
Характери вже маючи стальні,
Любов до роду і землі ще змалку,
Здобудуть перемогу в цім вогні.
18.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Яких синів втрачає Україна!
Яких героїв небо зустріча!
Це ті, що не ставали на коліна
І від московського загинули меча!
Яких дітей ми позбулись, країно!
Чому покликали їх рано небеса,
Де тільки ангелів сліди і соколині,
Й легка хмаринка рай їх колиса?
Я з лірою лягаю і встаю,
Оберігаючи її чарівні струни,
І про одне у Господа молю,
Аби сини не повертались в трунах.
Щоб захлинулась путінська орда
Своїм свинцем, замішаним на крові,
Щоб перестали матері ридать,
А лиш голубили своїх дітей любов’ю.
Молитву цю і всоте повторю,
Аби вона небес дісталась Божих,
Адже за волю встали ми на –прю
І віриться, Москву ми переможем!
30.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
До волі прагла ця земля віками,
Й бажання це її не полиша,
Народ такий ніщо не залякало,
Бо волелюбна в кожнім з нас душа.
Навпроти ж – військо із христопродавців,
Котрі загарбати хотіли світ,
Затіявши зі смертю дикі танці,
У власну прірву вибрали політ.
Дивує світ сьогодні Україна,
Бо особлива, дійсно, ця земля.
Від болю і страждань геть посивіла,
Та вистояла проти сил Кремля.
Світ аплодує стоячи народу,
Котрий вмира, та ворога кара.
Таку уже ми маємо породу,
Тому здолаєм хижого орла.
7.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Жахнувся світ, коли про це дізнався…
Такого звірства ще не бачив він:
Чи мозок тим служити відмовлявся,
Хто без обману жить не міг і війн!
Пізнала геноцид новітній Буча –
Волають закатованих тіла…
Іще сильніш реве Дніпро ревучий…
Здригалися і небо, і земля,
Коли у юнаків, навіть безвусих,
Шукали ненависне їм «тату».
Невже це ті, із ким жили в Союзі,
Стріляли у потилиці впритул?!
Гвалтівники, убивці і садисти –
Таким постав пред світом «Руський мир» –
Глумились, як колись, «енкаведисти,
Втішаючись жінками і дітьми.
Ірпінь в руїнах чорних, Бородянка,
В Гостомелі кривавий орків слід:
Бомбили уночі і на світанку…
Слав співчуття Вкраїні сильний світ.
В облозі ледве дише Маріуполь,
Ракети ловлять Харків, Рівне, Львів.
Продовжує брехать «російський рупор».
В вождів рашистських руки у крові.
Та перемога все-таки настане
І кари Божої убивцям не минуть:
Заплатять і за кров Афганістану,
За Грузію зруйновану, й Чечню,
Й нащадків їхніх люди проклянуть.
6.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Світ знав немало і кривавих війн,
І перемог добра над злом немало,
Але зіткнувся вперше, мабуть, він
З жорстокістю такою і громами,
Котрі гриміли вдень і уночі,
Влаштовуючи вогняні концерти,
І застеляли димом далечінь.
Будівлі падали, мости, культурні центри.
Стогнала Україна від тих ран
І кликала щосил на допомогу,
Й радів від того в бункері тиран,
Що світ мовчав – за себе мав тривогу.
Уреші-решт намітився фінал –
Чи сам Господь урятував країну,
І срібнодзвонно звідусіль луна,
Неначе пісня, мова солов’їна.
Вклонитись низько хочеться бійцям,
Котрі від ворогів нас боронили.
Багато їх стояли до кінця
І в полум’ї війни тоді згоріли.
Тікає час в минувшину конем,
Їм простеливши в небеса дорогу,
Обпечену утратами й вогнем,
Вона народ веде до перемоги.
5.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Нема й не буде в білім світі сили,
Яка б зборола український дух.
Тим більше, орки, хитрі та спесиві.
Ми ж переможем дику цю орду!
На повний голос заявляєм світу:
Ми українці. Ми іще живі,
Хоч гинуть у війні дорослі й діти,
І запеклася кров на рукаві,
Та ми живі. Хоч воювать непросто,
Із мертвих ми навчились воскресать.
Російську ліквідовуєм коросту.
Ми – Україна. Це ж – любов, краса!
Снаряди, міни, бомби і ракети,
І неба неприкрита висота.
На тілі України куль букети,
Та ми живі, бо це земля свята.
Хіба не ми збудили тебе, світе,
Від летаргічного твого міцного сну,
Як сонце Землю проситься зігріти,
Аби після зими послать весну,
Так ми сьогодні гордо заявляєм:
Ми – Україна й жити нам в віках,
І московитів скоро вже здолаєм.
Героям слава! Слава воякам!
12.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Чернігівщино, земле моя мила,
З глибин століть твій стогін долина,
Як ти боролась, але не втомилась,
Хоч душу краяла не раз тобі війна.
Смакує знов Москва твоєю кров’ю…
Гвалтують орки діток і жінок.
Їм невідоме почуття любові,
Бо для Росії воїн – не синок,
А тільки чергове гарматне м’ясо,
Та й «баб немало, чтобы нарожать».
Народ в імперії – покірна сіра маса,
А імператор, «чтобы всё решать.»
Чернігівщино, ненько незрадлива,
Тобі дарую знов нові пісні
Про те, як вистояли, світові на диво,
Вклоняюсь низько місту і Десні,
І воям, що кували перемогу,
Гартуючи характери в боях,
Не маючи надійної підмоги,
Громили орків ночі й дні в полях.
Стоїть Чернігів гордий і холодний,
Понівечений, та твердий, мов сталь,
Без світла і води, напівголодний,
Невипадково і героєм став.
11.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
[b]
Коли Чернігів був у облозі, Десна напувала містян водою.[/b]
О Деснонько, красуне тихоплинна,
Несеш ти води з далечі віків
Під окрики тужливо-журавлині,
Під шепотіння весен тополине
І плач гіркий матусь і удовиний
Ти відчувала рани вояків.
Ти знала запах пороху і диму,
Вмивала закривавлене чоло,
Пережила не раз лиху годину,
І все ж вода прозоріша за скло.
О Десно, синьоока чарівнице,
Ти свідок і звитяг, і каяття,
Свята твоя воістину водиця
Чернігову рятує знов життя.
Обох вас тісно доля поєднала,
Без нього ти – не ти і він – не він.
Аби в чужім ярмі всі не стогнали,
Ординців у Московію прогнали
І перемоги смак, як є, пізнали,
Дай, Боже, щоб не знала ти вже війн!
26.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Коли ворог став місто бомбити, не змогла я його залишити. Тому й народилися слова для пісні
У дні, коли орда азійська
Прийшла народ мій убивать,
То наше українське військо
Взялось країну рятувать.
Дорослі гинуть, юні й діти –
В борні згорають тут і там.
Вони забули, як радіти,
Мов привид, смерть ускрізь літа.
Приспів;
Я із тобою, Україно,
Ділю неспокій твій і сум,
У серці мову солов’їну,
Неначе власний хрест несу.
Я із тобою, Україно!
Не смію, землю залишать,
Хоч навкруги дими й руїни,
Любов’ю світиться душа.
У дні, коли земля у горі,
В часи важких випробувань,
Коли крові людської море,
Сирітка плаче і вдова.
Коли війна косою косить
І мирний люд, і вояків,
Коли за ніч біліють коси
У матерів захисників.
Приспів.
У дні, коли громи гуркочуть
І небеса палахкотять,
Нас поневолить «браття» хочуть –
Ракети й бомби в нас летять.
Та нас ні вбить, ні залякати,
Бо кожне місто, мов Рейхстаг,
Московського здолаєм ката,
Блакить і сонце – то наш стяг!
Приспів.
29.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Весна цьогоріч кровію впилася,
Живою, українською. Овва!
Війна повномасштабна почалася –
Вогнем смертельним Путін полива.
«Чому війну привів ти в наші землі?
Мільйон питань: чому? Чому? Чому?
За що дітей вбиваєш – роду зерна?
Міста навіщо топиш у диму?
Оточені Чернігів, Суми, Київ,
Навісив Маріуполю замок.
Здається, розум вже тебе покинув.
«М’ясник» – таке ти заслужив клеймо.
Весна ще до кінця не добігає,
А твої «зомбі» нас щодня бомблять,
Та наше військо їх перемагає,
Тож вільною залишиться земля.»
27.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Такого варварства не знала ще земля,
Яке у цій війні вона зустріла,
Ці нелюди, що послані з Кремля,
Мінують навіть воя мертве тіло.
Вони вбивають без жалю людей,
В заручниках – міста й не на години,
І серце виривалося з грудей,
Коли упав пологовий будинок.
Там немовляток немічних тіла
Лишились поміж мамами й камінням…
І сум великий очі застеля:
Навчились де ви дикому умінню?
Гадаєте, усе це зійде з рук?
Невже не бачите, що нас не підкорити?
В безодню вас веде ваш «політрук»,
І світ увесь йому не обдурити!
Такого варварства не зна й сучасний світ,
Але пізнала ненька Україна.
Душа її тепер тримає звіт
Перед тими, хто не згинав коліна.
Так ви й не відбулися як народ!
Ви кількасотмільйонна біомаса,
Яку лякає слово «патріот»,
«Бандера» викликає теж гримасу.
З дитинства маючи хронічний переляк,
Його вручаєте у спадок власним дітям,
Аби перед вождем так само кляк,
Щоби у буцегарні не сидіти.
Що здобули ви за цю сотню літ?
Не соромно вам за свого тирана,
Що заходився перекроювати світ?
Вас не тривожать тих народів рани?
Такого варварства не пам’ятає люд,
Тому цього ніколи не забуде,
У душах ваших не любов, а лють,
Отож прощення не моліть – не буде!
21.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
–Чом ти, чом ти, веснонько, у журбі?
Чом до нас прийти, прийти зволікаєш?
Ти також, красунечко, в боротьбі,
До орди московської не звикаєш?
Кинь-покинь же, веснонько, ту журбу,
Огорни теплом своїм Україну,
Щоб народ учасно почав сівбу,
Не вмивався кровію цвіт калини.
–Як мені до нелюдів тих звикать?
Важко те, що діється, зрозуміти.
Я ж не можу десь-кудись утікать,
Бо ж законам вірна я цього світу.
16.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Горять смолоскипами села й міста,
Під хмари вогонь сягає…
Горить наша молодь у нім золота,
Й Європу застерігає:
«Наступною жертвою, знай, будеш ти –
Це мусиш запам’ятати.
Закон бумеранга усе ще святий,
Не спинить орду прокляття,
А тільки єднання всіх сил світове
З Росією розбереться.
Вогонь непоборних на битву зове,
Що впали в нерівнім герці.
14.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Не спить Україна. Усе ще не спить,
Хоч сонце торкнулось сходу.
Десь димом запахло, а он – щось горить,
Ще видимість непрозора.
Не спить Україна не першу вже ніч,
Схід стягом став жовто-синім.
Залишмо буття, зшите із протиріч,
Землі станьмо вірним сином,
Аби власну долю нам відвоювать,
Бо воля дорожча смерті,
І сльози гіркі досить лить-проливать –
Орду слід з землі вже стерти!
17.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
До тебе, Боженьку, молюсь!
Врятуй від орків Україну,
Адже це та колишня Русь,
Про котру досі слава лине.
До тебе, Боженьку, кричу,
Почуй страждання України,
Земля повнісінька плачу,
Навколо згарища, руїни.
До тебе, Отче милий, шлю
Одне-однісіньке прохання,
Я день і ніч тобі молюсь,
Аби святе збулось бажаання:
Надійним стань для нас крилом,
Яке би від біди закрило,
Від небезпеки вберегло,
Й ми рать ворожу підкорили.
27.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Сьогодні велике християнське і католицьке свято. Але настрій зовсм не святковий, адже українці боронять свою землю, вмирають за неї. Всім, хто привітав мене з Вербною неділею, щиро дякую. Вітаю навзаєм. А думки мої там, у Маріуполі, де страждають наші люди.
Стоїть Маріуполь в руїнах, німий,
Та ворогу не здається,
Напишуть колись про цей жах ще томи,
Душа не одна здригнеться.
Там Бога благали людські голоси,
Котрі позбулися дому.
Смак хліба забувсь, молока, ковбаси…
Той смерть обирав свідомо…
Підвали недавно рясніли людьми,
І діточки щебетали.
Вмивають убитих матусі слізьми…
Трясуться від бомб квартали.
То орки знов жниво збирають своє…
Ніхто не збирає мертвих…
І смерть напівп’яна по місту снує,
Нові вона мітить жертви.
Сльоза на камінні ще свіжа і… кров,
А поряд – хитка надія
На морпіхотинців, легенду «Азов»,
Що у Маріуполі діють.
Такі не здаються – стоять до кінця –
І вміють перемагати.
Молитву свою шле за сина-бійця
Свята українська мати!
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Бомблять Україну, щоночі бомблять
Житомир і Луцьк, і Київ.
Не жаль їм ні молоді, ані малят,
Не дивляться й на роки їх.
Прислухайся, світе, й Чернігів бомблять.
Втомився народ тікати.
Палають будівлі, трясеться земля –
То «брат старший» став нам катом.
Останні розтанули сумніви в нас
Про «братство» оте фальшиве,
Тому й запалав постмайданний Донбас.
Вже долі горять – не шини.
Прислухайся, світе, як плаче дитя –
Воно прожило годину.
Чому дозволяєш забрати життя –
Кладеш його в домовину?
Прислухайся, світе, чи ти вже оглух,
Про плач той не хочеш знати?
Чи також московському служиш орлу,
А може, продавсь за злато?
На вбивць, казнокрадів чека ешафот
Й на їхніх поплічників ницих.
Дух величі має наш гордий народ,
Що вміє в борні рідниться.
14.03.2022
Ганна Верес (Демиденко)..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Ця зрада жила в серці України –
У мерськім кріслі грілася роки –
Їй не боліли ані міст руїни,
Ні рашею убиті вояки.
Ім’я Мамай, легендами повите,
Дійшло через мереживо віків.
Як міг над пам’яттю козацькою глумитись
Цей горе-правнук гордих козаків!
Як же хотіла праведна Полтава,
Аби її очолив патріот –
Не відала, що їй життя отравить
Той, хто не любить ані свій народ,
Ні землю ту, котра його зростила,
Ні місто, що довірило мандат.
Усі хотіли бачить в ньому сина,
А він і гідність вирішив продать.
З ним – сумнозвісний Кива денщикує:
З Москви оплату справно доставляв…
Чи СБУ їм розум полікує,
Що рідна лиш одна бува земля?
3.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Я вірю й вірила, Чернігове, у тебе,
Що вистоїш і відіб’єш орду,
Що наші молитви почує небо,
Що вої оркам по зубах дадуть.
Захоплююся мужністю твоєю,
Ти світ собою здавна дивував,
Красою полонив усіх своєю,
Не раз і відсіч ворогу давав.
Радію, мій Чернігове, за тебе,
Що славою себе ти знов укрив,
Хрести церков цілує сонце з неба.
Легких тобі для нових злетів крил.
Москва іще не капітулювала,
Ще рано перемогу святкувать,
Але порідшала непрохана навала
І почала Росія задкувать!
Чернігове, ти ще в болючих ранах,
Та вірю в твоє світле майбуття,
Прекрасне, без кремлівського тирана,
Збудуємо нове собі життя!
18.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Вставай, Україно, допоки горить
В народному серці надія,
Вона не дозволить себе підкорить –
Свята це для всіх подія.
Вставай, Україно, прийшла та пора,
Що мусиш себе врятувати,
Це час, коли мусиш каміння збирать,
Дух волі в борні вартувати.
Вставай, Україно, на праведний бій,
Щоб рашівське зло покарати.
Народ твій не стадо покірних рабів–
Останні доламує грати.
Вставай, Україно, усюди вставай,
Орду треба добивати.
Поля скоро треба зерном засівать
Без колаборантів і «вати».
Вставай, Україно, допоки жива –
Важлива прийшла година,
Адже в світі той лиш народ вижива,
Котрий, мов одна родина.
Вставай, Україно, за волю і честь,
Вставай проти лжі без міри,
Дніпро від крові бурий в море тече,
В твою перемогу вірить.
13.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Бій іде святий і правий –
За Вкраїну бій,
Небеса всі у загравах…
Мати – у журбі,
Бо ж синок її воює.
Молиться в думках:
Хай же ворог не вполює
Сина-козака.
Серце матінки тріпоче
І душа тремтить:
«Вбережи Вкраїну, Отче,
Адже ти святий,
Всемогутній і Всесильний,
Зваж на ці слова,
Єдиного маю сина, –
Плаче, мов співа.–
Не день, не два я молюся –
Усі ночі й дні.
Тобі, Боже, поклянуся –
То ж повір мені.
Заступися за Вкраїну –
Всі у молитвах –
Воям не дозволь загинуть…»
Очі залива
Сльоза її пресолона,
По щоці тече…
Склала матінка долоні,
Сину долю тче…
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Літа перетнули осінній поріг
Й озвались в косі сивиною.
Любов до життя вік уперто зберіг
І в серці озвавсь луною.
Любов та міцніла, росла і цвіла,
Творила десь неможливе,
На цвинтар вела до хрестів край села,
Складала пісні тужливі.
Закохана в запахи житніх полів,
Де в травах вінки з конюшини.
Тут роду мого не одне з поколінь
Навіки в землі спочили..
Свій край боронити спішили вони:
І луки, й мечі ладнали,
Знаходили місце в загравах війни.
Їх душі тепер над нами.
Коли засинає задимлена вись,
Де зорі тремтливі виснуть,
Молюся, аби нами Кремль удавивсь,
Щоб мир сонцеоко блиснув.
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Кожна поезія має свій поштовх. Спостерігаючи, що відбувається в Україні під час війни з Росією, була вражена тим, що не дивлячись ні на що, українки народжували діток часто навіть в екстремальних умовах.
Лягає осінь інеєм у коси,
Вагою літ на плечі теж лягла…
Сьогодні небо в нас не купоросить –
Війна його геть димом затягла…
Горять будівлі. Люди – у підвалах.
Тривогою упився звук сирен.
Усюди вулиці у цегляних завалах:
Нечиста сила із Росії пре…
Здається, рух життєвий зупинився
І опустивсь на землю судний день…
Та раптом… крик: синочок народився,
Немов промінчик сонця для людей.
Сердець торкнувсь тонкий дитячий голос,
Забули всі про прикрощі, війну,
Адже зміцнів то чийсь родинний колос.
Дай, Боже, щоб він виріс – не зігнувсь!
В народі кажуть, смерть не жде години,
І з'ява в світ свій обирає час,
А те хлоп'я – чийсь паросток родини,
Він щойно шлях земний свій розпочав.
8.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022
Цинізму такого не знала земля:
На «біле» говорять «чорне».
На вуха лапшу віша рупор Кремля,
Й робив це не відучора.
Роками затоптував гідність людську,
Забувши про гріх і Бога,
Не міг уявити світ більших паскуд,
Та матимем перемогу,
Бо в нас особливі земля і народ,
Тож розберемося з катом.
В душі із нас кожен борець-патріот,
Для всіх Україна – мати!
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Сьогодні ранок бомбою спустився
На мій Чернігів, на людські життя.
То Путін із нечистим зголосився
Перетворити місто у сміття.
Не роси вмили вікна у будинках –
Сльоза жіноча, мов мережки слід,
Умились кров’ю мати і дитинка…
Чому ж не чує крики наші світ?
Та, вірю, сонце темінь переможе,
Війною правди не завоювать,
Тож перемогу ми здобути зможем,
Якою б не була московська гадь.
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
На фото будинок мого брата до війни і тепер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Нам би вистояь ще ‘дну ніч,
А мо’, й день, мо’, ще й не одненький…
Місто, мов Запорізька Січ,
Береже Україну-неньку.
Ситуація, бач, така:
Розмовляєм на «ти» зі смертю.
Холоднеча нас не ляка,
Не здаємо і сантиметра.
Все у темряву зодяглось –
Декорація геть невтішна,
А недавно ж іще цвіло,
Люд утік, хто куди поспішно.
Місяць зовсім не заховавсь –
Нас вартує і Україну…
Зовсім поруч – передова
І раз-по-раз сирени виють.
Утекла й ця безсонна ніч,
Не назвавши усі і жертви,
Всюди котиться-лине клич,
Що не дасть Україні вмерти:
«Ще не вмерла Україна
І не вмре ніколи,
Вистоїть в борні – не згине,
Рашу перекроїть.»
10.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Сьогодні внукові шіснадцять –
Прекрасна дата, як-не-як,
Не вісімнадцять і не двадцять,
Та хлопець – хоч куди козак.
Прекрасний друг, онук і братик –
Він українець і студент,
Готовий ворога скарати,
Якщо той в рідний край зайде.
У день народення, наш любий,
Дозволь тебе нам привітать.
Здоров'я, щастя тобі в кубі,
І миру хочем побажать.
Складеться хай усе, як треба,
Любов'ю повниться душа,
Господь рятує тебе з неба,
Радій і жити поспішай!
9.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Такої жорстокості світ ще не знав,
Як нам влаштували рашисти,
Але мій народ смак свободи пізнав –
Не скориться й цим фашистам.
100 років тому навіть «братом» назвавсь,
Хоча це хижак-розбійник.
Ціну добре знаєм брехливим словам,
Смертельні його обійми.
Не браття в Кремлі, а нащадки іуд,
У скверну вдягли православ’я,
Кує капітал їм Тюмень і Сургут,
І нам цю війну наслали.
Та правда із нами, і світ, навіть Бог,
І мудрість віків, геть сива,
Потроїться в душах у наших любов,
Яка нам доточить сили.
Росія – не брат нам, а злий терорист,
Й за смерті прощень не буде.
Пишаюся тим, що народ не скоривсь,
Й Європу від сну розбудить.
9.03.022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022