| Сторінки (38/3715): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Земля і люди… Скільки світ стоїть,
Вони поєднані взаємною любов’ю,
Що пресом не роздавлена століть,
Освячена не раз великим Богом.
О, скільки горя знала ця земля,
Адже не раз впилася вона кров’ю,
Той вітер зла летів завжди з кремля,
І небо супило свої кошлаті брови.
Сльозами вмився теж народ не раз,
Виношуючи мрію, мов дитину,
І силоньки свої в кулак збирав,
Аби утвердити святе ім’я людини.
Цінуючи свободу понад все,
Синів земля немало вже поклала,
Та віриться, країну Бог спасе –
Ординцям поламає дикі плани.
19.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Поет – це той, у кім живе любов
До матінки-землі і до народу,
Натхнення посилає йому Бог
І долю особливу родоводу.
Поет – це той, хто служить не собі,
А рідному, хоч змученому краю,
Який зі злом у вічній боротьбі,
Тож словом, як мечем його карає.
Поет – це той, у кім дзвенить душа,
Немов струна під подихом обставин,
Народ свій рятувати поспіша,
І дзвін той не в одній звучить октаві.
Отож, коли узявся за перо,
Пройнятись мусиш долею народу,
Даруй не тільки слово, а й добро,
За правду маєш разом з ним боротись!
20.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
– Світ знову перед вибором стоїть, –
Мій мозок обпекли думки гарячі, –
Скільки прожити треба ще століть,
Щоби нарешті, люди стали зрячі
І зупинили війни на Землі,
Аби красі навколишній радіти,
Аби усюди сміх людський бринів
І мали мирні сни дорослі й діти?
Хто війни сіє, ніби з рукава,
Від котрих аж здригається планета,
Спини тих, Боже, – просяться слова, –
І наклади на війни власне вето!»
2.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
– Україно моя, –
Сивим болем слова упились,
Очі сум застеля, –
Ти не та, котру знав світ колись:
У руїнах – міста,
Закривавлені південь і схід,
Де шуміли жита,
Вирви чорні – то ворога слід.
Україно моя,
Скільки ж мала ти випробувань,
Та твій дух, мов броня,
Від зневіри-розпук закривав.
Земле рідна моя,
Зізнаюсь у любові тобі,
Хоча доля твоя
Здобувається у боротьбі.
Україно моя,
Ти і неня моя й оберіг,
Тут пісні солов'я
І знайомий до болю поріг,
І п'янкі чебреці
Заглядають у зранену вись,
І синочки-бійці
Рятувати тебе поклялись.
9.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Життя пробігло, втрапивши у осінь.
Волосся забілив їм перший сніг.
Бувало, й ще чогось у долі просять,
Ховаючи і правду свою, й гріх.
Та ось війна, підступна і жорстока,
Гніздо їм роздавила на друзки,
Не зважила ні на осінні роки,
Ані на плин життєвої ріки.
І хоч здоров’я ноги підкосило,
Взялись розвалене відбудувать.
Вкладаючи останні в нього сили,
Уміли й тепле слово дарувать.
Земля свої загоює ще рани
Під звуки нестихаючих сирен,
Вони ж працюють і клянуть тирана,
Й молитву шлють, немов святий рефрен:
«О Боже, урятуй нам Україну!
Живими вбережи захисників.
Не вибухи – най пісня солов’їна
Тут лине упродовж усіх віків!»
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
Летять-летять літа
На крилах лебединих,
Давно і я не та,
І ти не той, єдиний.
Несміло сивина
Заглянула й до сина,
Іде у нас війна,
В печалі небо синє.
Горять ліси й поля,
Міста горять і села,
І матінка, й маля
Сумні і невеселі.
Їх краються серця,
І душі їх палають.
Молитва за бійця
До Бога шлях долає.
Та Перемоги час
Освятить миром небо,
Поверне Крим, Донбас,
А більшого й не треба.
Лиш сонце хай цвіте
І осява дорогу,
Для нас воно святе –
Це сонце Перемоги.
Закінчаться тоді
Народу довгі муки,
І заживуть в труді
І діти, і онуки,
Аби країну знов
З руїн відбудувати,
Де між людьми – любов,
Де кожен день, мов свято.
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
Упився ранок росами п’янкими,
Луги скликали бджілок на обід,
Стеливсь під ноги кучерявий килим.
Ніщо не віщувало людям бід.
Але біда адреси не питає.
Туди приходить, де не раді їй,
Де місто спить. Ще навіть не світає,
Бо нічка не згорнула свій сувій.
Дитячі груди дихали спокійно,
Купався мозок у казкових снах.
Не відали, що мчить ракета-кіллер.
Тремтів Донець, за ним – Дніпро, Десна.
Удар… Вогонь… Почувся крик дитячий…
Хтось тихо в рай переступив поріг…
Сирени… Служби, щоб тіла дістати.
Сльозу утерли ангели зорі…
Хіба не геноцид оця подія?
Триває вбивство кілька вже сторіч!
Бач, темінь обирають лиходії,
Тож не дарма для них стихія – ніч…
Почуйте ж нас, Америки, Європи,
Допоки не прийшов і ваш черід,
Допоможіть зміцнити нашу пробу
І ми врятуєм землю, волю, рід!
І світ!
14.07.2023.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Ні, рідними чужі не стануть землі
Ти, українцю, це запам'ятай,
Бо там комфортно тільки власним зернам,
Хоч правда ця гірка, але свята.
Отож, не поспішай втікати, друже,
Коли землі дочка ти, а чи син,
І доля України небайдужа,
Бо в чужині нема тої краси,
Котра так душу може ізцілити
Після погромів дикої орди
І серденько любов'ю запалити,
І від розчарувань уберегти.
Не поспішай втікати!
29.07.2023
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
Знову ділять Україну
Олігархи кляті…
Лежить вона у руїнах,
Зрада з нею й «вата».
Ділять неньку Україну
Не по мові й вірі,
Усе ділять між своїми,
Грабують без міри.
Вона ж стогне-плаче, бідна,
Кровію стікає,
Бо ж гвалтує її, рідну,
Божевільний Каїн.
Знущається з України,
Крає на шматочки,
Везуть з війни домовини,
А в них – сини й дочки.
Ділять кати Україну
Вже не по Дніпрові…
Пісня змовкла солов’їна,
Зорі впились кров’ю.
Може ж досить Україну
Кроїти на шмаття?
Чи ж мало вже погноїли
Болотяні «браття».
Та ніколи Україну
Вже не розділити,
Бо народ її єдиний
У борні й молитві!
30.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
Коли радієш квіточці й дитяті,
І сходу сонця, й нічки таїні,
І день новий для тебе, ніби свято,
І тішать душу солов’їв пісні,
Значить, живеш ти – не толочиш ниву,
Не нудиш світом, бо не є сліпцем,
І почуваєшся таким щасливим,
Адже стаєш життя свого співцем.
Тільки тоді підкориш собі долю,
Бо вона любить впертих, вольових,
Зерном засієш і життєве поле,
Устигни тільки мить оту зловить.
І коли прийде час фінал стрічати,
Переступай упевнено поріг,
Життя перебери в думках спочатку,
Адже немало пройдено, доріг.
Подякуй сонцю – душу воно гріло,
Землі подякуй, де залишив слід,
Літам подякуй, молодим і зрілим,
І Богу, що привів тебе в цей світ!
16.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
Він бачив пекло і не ізгори,
А був у нім. Воно – і зліва, й справа.
У нього ж з долею свої були торги:
Бо Українську рятував державу.
Він бачив, як горить його земля,
А з нею й доленьки щодня людськії…
І все це – по команді із кремля –
Бомблять Херсон, Одесу, Львів і Київ.
Він бачив, як живі іще тіла
Горіли після вражих вогнеметів,
Як дим густий все поле застеляв,
Де впали побратими його мертві.
Він бачив, як життя людське втіка,
Як гасло світло в другових зіницях,
Та вже його і цим не залякать,
Адже бував зі смертю наодинці.
Він бачив пекло… І воно… отут,
Де дихала земля вогнем праотча,
Де день і ніч бої жорсткі йдуть.
Давно про сон забули його очі…
Він бачив…
22.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
Не раз людей я бачила щасливих –
Перед очима ж – мати… Саме та,
Котра з війни живого стріла сина.
Яка ж солодка радість та й свята!
У погляді її ясніло сонце,
І вдячністю також цвіло лице:
Синочок повернувся переможцем!
Хіба ж вона молилась не про це?!
Слова її, сльозою перемиті,
Злітали кожен день у небеса…
Почув таки Господь її молитви
І ангела синочкові послав!
Змужнілий, загорілий, з бородою…
Троянди ніжні в синовій руці…
Пів року у боях він був з ордою…
Добавилося зморщок на лиці.
Очима мати кожну цілувала,
Його ж обняти – ріст не дозволяв…
До серденька лиш квіти пригортала.
І знов сльозу помітила земля.
Вона також раділа їхній стрічі.
Дивитись була ладна ніч і день…
Заглянула і я матусі в вічі:
– Хай щастя, Мамо, Вас не підведе!
24.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023
Немає вищого нічого від любови.
Вона – то особливе почуття,
Дароване згори великим Богом,
Собою уособлює життя.
Хіба без сонечка буває днина?
Такого у природі не бува.
Не може без любови жить людина.
– Ні звір, ні птах, – продовжує сова,–
Ніщо й не народилось без любови.
Такий закон у нашого буття.
У світ неси цю істину з собою,
Аби не зупинилося життя.
Ти теж нею народжене дитя!
13.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
Коли літа вже блиснуть сивиною
І зморшкою обізветься печаль,
Чужа біда торкне тебе луною,
І сила вже не та в твоїх плечах,
Знай, так приходить старість до людини.
Не в гості йде вона, а… назавжди.
Ще вгадується почерк господині.
Чи руки майстровитого газди.
Живеш тоді в турботі за онуків,
Котрі тебе бентежать власним «я»,
А ти забрать готовий їхні муки,
Бо понад все для тебе вже сім'я.
Життя твоє тече тепер в мінорі,
Навідує безсоння все частіш,
Проблем-турбот у тебе – ціле море…
А ти живи і цим себе потіш.
13.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Народжуватись має все з любови –
Це надважливе явище в житті.
Із лона матері приходять і святі,
І все живе оплачується кров’ю.
Всі виростаємо ми із маляти,
Котре уміє плакать і радіть,
Одним лиш дорожать люди тоді,
Котре не купиш ні за яку плату:
А це тепло матусиного серця,
Обійми ніжні найрідніших рук,
Аби душа відкрилася добру,
Аби міцніли для життя весельця.
Шляхи життєві всі ведуть до Бога…
Своя дорога в кожного із нас.
Не ми, а доля обирає час
Для бід і щастя, зради і любови.
Вручає ж долю, мов квиток, Всевишній,
Тому із нею мусимо іти,
Лишаючи життя свого сліди
Сьогоднішні, вчорашні і колишні.
. 23.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Я бачу світ таким, яким він є,
На щастя, він весь різнокольоровий.
Є ті, кому болить лише своє,
Тож душі в таких явно нездорові.
Саме вони руйнують світу дім,
Не відаючи, що розплата буде,
Що діям їх Нечистий лиш радів,
Що камінь мають, а не серце в грудях.
Я бачу світ не в райдужних тонах:
Він сірий і яскравий одночасно.
Знекровлює його також війна.
Від втрат людських стає він теж нещасним.
Подбаймо ж, друзі, всі про білий світ,
Аби в нім правда й воля панували,
Плоди нові родив найкращий цвіт –
Від вражої не гинув щоб навали.
І буде світ радіть тоді, співать,
Добра й дітей побільшає у ньому,
Поля житами стануть засівать,
Радіти будуть всі життю земному.
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Коли я бачу, як іде в безсмертя
Той, хто життям не встиг посмакувать,
Сказати мені хочеться відверто,
Він з тих, котрі не можуть задкувать
Ні на «нулі», де є найгарячіше,
Де смерть ув очі часто загляда,
Де гаснуть воїнів дочасно свічі,
Де кров гаряча ллється – не вода.
Чому з життя раніш ідуть найкращі?
Хіба для світу це не парадокс?
І долі випадають їм найважчі?
А мо', за них так вирішив Христос?
А мо', й тому, що в світі зло панує
І власний вирок людям посила?
Дарма часу воно теж не марнує –
Мечем стає для вільного крила.
А зла сьогодні стільки наплодилось,
Що іноді здається: це вже край,
Хоч народила теж його людина,
Про це засвідчують і Біблія, й Коран.
Отож до неба маю я прохання:
У світі править злу не дозволяй –
Воно убивча сила й для кохання,
Від нього гинуть люди і земля.
17.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
( На днях до Луцька привезли сорокадвохрічного бійця, який боронив Україну з 2014року. Перебуваючи у війську під Волновахою він (пояснили) помер від інфаркту. Матері з моргу не дозволили забрати тіло сина додому на ніч, заборонили ховати на Алеї Слави… Підключилися журналісти, поліція, котра була проти розголосу цієї справи. Вірш про те що було далі…)
– Отак з Героєм? – вирвалось з душі…
– Герой він! – теж озвалось її серце.
– Хіба не так? – Хоч ви мені скажіть, –
Звернулась до людей нещасна ненька.
Вантаж двохсотий в місто привезли,
Аби бійця швиденько поховали.
– Інфаркт убив, – сказали. – Не спасли…
– Це ж як? – матуся голову ламала…
Заборонили в церкві відспівать.
Не заслужив і почестей останніх.
Нечисте щось ховалось в тих словах…
І все єство матусине повстало!
Кажуть, не куля винна, а інфаркт,
Отож Алея Слави – не для нього.
Подумалось, це ж очевидний факт:
У душах у таких нема святого.
– Щось тут не так, сказала це собі…
Впросила церкву сина відспівати…
– А що, коли не ворог сина вбив? –
Ловила думку підозрілу мати.–
Дитина йшла здорова на війну,
Аби країну рідну захищати, –
Знов холод в її серденько війнув, –
Якщо й над мертвим узялись знущатись…
При всіх свого синочка роздягла…
А там – синцями вкриті шия, груди…
Сама ледь біля нього не лягла…
– Та що ж це діється? О людоньки! О люди!
Народ зібрався горе розділить…
Ніхто уже експертам тим не вірив.
Новим на цей раз тіло віддали…
Чи ж горю материнському є міра!?
Чи є таке іще десь на землі?
Застигли мати і народ в чеканні.
– Синочка хто й за що убить звелів? –
Кричало серце, бо воно ж не камінь…
15.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
Я надто переймаюся війною,
Яку кремлівський розв’язав тиран.
Озвалась вона в косах сивиною,
Незгодами і болем свіжих ран.
Чи уявляє світ масштаби горя,
Яке російський кат нам спорядив?
Ми ж пройнялися духом непокори,
Поповнивши захисників ряди.
А дух перемогти – то марна справа.
Нема такого в світі ще меча,
Який би знищив українську славу,
Хоч не одна згоріла вже свіча.
Немало знала Україна воєн,
Котрі зі сходу посилав нам кат,
Він ворогом був для життя нового,
Та нас уже нічим не залякать!
26.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
Україна у –енний раз
Опинилась на ешафоті.
Доленосних чекала фраз –
Не отримала, бідна, вотум…
На шпагаті давно вона
Між Європою і Москвою.
Кров пила не одна війна,
Не один ліг у землю воїн.
В –енний раз її підвели:
Чигирин, Будапешт, це ж – НАТО.
Гинуть дочки її й сини,
Бо за волю така лиш плата.
Біль партнерам наш не болить,
Героїзм наш для них – забава.
Наша гідність їх навіть злить –
Допомоги ж можуть позбавить…
Де сховалася Правди суть?
В США, а чи у Європі?
Втрат таких вони не несуть…
Кров’ю ми чорноземи кропим…
Без довіри так важко жить!
Вони ж мир нам гарантували…
Знов штовхають Москві служить?!
Ні! Пливем, хоч і без штурвалу?
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Гортає час нам сторінки життя.
Воно ж у час війни геть неспокійне:
В полоні бід і надважких звитяг
Шліфує дух козацький, непокірний.
Складна дорога є й була у нас,
Бо воля не дешевшає ніколи.
Сьогодні маєм історичний час:
Імперію, мов молотом, розколем,
Немало нас на цім путі лягло
І ран сердечних маємо немало,
Та сильним, закривавленим крилом
Орді азійській ми хребет зламаєм,
Бо маєм те, чого нема в орди,
І, впевнена, ніколи вже й не буде,
А ми до волі прагнули завжди,
Серця гарячі маючи у грудях.
Пишаюсь тим, що УКРАЇНКА я.
Земля моя – це вільна УКРАЇНА.
Вона смертельний вирок для кремля.
Ні перед ким не стане на коліна!
11.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2023
Аби утвердилась людина у житті,
Бог посилає їй випробування:
Негідників поставить на путі,
Хвороби чи гіркі розчарування.
Тож у житті лиш сильний вижива,
Який корозіям таким не піддається.
Собою часто й інших закрива,
Хоч доля іноді й над ним сміється.
Тож сильним бути – це не означа,
Що здатен кожне лихо подолати,
Не потребуючи чийогось ще плеча.
За все в житті земнім існує плата.
5.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2023
Я досягла в житті всього сама.
Серед чужих людей училась жити.
Терзали душу спека і зима,
Та я старалась правді лиш служити.
Несла в собі я гідності тавро.
Непросто з ним долать життя вершини,
Та рятувало всюди знов добро,
Відмірюючи все моїм аршином.
Може, тому я й дорожу життям,
Яке було, на диво, повнокровним,
І душу не ховала в укриття,
А рани лікувала теж любов'ю.
Сьогодні не втомлюся заявлять:
Життя господар – доля і людина.
Минуть літа і рани відболять.
Любов'ю обдаровуйте родину.
29.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
1.Навідалася вже й до мене осінь,
Мережкою у косах зацвіла,
Але ж душа весни і ласки просить
І в споминах мандрує до села.
Воно сховалось у садах вишневих,
Моїх там ніг малих лишився слід,
Закохана у запахи липневі
Я сонечко ловила поміж віт.
Приспів:
Літа мої, крилаті пташенята,
Не поспішайте відлітать увись,
Ще маю лан життєвий дожинати,
Що з долею засіяли колись.
І хоча скронь моїх торкнулась осінь,
Та пам'ять повертає до села,
Де ранки миють срібло в чистих росах
Й ромашечками юність відцвіла.
2.Там смак лишився першого цілунку,
Що трепетом по тілу розливавсь,
Коли два серця бились часто й лунко,
І жовтий місяць в тишу заховавсь.
Закохана у казку жовто-синю.
Вино те п'єм із долею удвох,
Аби усі живі були й щасливі,
Не знали ні війни, ані тривог.
Приспів.
Літа мої, крилаті лебедята,
Екватор перетнули вже давно.
Ні зупинити їх, ані догнати,
Отож смакую я життя вином.
І хоча скронь моїх торкнулась осінь,
Та пам'ять повертає до села,
Де ранки миють срібло в чистих росах
Й ромашечками юність відцвіла.
4.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Давно я вже осінній лан кошу,
Смакую тим, що за життя надбала,
Буває, що й сльозу гірку пущу,
Тож рукавом утру її недбало.
Та повторити шлях свій не берусь,
Бо неповторне вже не повторити,
Покірно власній долі підкорюсь,
Аби, лишень, у світі ще пожити.
Любить життя – сакральна таїна,
Пізнать яку не кожному під силу,
Не замінити й келихом вина,
Не передати силу волі сину!
Життя любити – це також талант,
Адже любов’ю живиться й планета,
Тримай її щосили, як атлант,
Аби вона не збилася із лету!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
Ми вийшли із Радянського Союзу,
Де нас учили «по-совєцкі» жить,
Лякали долею і Робінзона Крузо,
Що на безлюдді б мав життя скінчить.
З Союзу ми виходили із болем,
Адже не знали іншого життя.
Тож ледь не кожен був рабом недолі,
Про гріх забувши і про каяття.
Ми слугами були тоді системи,
І не важливо, скільки кому літ.
Хто іншим був і мав свої тотеми,*
Того не міг прийнять радянський світ.
Давно того Союзу вже не стало,
Та вірус в декім досі у серцях.
В характерах таких немає сталі,
Тому не здатні стать на шлях борця!
29.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
--------------------------------------------
* - у первісних релігіях - тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені й була культовим об'єктом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
Народе мій, стражденний і великий,
Віками ніс ти ношу нелегку,
Не дне здолавши історичне лихо,
Ти волю до життя мав некрихку.
Сьогодні знов ти у нерівнім герці
Став свою землю кров’ю поливать,
То ж гордістю моє тріпоче серце,
Народжуючи похвали слова.
Нема й не буде в світі тобі рівних,
Бо дух козацький ти в собі зростив,
Дітей відважних викохав і вірних,
На боротьбу за волю освятив.
Народе мій, я вірю в твою силу,
Вірю, що знищиш дику цю орду,
Аби життя нове заколосилось.
З тобою шлях до волі й я пройду!
14.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Вони ідуть, узявшися за руки,
Вона і він (у формі ЗСУ).
За ними – слід, заплетений у муки,
Тож знають, в чім життя людського суть.
В запилених вони крокують берцях,
Що притомились на шляхах війни,
І свідками не раз були у герці…
Скільки ж смерей побачили вони!
Дивлюсь на них, і подих завмирає:
Їм завдяки, врятована земля,
Бо ж мають ту любов до свого краю,
Яку не знають банди із Кремля!
Тож хай їх небеса благословляють
Іще на сотні, на мільйони верст.
Серця коханням все життя палають,
А оберегом буде Божий хрест!
16.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
Коли падають зорі,
У печалі планета,
А в космічному морі
Плинуть музи поетів.
Зорі падають тихо,
Як герої вмирають,
Хоч регоче десь лихо,
Шлях відкритий до раю.
Коли падають зорі,
Душі жаль огортає,
Материнського горя
Вони смак добре знають.
Зорі вміють і плакать,
Хоч не люди, а можуть,
Як за волю – на плаху…
Борони таке, Боже!
21.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
О Україно, матінко єдина,
Тобі моєї сповіді слова.
Це твій народ – уся моя родина,
І ліра лиш тобі моя співа!
О Україно, я твоя дитина,
Тому й болить мені біда твоя.
Це тут мене матуся народила
І чарувала пісня солов'я!
О Україно, земле моя мила,
Тобі вручаю долю і дітей,
Аби міцніла ти й жила у мирі.
Ім'я ж твоє воістину святе!
О Україно, доки жити буду,
З дороги не зійду я в боротьбі.
Допоки серце битиметься в грудях,
Служитимем і я, і рід тобі!
29.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
Журавликом їм осінь прокричала,
Нагадуючи про солідний вік.
Вони ж прямують до свого причалу.
В волоссі снігу більше, ніж торік.
Пливуть навстріч вітрам своїм життєвим,
Їх не лякають бурі і шторми.
І радощі були, хоч і миттєві,
Та від життя ніхто з них не втомивсь.
Сприймали все, немов дарунок Божий,
Смакуючи взаємним почуттям,
Повірили, що біди переможуть,
Бо ж не одна стрічалась за життя.
Долали шлях свій. Виросли онуки.
І правнуків почувся голос теж.
Були хвилини й чорної розпуки.
Життя дісталось довге й непросте.
Не нажили і зайвого багатства,
Хоч пів століття пройдено удвох.
Несуть в серцях своє маленьке щастя,
Опікою якому став сам Бог!
7.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
Давно стежки загублені в едем,
Адже війна шляхи нам перерила,
Та ми ідем… Поранені, та йдем,
Тренуємо і для польотів крила.
Немало уже пройдено стежин,
Вимощуєм кістьми свої дороги,
Виборюєм кожнісінький аршин.
Нас не лякають голосні тривоги.
Терпінням запаслися на рокИ
І силою незгасної любови.
Боротись будем, як і козаки,
Благословіння маючи від Бога.
І прийде Перемоги світлий день,
Коли засудить світ півдику рашу.
Трикольоровий стяг її впаде,
А ми едем збудуєм в землях наших.
26.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Ще вчора – випускники,
Сьогодні – захисники
Землі і своєї волі
І є ковалями долі
Своєї і України.
Воскресне вона з руїни
Й відомою в світі стане
З мільйонниками-містами,
З великим стійким народом
І з мовою – власним кодом,
І з вірою у майбутнє.
Такій Україні – бути!
26.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Осінь упилась полин-травою,
Заходилась листячко трусить…
Зболена земля моя війною,
Та не відреклася від краси.
Мліє небо від вогню і диму,
Сльози, мов струмочки, із очей,
Спротив український розбудили,
Смілого покликавши плече.
Кров гаряча обпікає серце
В того, хто вже вибір свій зробив.
Зло й добро зустрілися у герці.
Боже, дай нам сил для бороьби!
3.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
У цих очах вмістився цілий світ,
Такий складний і різнокольоровий,
Де і його лишився скромний слід,
Хоча й политий юною ще кров’ю.
Девіз життя – це воля або смерть,
А він обрав дорогу у безсмертя,
В душі любові маючи ущерть.
Для подвигу це стало аргументом.
В очах ясних – криниця доброти,
Нікому її дна не відшукати.
Обов’язок він виконав святий –
Загинув у бою супроти ката.
В очах бійця – не просто цілий світ –
Там немалий ужинок його долі.
Закінчивши дочасно свій політ,
Героєм став, хоча і невідомим!
19.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Крізь товщу днів, шокованих війною,
Крізь море сліз удів і матерів,
Крізь біль, що впав у коси сивиною,
Де лиш молитва – вірний оберіг,
Долаємо ми надважку дорогу,
Втрачаючи в путі найкращий цвіт,
Аби здобути, врешті, Перемогу,
Звільняємо від московитів світ.
Йдемо туди, де Правда живе й воля,
І де людини святиться ім’я,
Де пам’ять бережуть про світлих воїв,
Де весь народ, немов одна сім’я.
11.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Війна змінила кожного із нас.
Вона життя навчила цінувати.
І мова йде не тільки про Донбас,
І не лише про зрадників чи «вату» –
Про Україну мова, про народ,
Котрий зумів все ж нацією стати.
Стіною він устав проти заброд.
Їм не допомогли й колаборанти.
Змінились ми і цим змінили світ,
Хоча непросто все реставрувати.
Для цього кров пролитись мала й піт.
Навчилися ж за волю воювати.
А це для України – справді, ПЛЮС,
Бо ми рятуєм і себе, й Європу.
Повернення не буде у Союз –
Народ наш має іншу уже пробу.
28.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Вночі сьогодні
Вночі сьогодні смерть ходила близько
Під звук сирен, що розбудив мене.
Заглянула й до внучки у колиску.
Я ж помолилась: «Лихо най мине!»
І до людей звернулась всього світу:
«Як спалось вам у цю тривожну ніч?
Чи не жахались в ліжках ваші діти?
Чи ці картини не для ваших віч?
Чи вам усе одно, що буде з нами?
Гадаєте, біда вас обмине?
Не думаю: москальське це цунамі
Дістане й вас. Згадаєте мене».
Вже ранок із роси вдягнув сорочку,
Тож очі заблукали у красу.
А я молюсь за доньок і синочків,
Котрі нам Перемогу принесуть.
20.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Хорти м@сковські, чи не ваш це гріх,
Що недоцар ваш черговий біснує,
Ви стали ворогами вже для всіх,,
Та воля неба в світі ще існує.
В крові топили нас ви і не раз
Лишень за те, що ми тяглись до волі.
Це нею марив батько наш Тарас,
Вставав народ на -прю проти сваволі,
Котру чинили ви не дні – віки:
Це і над гідністю над нашою знущання,
І Січ розорена, де справжні козаки
Повішені були, а не в пошані.
Це і Батурин, спалений до тла,
Де кров лилась невинна, українська…
Хіба то не трагедія була,
Коли вершив нам долю… ніж російський!?
А Крути, де найкращі полягли
Проти полків уставши Муравйова?..
Сніги тоді рожево зацвіли,
Напоєні ще молодою кров’ю.
Ви в морі кров’янім топили нас –
Гадали, що не випливем ніколи,
Знов захопили Крим наш і Донбас,
Та ми пройшли сувору надто школу.
Це ви, як Божа кара, стали нам,
Вважаючи народ наш другосортним.
Остання це для вас буде війна,
Бо тисячами втрапите в «двохсоті».
Ніколи вам не поневолить нас,
Бо ж волю в ланцюги не закувати.
Укотре згуртувала нас війна
Навколо слів, що «Україна – мати»!
18.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Війна зробила свою справу,
На котру тратили віки,
Вона нам повернула славу,
Яку ще мали козаки.
Давно ми марили про волю,
Ключі шукали для єднань,
Але змінила нашу долю
Проти московії війна.
Нас полягло-лягло немало,
Крові немало пролилось,
Та волі все ж не продрімали –
Бажання кожного збулось.
Бо ж не раби ми – вільні люди,
Нам аплодує цілий світ,
Хоча стріляли нам у груди,
Щоб український знищить слід.
Слова народжуються знову:
Тримаймо в пам’яті ці дні!
Звертаюся до вас, панове,
Землі тримаймося й рідні.
Усе в житті людськім – від Бога:
І доля, і життя сувій.
В обіймах слави і любові
Нам жити на землі своїй!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
Країна наша нині у війні.
Все нищиться живе щодня й щоночі…
Як же сльозі пекучій не бриніть?
Чому твої осліпли, світе, очі?
Чи біль тобі наш зовсім не болить?
Чи став глухим ти до чужого горя?
Московське зло зупиниш ти коли?
Крові людської всюди уже море.
А може, ти не тільки онімів,
А і продався за м@скальські гроші?
Чи, мо’, пристосуватися зумів
І у собі завів московські воші?
А може, поселився в тобі страх
Й не хочеш зайвий раз ризикувати?
Земля в могилах наша і хрестах,
Та Перемогу тільки нам кувати!
15.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Завжди світ за законами живе,
Щоб рід людський не зник, а розвивався,
У час важкий з минулого зове
Отих, хто пред ордою не здавався.
Великий Луг озвавсь через віки,
Щоб Україні нагадать про себе,
Як воювати вміли козаки,
Адже сьогодні у таких потреба.
А мо’, то духів зболені серця
Знак подали, аби ожити знову,
Допомогти сьогоднішнім бійцям
Урятувати землі, волю, мову?!
Тут і сарматів незборимий дух,
І характерників, що вміли воювати,
Вони й до Перемоги поведуть,
Аби і світ від зла урятувати.
17.06.2023.
• – Великий Луг вважається колискою запорізького козацтва, недарма в давнину казали: «Січ – мати, а Великий Луг – батько». Великий Луг – це один із ключових символів України та української ідентичності, який зберігся у пам’яті українського народу попри все – через століття колоніального тиску, він є одним з тих духовних стрижнів, частиною станового хребта, довкола якого виростає, міцніє і на якому тримається і завжди триматиметься Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Він закохався в неї й в… Україну,
Хоч це йому не рідная земля.
Душа його уся-уся в руїнах
Після ракетних обстрілів з Кремля.
Залюблений в красуню-українку
Він вибір чоловічий свій зробив –
В життя своє нову вписав сторінку,
Адже готовий був до боротьби.
Аби Москва не відібрала волі,
Він Україну їхав боронить.
У подруги узявши свої долі,
Утрапили на «нульову» вони.
Воюючи в одному легіоні,
Стояти поклялися до кінця…
Кружляла смерть над ними – вражі дрони.
Мав кожен статус вірного бійця.
Були у іноземнім легіоні,
Виконуючи місію святу.
Боялися утрапить до полону,
Бо ж службу мали дуже не просту.
Та не судилось щастю їхнім збутись:
Упав на полі бою захисник.
Підступна смерть йому зустрілась, люта, –
Живим не вийшов чоловік з війни…
Кохана ж його волю пам’ятала –
У Україні тіло поховать…
Коли душа бійця у рай злітала,
То вдячності послала їй слова…
Він УКРАЇНЦЕМ став тепер навіки –
За землю цю життя своє віддав,
Був і лишився справжнім чоловіком,
Весь легіон за ним тоді ридав…
8.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
Невже не буде в шані в нас ніколи
Той, хто народу служить – не собі,
Котрий пройшов складну життєву школу
І, врешті, згас в нерівній боротьбі?
Чому так є? Задумайся, народе!
Адже це ті твої поводирі –
Сторожові твоєї волі й коду,
Хто передчасно у борні згорів.
Усе ціну свою у світі має,
Суддею усьому є тільки час,
Хоч доля іноді таких ламає,
Та небо їх незламними стріча.
Тож молодий, чи маєш сиві скроні,
Якщо землі цієї ти дитя,
Запам'ятай такими їх до скону –
Без них було би іншим всіх життя!
16.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
У кожного – своя життєва мудрість
І власне військо із переконань,
Шкода, якщо утворюються мури
Між душами, коли іде війна.
У час, коли питання стоїть руба,
Буть Україні в світі, чи не буть,
Запам’ятай: для нас росія – згуба.
Тризуб лише надійний атрибут,
Де вписане важливе слово ВОЛЯ.
За неї боротьба іде віки.
Ним рятувались від недолі й болю,
На смертний бій ішли чоловіки.
26.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
У осінь його роки подалися,
Гарячий спогад пам’ять колиса:
Як добре їм було в життя колисці
В краю, де квітла зоряна краса!
З дружиною жили під мирним небом,
Де вечори в полоні зоряниць.
Їм спокій вартували сиві верби
Навколо ставу й побіля криниць.
Сьогодні вони гілля розгубили,
Замулився від вибухів і став.
Гніздо їхнє московія розбила.
Уламок його спину теж дістав.
Лишився він один у цьому світі,
Дружину поховав ще до війни.
Вісімдесяте доживає літо.
День починає з пошуків вини.
Чому так сталось, відповідь шукає
Й знаходить, бо вона в нього одна:
Ніколи не залишить свого краю,
Який пошматувала так війна.
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Світ сколихнула чорна новина –
Москва Каховську ГЕС нам підірвала…
О, не проста кипить-горить війна…
Десятий рік вона у нас триває.
Людство вже знало й світовий потоп.
Немало бід було і в Україні,
Та не здогадувавсь, мабуть, із нас ніхто,
Що в водяну нас вкинуть домовину.
Дніпро багато бачив на віку
Й на гірше ще уже не сподівався,
Служив і селянину, й козаку,
Та з божевіллям вперше зустрічався.
І головне, що дійсність ця – не сон.
Вода, і справді, вийшла з-під контролю.
Залито все: Олешки і Херсон.
Вода людей вбивала вже без… зброї.
Там гинуло усе-усе живе:
Тварини, звірі і невинні люди,
Але убивць Гаага назове!
Такого світ ніколи не забуде!
8.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
Ми особлива нація у світі
Й нікому в нас цього не відібрать.
Земля квітує й одяг наш у квітах,
Та зовсім інший наш «вчорашній брат».
Трудолюбиві, щирі ми і щедрі,
Багатство наше – діти і земля –
Про це нагадує і український «Щедрик»,
Що цілий світ собою забавля.
Ми той народ, що не живе в неволі,
Бо воля в нас – потреба для душі,
Та не завжди нас балувала доля –
При владі часто в нас були чужі.
Сьогодні ми у історичнім герці –
Виборюємо волю для землі.
У Перемогу віру маєм в серці,
Хоча і втрати маєм немалі.
Але не бути тут орді азійській,
Бо ситий нею вже сповна народ.
І ЗСУ – це особливе військо:
Воює не заради нагород….
Заради волі… Нею кожен марить.
Вона мобілізує нас на бій
Проти Кремля, що звик лише лукавить.
Дай, Боже, сили їм у боротьбі.
Сьогодні Україна світ єднає
Супроти зла, що вразило усіх.
Отож Господь московію скарає,
Бо проти неї ми і цілий світ!
19.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Вже дістало літечко кларнети,
Щоб нову мелодію почать,
Я ж для неї знов пишу куплети,
Де слова загорнуті в печаль,
Адже ще війна серденько крає,
Втрати несемо ми щодоби,
Нас орда азійська роздирає.
Матері сивіють від журби.
Та вже скоро-скоро Перемога,
Сумнівів ніхто у цім не ма.
Господа запросим на підмогу,
Московитам плани щоб зламать.
Засміється літо чебрецями,
Забредуть волошки у жита.
Прапор Перемоги над бійцями
Україну-неньку привіта.
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Мережкою цвіте матусі личко
І втомою лягає на плече.
Вона ж у сні синочка часто кличе.
Буває, що й під серцем запече.
Заклякнувши у довгому чеканні,
Дзвінка від сина жде вона з війни.
Живу надію у душі плекає,
Що із синочком стрінуться вони.
Молитву шле вона до Бога щиру,
Аби живий синок її вернувсь,
Хоч розуміє: там він задля миру,
І в тиші проклинає знов війну.
Синок її тепер Бахмут боронить.
Молитва мами завжди поряд з ним.
Руїни і дерева скрізь… без крони…
Горить земля у полум’ї війни…
Він мамину молитву пам’ятає,
Вона його надійний оберіг,
Котрий вночі з ним і коли світає,
Він приведе й на батьківський поріг.
20.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Схиляю голову я перед ЗСУ,
Що вершать долю неньці Україні,
За те, що я на світі ще живу.
Готова стать пред ними на коліна.
За них мої молитви і пісні,
Адже бійці нам сон оберігають
І дні, і ранки росяно-ясні,
Хоча десятий рік війна триває.
Печаль ховаю в зморшку на лиці
Й молюся часто, ледь не щогодини,
Аби живі були усі бійці
І Перемогу принесли в родини.
Молюся, аби згинув супостат,
Який ступив на землю Українську.
Пред ЗСУ задача непроста,
Та віриться, що це під силу війську.
18.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Ще весна віншує кольорами,
Не перелічити їх усіх,
Та вже літу відкриває браму,
Виконавши гімн його красі.
Вітер, обтрусивши пустоцвіти,
Розбудив між хмарами громи,
Дав квиток акаціям у літо,
Травень квітом білим відсурмив.
А як літо вдягне вишиванку,
Колосочки уплете в вінок.
В небеса відвісивши фіранку,
Бризне синявою на льонок,
Закровлять тоді в садах порічки,
Посивіють сливи від роси,
Підмалює літо вишням щічки,
Звабою щоб стали для оси.
Захмеліють трави від теплині,
Волохаті загудуть джмелі.
Соловей засватає калину.
Як же літу не радіть землі!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Осіння жінка, ніби пізня квітка,
Котра у себе увібрала те,
Що в грозових дощах жило улітку
І що послало сонце золоте.
Осіння жінка – квіточка у росах,
Що зберегла із юності красу,
І хоча квітнуть інеєм вже коси,
В очах її – тепло і ніжний сум.
Осіння жінка має ті принади,
Що не властиві леді молодій:
В ній смак і дорогого лимонаду,
І мудрість у оцінці всіх подій.
Осіння жінка і проста, й зваблива,
Бо не підробна на лиці краса.
Вона лиш знає, чи була щаслива,
Яку молитву слати небесам.
Осіння жінка дивно-загадкова,
Яким буває тільки пізній квіт,
Немов зоря, ясна, передранкова,
Що здатна чарувати цілий світ.
Осіння жінка, мов достигла вишня,
Де вміло смак з красою поєднавсь.
Їй іноді вклоняється й Всевишній!
О, скільки ж їх квітує серед нас!
29.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
У осінь моє літо подалось,
Лишивши спогад про життєві грози.
Не все, про що я мріяла, збулось,
А час все сипле й сипе знов погрози.
Та я давно згубила уже страх
І до погроз таких не прислухаюсь.
Живу з молитвою святою на устах,
У слові ріднім, як дитя кохаюсь.
Бо слово – сила. Є так і було,
Воно мене у світ свій запросило,
Під жовто-синій стяг, мов під крило,
Змогло зібрати українську силу.
А час біжить і кличе мене в даль,
Тож я лечу, неначе на гостини,
Готова все за воленьку віддать,
Аби ворожу рать не пропустили.
27.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
Крізь чорну твердь розхристаних століть
Важкі потуги мала наша воля,
Щоб зруйнувати прокремлівську кліть,
Бо в кожнім серці обзивалась болем.
Сьогодні вкотре нас війна трясе.
Ми ж мир і волю здобуваєм кров’ю,
І віриться, що нас Господь спасе
Й наповнить душі вірою й любов’ю.
Тож будемо стояти до кінця
Й ніщо у боротьбі нас не зламає,
Бо кожен перетвориться в бійця,
І іншого шляху для нас немає.
1.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Війна в усі часи була змаганням
Між силами і зла, і доброти,
Не допоможе тут застерігання,
Коли земля у пазурах орди.
Невже не змінить нас війна ця клята?
Невже залишимось такими, як були?
Невже дарма загинули орлята?
Цей біль ніколи нам не відболить?
Невже не всі спливуть колаборанти?
Невже біда нічому не навчить?
Невже у владі знову буде банда?
Невже війна у душах не гірчить?
Війна ж має змінити світ навколо.
Це кожному з нас треба пам’ятать.
Не теорема це, а аксіома –
Вона гірка, в сльозах, але свята!
13.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Коли весна в твою загляне душу,
Пошле цілунок сонячний устам,
Розкриє першу бруньку дика груша –
І все це не без Божого перста.
Озвуться першим леготом озимі,
Громи іще німі у небесах,
Але весна іде, хоча й незрима.
Гілля безлисте вітер колиса.
В весні впізнати легко чарівницю,
Коли загорне та усе в тепло,
Зазеленіє стежка до криниці.
Крик журавлиний сколихне село.
В полоні повені сховає русло річка,
Одягнеться у зелень очерет,
А повний місяць не покине звичку
Тримати у собі весни секрет.
13.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Я з тих, кому болить, мов рана, Україна,
Й сльоза в мені бринить, як хтось в війні загине.
Я з тих, у кім живе любов і не вмирає,
Й бажання – не нове – жить в Українськім краї.
Я з тих, кому болить сьогоднішнє держави.
Тим гріх не відболить, у кім душа іржава.
Я з тих, кого те злить, що здатні ще дрімати,
Ніщо їм не болить – продать готові й матір.
Я з тих, для кого сенс життя – це Україна.
Вона – понад усе, бо рідна і чарівна!
1.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
П’ють воду зорі із криниць,
І цідить місяць тихе сяйво,
Упали тіні горілиць,
Як опустилась рань русява.
Моя це все, моя земля,
Й немає кращої у світі.
Траву росиця забавля,
Лягає перлами на віти.
У ній і запах чебреців,
І легіт, викоханий полем,
І стогін змучених женців,
Що із грудей пролився болем.
Ті свіжі запахи медів
Настояні на конюшині,
Тож світ, здалось, помолодів,
Як наливалася ліщина.
24.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Давно вже моє літо за порогом,
А я в обіймах осені живу,
Аналізую пережите строго
Й пишу життя сторіночку нову,
Де все-усе неначе на долоні,
А в серці незаживний рани слід.
Моя країна у війни полоні,
Що сколихнула дикістю цей світ.
Течуть думки в минувшину столітню,
Тоді стогнав народ мій у ярмі,
Виношуючи мрію свою світлу,
Аби не жити більше у тюрмі.
Смакує ворог кров’ю – не водою,
Закабалити хоче знов народ
І повінчать навіки із бідою,
Та нас ніхто не зможе вже збороть!
14.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Літа її поволеньки плелися,
Здається, що не буде і кінця.
Не раз опало пожовтіле листя,
Мереживо торкнулось до лиця.
Вона ж, як і колись, радіє ранкам,
Що сонце опускалє їй щораз,
До неї заглядає крізь фіранку,
Народжуючи в мозку кілька фраз:
«Прости нас, Боже, й подаруй надію,
Що доживу я в вільній стороні.
Це зараз найважливіша подія –
Здобути Перемогу у війні!»
2.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Лягає час у борозну життя
Під гул віків і воєн завивання.
Планета наша – космосу дитя.
Укотре їй несу своє зізнання.
Живу не ‘дин десяток уже літ,
Пізнала і добра, і зла немало,
Та не перестаю любити світ
Й ненависті на нього не тримаю.
Терпіть не можу ж дикої орди,
Котра прийшла Вкраїну поневолить.
Це Чингісхана й вікінгів плоди
Ламають нам і нашим дітям долі.
Таке ані забуть, ані простить,
Бо ж стільки цвіту знищили рашисти!
І стогнуть над могилами хрести:
«Орда оця жорстокіша фашистів».
22.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
Їй іній перший притрусив літа,
Мережками зацвів у русих косах.
Була, як всі: і грішна, і свята.
В очах її тулилась неба просинь.
Учителем її було життя,
Де дні траплялись темні й сонцеокі.
Вслухались ночі в щирі каяття,
Зозуленькою набавлялись роки.
Вона – це та, у кім живе любов
До рідної землі і до родини.
У тиші слухає її молитву Бог,
Де жінка просить щастя для дитини.
Закохана у слова таїну,
Повінчана із ним і дивоквітом,
Вона кляла і ворога, й війну,
Звертаючись до всього-всього світу.
І дякувала небу вже за те,
Що іншого не бачила Месію,
Як слово рідне і тому святе,
На котре замахнулася Росія.
Але Московії його вже не здолать
Ані тепер, ані в майбутнім герці,
Бо мрія Кобзаря таки збулась:
Вже воля поселилась в кожнім серці!
6.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Немало світ цей бачив. Ох, немало!
Він муки бачив й не одну війну.
Та ось «брати вчорашні» – ні, шакали
Взялися світ увесь перевернуть.
Людей вони в катівнях катували...
На їх рахунку – тисячі смертей…
Усіх ці нелюди і били, й гвалтували
За те, що українці… Лиш за те!
Війна – це зло й йому нема прощення…
Нащадки гріх нестимуь крізь віки.
Історія рядки упише щемні,
Бо шлях люського роду нелегкий.
І хоча світ іще недосконалий,
Немало білих п’ятен він хранить,
Та віриться, московія сконає
Після закінчення цієї вже війни!
16.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Ми плем’я українське, вільне –
Цьому є свідком цілий світ.
Воюєм проти божевільних,
Що прибули з гнилих боліт.
Це наші діти зараз гинуть,
Аби московське зло спинить,
І прославляють Україну
Найкращі донечки й сини.
Себе рятуючи й Європу,
Азійську зупиняєм рать,
І землю рідну кров’ю кропим,
Навчились стоячи вмирать!
Не світ сьогодні нас рятує –
Це ми його рятівники.
За правду й воленьку святую
Ми боротьбу ведем віки!
15.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
Коли розміняно й десяток –енний,
І ти міркуєш про літа свої,
То згадується гул хрущів над кленом,
Або пісні травневі солов’їв.
Всього було. Ці сторінки життєві
Гортати ледь встигаєш. Притомивсь.
Сліди твої і на родиннім древі,
Адже не відкладав їх на колись.
І все ж життєву стежку мітить доля,
А ти в її руках – лише пішак,
Та все ж борцем ставай за себе й волю,
Аби не мала мук твоя душа.
30.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
В душі я маю те, що не вмирає:
Уміння людям дарувать добро.
І не тому, що хочеться до раю,
Воно в мені з дитинства збереглось.
І хоч літа екватор перетнули,
Дитячу звичку доля зберегла.
В житті своїм не раз – не два спіткнулась,
А вбереглася, все-таки, від зла.
Тож розуміння маю особливе:
Який людина би не мала вік,
Вона вже тим багата і щаслива,
Що добрим справам загубила лік.
26.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Вона звичайний лікар-педіатр
Із кришталевою і доброю душею.
Несе медичну службу, як солдат,
Адже душа не вкрилася іржею.
Далека від політики, ідей,
Та щирим серцем любить Україну.
Подарував Господь їй двох дітей,
Нагородив ім'ям святим – Ірина.
Ця жінка не втомилась від людей,
Бо доброти для всього вистачає,
Діток новонаролжених веде.
Батьки її, мов сонце зустрічають.
Вона прекрасна й мати. Хіба ні?
Теплом дітей уміє зігрівати:
Синочок – доброволець на війні –
З тривогою навчилась воювати.
З молитвою лягає і встає.
В ній за синочка Господа благає,
І хоча серце в жінки не стальне,
Та мучиться: війна довго триває.
Але ніщо її вже не злама,
Хоча війна зробили чорну справу.
Та не живе в душі її зима –
Смаколиків синку в Бахмут відправить…
Є й донечка, мов сонечко в вікні,
Котра її чекає із роботи,
Думки розбавить, іноді сумні,
Про матінку щодень вона в турботі.
Заглянув перший іній до коси,
Та він лиш до лиця цій жінці милій.
Вона ж триматиметься із останніх сил,
Аби лиш дочекатись, врешті, миру!
Дарує жінка людям доброту
Й багатшає від того щогодини,
Бо мати у душі любов святу –
Найбільше щастя, певне, для людини!
Вона звичайна жінка й… трохи ні,
Та жити вже по-іншому не зможе.
Душа її горить також в вогні.
З такими Україна переможе!
27.04.2023
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Ніщо так не об'єднує народ,
Як слово рідне і мета єдина,
Тоді живе у кожнім патріот,
І весь народ, немов одна родина.
Ніщо так не об'єднує серця,
Як душі, не байдужі до мистецтва,
Бо в кожнім оживає дух борця,
А це в житті стає важливим тестом.
Ніщо так не виснажує душі,
Як одинокість у родиннім колі,
Коли – свої і разом з тим – чужі,
Й життя вже не повториться ніколи.
26.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Скільки ж століть Україна
Жила у неволі!
Душа її геть зболіла:
Над людьми ж сваволя.
Помарніло України
Знов личко красиве:
Вогонь всюди, дим, руїни,
Молитва за сина,
Що із ворогом воює –
Захищає волю,
Дніпро-батечка форсує –
Виборює волю!
Плаче серце її гірко,
Від горя німіє…
Крові свіжої вже ріки,
Луги, поля… в мінах.
Та не витече у море
Вся вода Дніпровська.
Ніхто й неньку не підкориь:
Ані орки з Омська,
Ані ситі московити,
Ні раби-буряти.
Прийде край кремлівській свиті –
Бог почне карати!
23.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Колисають Україну доленька й недоля…
Всюди смерть гуля, руїни.Борониться воля!
Тисячі впали синочків, рятуючи землю.
Героїчно гинуть дочки.Крові вже озера.
Гинуть і старі, і літні люди щогодини.
Закривавлені століття…Знищені родини…
Московити окаянні хочуть нас збороти.
Від Дінця земля й до СянуПовстала супроти.
Кров азійська мстива й люта – засвідчує небо.
Розірвем кремлівські пута – маєм в тім потребу.
22.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Стоїть Чернігів, змучений війною,
В обіймах ніжних світла і тепла,
Повінчаний із тихою Десною,
Що свідком чорних днів його була.
Тоді впились вона і місто болем,
Здалося, що загинула краса.
Сьогодні тут розкішне зелен-море,
А понад ним – правічні небеса.
Нарциси, гіацинти і тюльпани
Геть погляд заворожують усім.
Весняноцвітом гілля облипає,
Тож молиться душа земній красі.
24.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Сподівалась Україна на життя заможне –
Діточками зарясніла. Час був не тривожний.
Москва ж війну запалила – виїда дим очі,
Журба душі застелила. Втекли тихі ночі.
Шлють ракети в міста й села. Накривають «гради».
Життя людей невеселе.. Орда дітей краде.
Отаке на Україну звалилося горе,
Хрести – всюди і руїни. Сліз вдовиних – море.
У сивину зодяглися материнські коси,
Адже мрії не збулися… Дітей війна косить.
Все ж не викосять поганці – маємо підмогу.
Зійде сонце миру вранці – Сонце Перемоги!
1.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Не рік – не два Україна
У війні кривавій…
Краще плем’я її гине.
Лине світом слава.
Матері і вдови плачуть –
Сльози проливають.
Вороння ж радіє-кряче –
На банкет чекає.
Б’ється ненька Україна –
Воленьку рятує.
Ріки крові не міліють…
Дух народ гартує.
Горить вогнем Україна –
Жарко землі й небу.
Стихла пісня солов’їна,
Похилились верби.
Та не згине Україна –
Бути їй у світі…
Вокресатимуть руїни
Й славні її діти.
І на землі, на праочій,
Стануть панувати,
Кобзаря слова пророчі
Будуть пам’ятати:
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правдв,
За вас слава
І воля святая!»
23.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Коли весна утопиться в розмаї
І клин гусей розбудить небеса,
Здаєься, вся природа стала магом,
Бо кожну душу полонить краса.
Чарують ліс фіалки синьоокі,
Про щось тополі з вітром гомонять,
І до беріз навідався неспокій –
У білім тілі соки аж бринять.
Святкують птахи в гніздах новосілля,
Хмарки стрічають сонце у росі,
Планують ластівки своє весілля.
Чи ж можна не радіти цій красі!
9.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Вона сміялась сонцю і зіркам,
Вітри ловила за прозорі крила,
Вслухалася, про що шумить ріка,
Що хвильками себе густими вкрила.
Радіючи і осені, й весні,
Стрічала їх, мов сонце зустрічають,
Складаючи про них свої пісні,
Ключі від серця друзям уручала.
Вона була – ні, не така, як всі,
І навіть звички мала особливі:
Молилася незайманій красі
І, мабуть, уже цим була щаслива.
Жінка збиралась довго-довго жить –
У дітях повторитись і онуках,
Теплом родинним вміла дорожить,
Йшла, з долею узявшися за руки.
Вона… жила! О, як вона жила!..
Раділа перщій квітці, мов дитина.
Свободи трунок жадібно пила,
У світ несла святе ім’я – ЛЮДИНА!
28.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Смакую казку осені давно,
Де усього намішано достоту,
Впиваюсь молодим іще вином,
Де полини гірчать і сік осоту.
Де запах літа в квітах чебреців,
Що зірвані на Йвана, на Купайла,
І скупані в травневім молоці
Вищневі пелюстки сюди упали.
Там – цвіт калини й смак її плодів,
Що терпкості уміру добавляють,
Душа тоді готова молодіть,
Таке, бач, і за гроші не купляють.
До дна цілюще вип’ю те вино,
Аби, як слід, зустріти Перемогу.
Про неї мрію день-у-день – давно,
І з хлібом-сіллю вийду на дорогу.
Вклонюсь низенько всім захисникам,
Вручивши хліб з долонь, із зашкарублих.
Це завдяки їх розуму й рукам,
Позбудемось кремлівських планів згубних.
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
7 березня в Чернігові відкрився дружній до жінок і дівчат простір «Вільна». Це сучасний комфортний осередок, в якому жінки будь-якого віку знайшли задоволення для своєї душі.
У Чернігівській, у «Вільній»
Тепло й солодко душі.
Дихається там привільно.
Люди – духом не чужі.
Діляться талантом-вмінням
Вони щедро з усіма.
Місце зустрічі – незмінне –
Літо, осінь чи зима.
І коли весніє всюди,
Кличе запахом бузок,
Поспішають сюди люди,
Щоб отримати урок.
Тут і бісероплетіння,
Й петриківський розпис теж.
Коли матимеш хотіння,
У майстерності зростеш.
Тут англійська лине мова,
Фітнес-вправи також є,
Українське рідне слово
Калиново виграє.
Щедро тут пригостять чаєм
І смаколиків – доста
Психологи виручають.
Ця наука непроста.
Тут і затишно, й комфортно,
Вільно й бесіда тече,
Не дозволять жить аморфно –
Подарують блиск очей.
3.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Чи ми завжди цінуєм те, що маєм:
Сім’ю, роботу, і, нарешті, мир,
Коли життя собі й комусь ламаєм?
Чи знаємо, і хто ми, й звідки ми?
Із дум таких снується павутиння:
А коли в край навідалась війна?
Комусь моя позиція, мо’ й, дивна,
Що від війни втекти – це теж вина…
Хіба не тут лишилося коріння,
Що під хрестами спить у вічнім сні,
Й землі горбочок, пам’ятний і рідний,
Що не тобі радіє, а весні?
Хіба не тут непевні твої кроки,
Які у рочок ти зробив колись,
Дитинства слід і юність кароока,
Й як перед іспитом уперше помоливсь?
Хіба не тут почав життя стежину
Ти й світлі мрії колисав,
А мо’, зустрів уже й свою дружину
Й зізнання перше в серці написав?
Хіба можливо з памяті це стерти,
Коли усе живе в твоїй душі?
А незабутні солов’їв концерти?
Чи ж так співають солов’ї… чужі?
О, я не заздрю тим, хто все залишив,
Рятуючи себе – не рідний край,
Його ж не зможе замінити тиша
Землі чужої. Боже, не карай
Ніколи і нікого чужиною,
Бо медом не бувають полини,
Нагороди любов’ю всіх земною,
Аби не допустили ще війни!
27.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Як можна не писати про війну,
Коли земля здригається від болю,
І доля України – на кону,
Коли народ твій підданий сваволі!?
Коли вмирають ті, хто мав би жить,
Коли міста і села – у руїнах,
Як можна біль у серці заглушить,
Коли стікає кров’ю Україна!?
Хіба сховатись можна від війни,
Залишивши країну дикій зграї?
Чи не замучить почуття вини,
Що ти орду і словом не караєш?
Хіба життя дала не ця земля
Тобі й праотчому твоєму роду?
Адже полки, що послані з Кремля,
Катами стали для твого народу!
Тоді перо своє скоріш зламай,
Якщо воно глухе до бід народу.
Коли в душі твоїй живе зима,
І ти до волі не знаходиш броду!
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
Пишаюся тобою, Україно,
Й люблю тебе, як матінка дитя,
Аби сьогоднішнє й наступні покоіння
Були борцями за твоє буття.
Любов словами важко передати,
Та почуттям ділитися – не гріх.
Встають слова в рядочках, мов солдати,
Про найдорожчий батьківський поріг,
Там мамина молитва, й колискова,
І батькова долоня на плечі,
І щастя роду в зігнутій підкові,
І казочка бабусі на печі...
І пісня, що покликала в минуле,
Де дивом поставала наша Русь,
Й про те, як Україна не зігнулась,
Де кожен її син – Шайтан-урус.*
Де землі найчорніші, мабуть, в світі,
І люди – трудоголіки на них,
Що вірні Кобзаревим заповітам,
Тож вийдуть переможцями з війни.
Пишаюся тобою, Україно,
Бо маю і в собі козацький дух,
Що не дозволив стати на коліна,
Що нитку долі впевнено пряду.
20.04.2023.
_______________________________________
* – прізвисько, дане турками, (зокрема, Івана Сірка називали урус-шайтаном, «руським чортом») Він не програв жодної битви.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Літа його не в кучерях туману –
Запорошила снігом сивина.
Біди, здавалось, навкруги немає,
Але прийшла зі сходу ця війна.
Поруйнувала плани всі і мрії,
Забрала найдорожче, що він мав…
Ніщо тепер душі його не гріло –
Навіки поселилась там зима.
Кохану втратив і позбувся дому,
Забув, коли сміявсь останній раз.
Дітей і внуків доля невідома,
Але з життям прощатись не збиравсь.
О, скільки ж передумано-прожито,
Украдено недоспаних ночей,
«Хіба так можна на Землі грішити?» –
Питання це вогнем, було, пече.
І врешті чоловік знайшов, як бути:
Летів туди, де пекла чорне дно,
Без нього Перемозі не відбутись,
Адже йому тепер не все одно.
Він опинився серед побратимів,
Хоч кожен з них міг сином йому буть.
Вони ж були вже воями «крутими».
Земля і воля – їхній атрибут.
Мета для всіх – здобути Перемогу.
Й його тепер у цім житєвий сенс.
Нема й для нього іншої дороги,
Ніж та, що Бог вказав йому з небес.
5.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Я весни, ніби юність, зустрічала,
Вдивляючись у неба світлосинь
А та мені вручала дивні чари,
Де журавлів лунали голоси.
Вони ж луною в серці обзивались
Торкалися і до душевних струн,
Й тоді зникала напівсонна в’ялість,
А з нею і невимовлений сум.
А згодом проростала і надія
Якої не бува без сильних крил,
Ті ж кликали в політ не тільки мрії,
А й сенс життя новий могли відкрить.
7.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Коли літа у сріблі потонули,
А ти свій келих щастя недопив,
Не нарікай ніколи на минуле –
Допоки маєш час, живи, люби.
Радій тому, що мав і що ще маєш,
Цінуй у людях щирість, доброту,
І що удари долі ще тримаєш,
І що вогонь життя ще не потух.
Ніколи не радій чужому горю,
Аби твоє обходило твій дім,
Не торжествуй, як виграєш у спорі,
Шукай розраду в людях і труді.
Ніколи не кажи собі ніколи,
Бо проти долі, друже, не попреш,
Адже життя – це власна твоя школа
І лан, де жниво тільки ти збереш.
В житті людськім є речі надважливі:
Любов і віра у прийдешній день.
Людина тільки та бува щаслива,
Яку надія по життю веде.
5.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
25 квітня у Чернігові в музеї-заповіднику М. Коцюбинського відзначали 110-у річницю з дня смерті цього видатного українського класика. Захід пройшов на найвищому рівні. Зал аподував стоячи і ведучому Заслуженому артисту України Олексію Бишу, і місцевій капелі бандуристів ім О. Вересая (керівники - подружжя Миколи та Раїси Борщів). Це дійство і надихнуло мене на написання вірша
"За М. Коцюбинським"
Людська душа так схожа на агаву*,
Вінець якої їй дарує… смерть.
А мо’, і сенс буття в цім полягає –
Любов’ю здовольнитися ущерть?..
Його душа, утомлена до краю,
З байдужістю боролась до кінця
І поспішала до святого раю.
Боялась залишитись… без вінця.
Вона співала і крізь регіт грому,
Не зупинив той спів і туги біль,
Завжди розкрита для чужого горя.
Служити забувала лиш собі.
І серце його, чи то з волі неба,
У егоїзмі відчувало гріх.
Душа його трудилась не для себе –
Вогнем палала і навчала всіх:
«Коли душа про інших забуває,
Тоді вона пустелею стає,
Собі отрави в келих наливає
І, мов павук, мереживо снує».
Він жити павуком не хтів у світі,
Бо крила мав, щоб змірять висоту,
І, як Ікар, у славі полетіти,
Життя пізнавши і любов святу!
25.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
*Агава (давньо-гр. αγαυή — шляхетний): багаторічна тропічна і субтропічна трав'яниста рослина родини холодкових з грубим, м'ясистим, великим листям.
(За рік до смерті, закінчуючи останнє оповідання «На острові», Михайло Коцюбинський писав: «Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях і гострого на вершечку, як затесаний кіл. Розсілася по терасах і коронує скриту силу землі. Або її цвіт – високий, до щогли подібний зелений стовбур з вінцем смерті на чолі. Бо така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти»).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
Літа мої у осінь подалися,
І в коси впала сріблом сивина.
Народжена в Поліській я колисці,
Де святить землю неба пелена.
Там верби кучерявляться й тополі,
Перед красою їх безсила я,
Там найжовтіше в світі хлібне поле
І найдзвінкіша пісня солов’я.
Усе це залишилося зі мною,
Мов талісман, що в серці умістивсь,
Любов’ю зігрівав мене земною,
Зорею незрадливою світивсь.
Вплітаючи в думки свої тривоги,
Весніла моя леготом душа,
Як діставалась отчого порогу,
Де стежка не схолола в споришах.
Свій край я величаю веселковим,
Бо там мого дитинства світла тінь,
Шукала я і щастя там підкову,
Що мала буть в оздобі золотій.
Там сплять тумани у холодних росах,
До цього вже долинам не звикать,
А коли небеса відкупоросять,
Озвуться солов’ї в густих садках.
І хоч життя нагадує про осінь,
Ловлю себе на думці все частіш:
«Чи доля на осінній вальс запросить
Мене із тим, хто серцю наймиліш?»
4.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Матусю, рідненька, ось я й повернувся,
Хоча не таку бачив стрічу у сні,
Гадав, що у пояс тобі поклонюся,
Що рани обмию у тихій Десні.
Я в пеклі був, мамо, де вижить – несила,
Напоєні кров’ю там трави й земля.
Я ж був Україні й тобі вірним сином,
Не раз чув молитву твою звідтіля.
За сльози пробач, підперезані болем,
І за передчасну в косі сивину,
Як міг, захищав Україні я волю,
Ненавидів серцем цю кляту війну.
Та ангел мене, мабуть, мамочко,зрадив…
Чи долю свою обійти я не зміг…
Накрили нас із побратимами «гради»,
Тож тіло моє залишилось… без ніг…
Пробач мені, мамо, за сум-безнадію,
З якими ітимеш життям… до кінця,
Що внукам ніколи ти вже не зрадієш,
Молитву складеш про синочка-бійця.
Матусю, не плач, дуже прошу, не треба,
Бо сльози вкорочують людям життя,
До тебе у сни прилітатиму з неба,
Хоч звідти на землю нема вороття.
Матусю, не плач…
17.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Кохання й пісня, й гамірна столиця –
Саме між ними вибір мав зробить…
Не раз і сцена буде йому сниться,
Та всі-усі ми доленьки раби…
Чи закохався цей солдат удруге,
Коли назвав вже іншу: «Ти моя!»
Чи від армійської це сталося напруги?
Ні, голос мав, неначе в солов’я.
Вона ж на крилах слави вже літала
І кликала його також в політ.
А в Україні… донечка зростала
І пізнавала дивний білий світ.
Служити довелось йому три роки,
Тож чергувались муштра і свята,
Аж поки служба добігала строку.
Він поряд з її славою літав.
Ще тліли почуття в листах нечастих,
Що посилав дружині на село,
Шукав між двох своє сімейне щастя.
Кохання перше все ж перемогло.
Він повернувся, як маленька Ната
На ніжки власні вперто зіп’ялась.
Чи це дозволило йому переконатись,
І мрія солов’їна не збулась.
Пробігли дні і місяці неспішно,
Аж ось таксі із міста прибуло:
Була це та лебідонька успішна,
Котра на сцену кликала крилом.
Їх стріча вже під вечір відбулася,
Кінця чекали місяць і зірки.
Дружина з ними гідно повелася,
Хоч другим була берегом ріки..
Його чекала сцена у столиці.
Талант його не міг же підвести.
Здавили мозок подруги гостинці:
Як же без батька донечці рости?
І він спинив свій вибір на дружині –
Її в житті уперше цілував.
Провів співачку знану до машини,
Не поскупився все ж і на слова:
Життя моє, як і твоє, єдине,
І місце кожному намічене у нім.
Належить моє серденько… дитині…»
Й застигли вдвох в риданні у німім.
Він залишився там, де особливо
І трави пахнуть, і пливуть хмарки.
Чи був цей чоловік в житті щасливим,
Що вибрав інший берег він ріки,
Про це лиш місяць знає і зірки…
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Десятий рік підряд палає Україна.
Ущент зруйновані і села, і міста,
Та це не змусило нас стати на коліна –
Свята молитва лиш застигла на устах.
Немало воїв полягло на полі бою,
Та диким оркам нас о, ні, не підкорить.
Не буть ніколи Україні вже рабою –
Такою воля є Всевишнього згори!
Збираю залишки думок з безсонь холодних,
З них проростає біль, а іноді і сум
За тим, що відбувається у нас сьогодні,
Й про те, як відродити знищену красу.
29.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2023
Війна пройшлась по кожному із нас,
Залишивши свій слід-тавро у душах.
І кожен у собі несе фугас,
Що зачерствілу витравить байдужість.
Немає й честі вищої за ту,
Як боронити воленьку для матір,
Политу кров’ю і тому святу,
Що не дозволить землю продрімати.
Що краще може бути за любов
До рідної землі і до родини.
Її нам посилає з неба Бог.
Лиш з нею маєш ти звання людини!
Нема любові, вищої, ніж та,
Котра нам дух до боротьби гартує.
Вона тоді для кожного свята,
Адже дорожче за життя вартує.
Немає й слави, вищої за ту,
Як вірним сином стати для народу,
Отримати не Зірку Золоту,
А шану й вічну пам’ять в нагороду.
18.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Не перший рік війна триває
За наше з вами майбуття.
Вона і мучить, і вбиває
Без милосердя й каяття.
Немає прощення й не буде
Московським нелюдам-катам.
До помсти кликатимуь груди
У будні нас і у свята.
Чи ти сьогодні малолітній,
Чи не народжений іще,
Неси, вкраїнцю, крізь століття
За браттями твоїми щем.
Легкого хліба не буває,
Як не бува легких доріг.
Ше важче, як вони криваві,
Та нищить рать чужу – не гріх.
То є обов’язок твій, друже,
Щоб легше дихалось землі,
Не будь до мук людських байдужим,
Знай, душі у катів гнилі!
13.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Думок розгорнені сувої
Звивались молодим вужем:
Як можна воїна в неволі
Колоти-різати ножем?
Чи то напоєні дурманом,
Чи від природи – хижаки,
Гуртом беззбройного тримали
І рвали жертву, як вовки.
Чи знали Господа ці люди,
Чи ж мали ласку у житті?
А мо’, нащадки це Іуди –
Не відшукать зерна в смітті!
А може, то уже й не люди,
Бо ж важко їх людьми назвать.
Не серце – льоду шмат у грудях,
А це найгірша в світі з вад.
Жорстокість їх – не пояснити,
Складна це загадка для всіх:
Гуртом живу людину вбити –
Для роду непростимий гріх!
13.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Лягає час в долоні майбуття
І стеле туди кожному дорогу.
Назвалась вона коротко – життя,
Отож, живи, допоки маєш змогу.
Допоки крила просяться в політ,
І ти ще маєш і бажання, й силу,
Цінуй можливість пізнавати світ,
Такий жорстокий і такий красивий.
24.03.2023
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Трясе-хитає Україну
І день, і ніч,– і ніч, і день:
Усюди сльози, кров, руїни –
Війна з московією йде!
Не день, не два – століття цілі –
Йде боротьба по всіх фронтах…
Немало і своєї цвілі,
І що не місто, то – «рейхстаг».
Там сепарня тупа рясніє,
Де церква – вражий бастіон.
Кирила славлять там, росію,
Котра ветує все в ООН.
Трясе щосили Україну,
Та вірю, вистоїть вона,
Врятує й мову солов'їну,
Що Кремль віками розпинав.
5.04.2023
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Давно втекли рожеві сни
В хлоп’яти з берега Десни.
Ридання й крик звучать навколо.
Десь загубилась колискова…
Вогонь усюди й чорний дим,
Адже війна прийшла сюди.
І ніч – не ніч – похмурий зодчий.
Усе фіксують зорі-очі.
Минула й нинішня зима,
Та тиші не було й нема…
Хлоп’я ніколи не забуде,
Як гинули будівлі й люди,
Як їхній дім вогнем горів
Під плач і стогін матерів:
«Цьому пробачення не буде!» –
Й хрестом освячували груди.
6.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
(Пам’яті старшого солдата Катерини Ющенко, котра загинула 4.04.2023. внаслідок авіаційного ракетного удару по Чернігівщині.
25-річна Катерина Ющенко – дружина військового Сергія Ющенка. Вона родом із Луганщини. Коли почалася війна на Донбасі, дівчина якраз закінчила школу і поїхала вступати до військової академії у Львів. Але коли зустріла свого коханого, то залишилися з ним).
Коротким було їх щастя,
Поділене пополам.
Пили, мов святе причастя,
Та Катя… недопила.
Зустрілись вони в Донбасі,
Де дівчинкою жила.
Військовим він був і… асом,
Та доленька... підвела.
В бою він отримав рани,
Отож пересів в візок.
З ним поряд – вона – кохана –
Живий багатьом зразок.
Вона – та його єдина,
Що не шкодувала рук.
Кохання їх лебедине
Народжене не для мук.
Їм доля тоді всміхнулась –
Шпиталь пам’ята той час:
Весілля їх не забулось.
Раділи Львів, і Донбас.
Тепер Катя вже дружина.
Їх щастя не мало меж.
Солдатом вона служила.
Він в щасті купався теж.
Та раптом зчорніло небо,
Прийнявши ракет удар…
Самотнім лишився лебідь…
З ним дощ також заридав.
Кому заважало щастя
Цих двох молодих людей?
Чи доля втомилась прясти
Ту нитку, що в рай веде?..
Катрусі душа злетіла,
Змахнувши легким крилом,
Лишивши красиве тіло,
Котре у труні пливло…
Й сльоза скупа, чоловіча
Зросила щоку не раз,
Скликаючи не на віче,
А щоб боронить Донбас…
5.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Хто відповість за ту душевну рану,
Що завдали бійцю отці у храмі?
А мо’, то так звелів їм їхній «бог»:
Вбивати тих, хто в світ несе любов?
Такого звірства ще церкви не знали,
Аби за правду праведних вбивали.
Й тріщали від старань надмірних ряси
У тих, хто бив бійця щосили й рясно.
«На кого руки підняли Ви й ноги?
Знали, що він не матиме підмоги?
Хто дозвіл дав Захисника калічить?
Ваші гріхи давно вже небо лічить!»
Народе, звідки на твоєму полі
Зросли оті, що зневажають волю?
Подумай же, чи носії це віри,
Котрі надбали золота без міри?
Й чи святістю від душ гнилих їх віє?
Це ж демони, що «руський дух» леліють.
Все продали: і Господа, і святість,
Не вперше їм по гідності топтатись…
Їм завдяки, війну маєм, руїни,
Слізьми залиту й кров’ю Україну.
Пора ж, народе, вже тобі прозріти,
Щоб зло московське не лишилось дітям!
2 .04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Давно вже за північ. Не спить Україна.
Сирени виття краде спокій і сон.
Бійці ж у окопі в багні по коліна.
Влаштовують оркам смертельний Шансон.
Кладуть штабелями із тіл барикади,
Розпечені дула випльовують смерть.
По орках працюють бійців автомати,
І косить ворожі ряди вогнемет.
Не хвиля то плине – русні біомаса –
Під ними – своїх несхололі тіла.
Валяються поряд і боєприпаси –
Це, мабуть, двадцята атака була.
Але не зламаає бійців наших втома,
Хоч просяться очі й тіла їх до сну…
Коли це закінчиться, ще невідомо,
Але переможну зустрінем весну!
16.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Чим глибший слід лишаю у житті,
Тим більше переконуюсь у тому,
Що для людини головне в бутті –
Служити правді й не зважать на втому!
26.01.2022.
З дитинства родом всі ми – земляки –
І дім у нас один – Земля-планета,
Своя лиш доля в кожного й роки,
І лиш свої у кожного секрети.
2.02.2022.
Коли тебе ще кличе висота,
Й краса земна хвилює очі й груди,
Ти є людина, хай і не свята,
Та світ про тебе також не забуде.
3.02.2022.
Усе купується у світі й продається…
Сумління й честь – торги це не нові.
І тільки розум Господом дається,
Що поселяється не в кожній голові.
11.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Земля проснулась. Все живе нуртує.
Весну за руку сонечко веде.
Синіє ліс – то проліски квітують.
Теплу радіє березневий день.
Сховали річку повеневі води.
Танцюють хвильки в променях ясних.
Лелека в чобітках червоних бродить.
Він повернувся вчора до Десни.
У зелень ще гаї не одяглися,
Та це пташкам ніяк не заважа,
Адже будують гнізда ті не з листя.
Хмарки легенькі угорі біжать.
28.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023