| Сторінки (38/3781): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
У цих очах вмістився цілий світ,
Такий складний і різнокольоровий,
Де і його лишився скромний слід,
Хоча й политий юною ще кров’ю.
Девіз життя – це воля або смерть,
А він обрав дорогу у безсмертя,
В душі любові маючи ущерть.
Для подвигу це стало аргументом.
В очах ясних – криниця доброти,
Нікому її дна не відшукати.
Обов’язок він виконав святий –
Загинув у бою супроти ката.
В очах бійця – не просто цілий світ –
Там немалий ужинок його долі.
Закінчивши дочасно свій політ,
Героєм став, хоча і невідомим!
19.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Крізь товщу днів, шокованих війною,
Крізь море сліз удів і матерів,
Крізь біль, що впав у коси сивиною,
Де лиш молитва – вірний оберіг,
Долаємо ми надважку дорогу,
Втрачаючи в путі найкращий цвіт,
Аби здобути, врешті, Перемогу,
Звільняємо від московитів світ.
Йдемо туди, де Правда живе й воля,
І де людини святиться ім’я,
Де пам’ять бережуть про світлих воїв,
Де весь народ, немов одна сім’я.
11.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Війна змінила кожного із нас.
Вона життя навчила цінувати.
І мова йде не тільки про Донбас,
І не лише про зрадників чи «вату» –
Про Україну мова, про народ,
Котрий зумів все ж нацією стати.
Стіною він устав проти заброд.
Їм не допомогли й колаборанти.
Змінились ми і цим змінили світ,
Хоча непросто все реставрувати.
Для цього кров пролитись мала й піт.
Навчилися ж за волю воювати.
А це для України – справді, ПЛЮС,
Бо ми рятуєм і себе, й Європу.
Повернення не буде у Союз –
Народ наш має іншу уже пробу.
28.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Вночі сьогодні
Вночі сьогодні смерть ходила близько
Під звук сирен, що розбудив мене.
Заглянула й до внучки у колиску.
Я ж помолилась: «Лихо най мине!»
І до людей звернулась всього світу:
«Як спалось вам у цю тривожну ніч?
Чи не жахались в ліжках ваші діти?
Чи ці картини не для ваших віч?
Чи вам усе одно, що буде з нами?
Гадаєте, біда вас обмине?
Не думаю: москальське це цунамі
Дістане й вас. Згадаєте мене».
Вже ранок із роси вдягнув сорочку,
Тож очі заблукали у красу.
А я молюсь за доньок і синочків,
Котрі нам Перемогу принесуть.
20.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Хорти м@сковські, чи не ваш це гріх,
Що недоцар ваш черговий біснує,
Ви стали ворогами вже для всіх,,
Та воля неба в світі ще існує.
В крові топили нас ви і не раз
Лишень за те, що ми тяглись до волі.
Це нею марив батько наш Тарас,
Вставав народ на -прю проти сваволі,
Котру чинили ви не дні – віки:
Це і над гідністю над нашою знущання,
І Січ розорена, де справжні козаки
Повішені були, а не в пошані.
Це і Батурин, спалений до тла,
Де кров лилась невинна, українська…
Хіба то не трагедія була,
Коли вершив нам долю… ніж російський!?
А Крути, де найкращі полягли
Проти полків уставши Муравйова?..
Сніги тоді рожево зацвіли,
Напоєні ще молодою кров’ю.
Ви в морі кров’янім топили нас –
Гадали, що не випливем ніколи,
Знов захопили Крим наш і Донбас,
Та ми пройшли сувору надто школу.
Це ви, як Божа кара, стали нам,
Вважаючи народ наш другосортним.
Остання це для вас буде війна,
Бо тисячами втрапите в «двохсоті».
Ніколи вам не поневолить нас,
Бо ж волю в ланцюги не закувати.
Укотре згуртувала нас війна
Навколо слів, що «Україна – мати»!
18.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Війна зробила свою справу,
На котру тратили віки,
Вона нам повернула славу,
Яку ще мали козаки.
Давно ми марили про волю,
Ключі шукали для єднань,
Але змінила нашу долю
Проти московії війна.
Нас полягло-лягло немало,
Крові немало пролилось,
Та волі все ж не продрімали –
Бажання кожного збулось.
Бо ж не раби ми – вільні люди,
Нам аплодує цілий світ,
Хоча стріляли нам у груди,
Щоб український знищить слід.
Слова народжуються знову:
Тримаймо в пам’яті ці дні!
Звертаюся до вас, панове,
Землі тримаймося й рідні.
Усе в житті людськім – від Бога:
І доля, і життя сувій.
В обіймах слави і любові
Нам жити на землі своїй!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
Країна наша нині у війні.
Все нищиться живе щодня й щоночі…
Як же сльозі пекучій не бриніть?
Чому твої осліпли, світе, очі?
Чи біль тобі наш зовсім не болить?
Чи став глухим ти до чужого горя?
Московське зло зупиниш ти коли?
Крові людської всюди уже море.
А може, ти не тільки онімів,
А і продався за м@скальські гроші?
Чи, мо’, пристосуватися зумів
І у собі завів московські воші?
А може, поселився в тобі страх
Й не хочеш зайвий раз ризикувати?
Земля в могилах наша і хрестах,
Та Перемогу тільки нам кувати!
15.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Завжди світ за законами живе,
Щоб рід людський не зник, а розвивався,
У час важкий з минулого зове
Отих, хто пред ордою не здавався.
Великий Луг озвавсь через віки,
Щоб Україні нагадать про себе,
Як воювати вміли козаки,
Адже сьогодні у таких потреба.
А мо’, то духів зболені серця
Знак подали, аби ожити знову,
Допомогти сьогоднішнім бійцям
Урятувати землі, волю, мову?!
Тут і сарматів незборимий дух,
І характерників, що вміли воювати,
Вони й до Перемоги поведуть,
Аби і світ від зла урятувати.
17.06.2023.
• – Великий Луг вважається колискою запорізького козацтва, недарма в давнину казали: «Січ – мати, а Великий Луг – батько». Великий Луг – це один із ключових символів України та української ідентичності, який зберігся у пам’яті українського народу попри все – через століття колоніального тиску, він є одним з тих духовних стрижнів, частиною станового хребта, довкола якого виростає, міцніє і на якому тримається і завжди триматиметься Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Він закохався в неї й в… Україну,
Хоч це йому не рідная земля.
Душа його уся-уся в руїнах
Після ракетних обстрілів з Кремля.
Залюблений в красуню-українку
Він вибір чоловічий свій зробив –
В життя своє нову вписав сторінку,
Адже готовий був до боротьби.
Аби Москва не відібрала волі,
Він Україну їхав боронить.
У подруги узявши свої долі,
Утрапили на «нульову» вони.
Воюючи в одному легіоні,
Стояти поклялися до кінця…
Кружляла смерть над ними – вражі дрони.
Мав кожен статус вірного бійця.
Були у іноземнім легіоні,
Виконуючи місію святу.
Боялися утрапить до полону,
Бо ж службу мали дуже не просту.
Та не судилось щастю їхнім збутись:
Упав на полі бою захисник.
Підступна смерть йому зустрілась, люта, –
Живим не вийшов чоловік з війни…
Кохана ж його волю пам’ятала –
У Україні тіло поховать…
Коли душа бійця у рай злітала,
То вдячності послала їй слова…
Він УКРАЇНЦЕМ став тепер навіки –
За землю цю життя своє віддав,
Був і лишився справжнім чоловіком,
Весь легіон за ним тоді ридав…
8.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
Невже не буде в шані в нас ніколи
Той, хто народу служить – не собі,
Котрий пройшов складну життєву школу
І, врешті, згас в нерівній боротьбі?
Чому так є? Задумайся, народе!
Адже це ті твої поводирі –
Сторожові твоєї волі й коду,
Хто передчасно у борні згорів.
Усе ціну свою у світі має,
Суддею усьому є тільки час,
Хоч доля іноді таких ламає,
Та небо їх незламними стріча.
Тож молодий, чи маєш сиві скроні,
Якщо землі цієї ти дитя,
Запам'ятай такими їх до скону –
Без них було би іншим всіх життя!
16.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
У кожного – своя життєва мудрість
І власне військо із переконань,
Шкода, якщо утворюються мури
Між душами, коли іде війна.
У час, коли питання стоїть руба,
Буть Україні в світі, чи не буть,
Запам’ятай: для нас росія – згуба.
Тризуб лише надійний атрибут,
Де вписане важливе слово ВОЛЯ.
За неї боротьба іде віки.
Ним рятувались від недолі й болю,
На смертний бій ішли чоловіки.
26.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
У осінь його роки подалися,
Гарячий спогад пам’ять колиса:
Як добре їм було в життя колисці
В краю, де квітла зоряна краса!
З дружиною жили під мирним небом,
Де вечори в полоні зоряниць.
Їм спокій вартували сиві верби
Навколо ставу й побіля криниць.
Сьогодні вони гілля розгубили,
Замулився від вибухів і став.
Гніздо їхнє московія розбила.
Уламок його спину теж дістав.
Лишився він один у цьому світі,
Дружину поховав ще до війни.
Вісімдесяте доживає літо.
День починає з пошуків вини.
Чому так сталось, відповідь шукає
Й знаходить, бо вона в нього одна:
Ніколи не залишить свого краю,
Який пошматувала так війна.
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Світ сколихнула чорна новина –
Москва Каховську ГЕС нам підірвала…
О, не проста кипить-горить війна…
Десятий рік вона у нас триває.
Людство вже знало й світовий потоп.
Немало бід було і в Україні,
Та не здогадувавсь, мабуть, із нас ніхто,
Що в водяну нас вкинуть домовину.
Дніпро багато бачив на віку
Й на гірше ще уже не сподівався,
Служив і селянину, й козаку,
Та з божевіллям вперше зустрічався.
І головне, що дійсність ця – не сон.
Вода, і справді, вийшла з-під контролю.
Залито все: Олешки і Херсон.
Вода людей вбивала вже без… зброї.
Там гинуло усе-усе живе:
Тварини, звірі і невинні люди,
Але убивць Гаага назове!
Такого світ ніколи не забуде!
8.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
Ми особлива нація у світі
Й нікому в нас цього не відібрать.
Земля квітує й одяг наш у квітах,
Та зовсім інший наш «вчорашній брат».
Трудолюбиві, щирі ми і щедрі,
Багатство наше – діти і земля –
Про це нагадує і український «Щедрик»,
Що цілий світ собою забавля.
Ми той народ, що не живе в неволі,
Бо воля в нас – потреба для душі,
Та не завжди нас балувала доля –
При владі часто в нас були чужі.
Сьогодні ми у історичнім герці –
Виборюємо волю для землі.
У Перемогу віру маєм в серці,
Хоча і втрати маєм немалі.
Але не бути тут орді азійській,
Бо ситий нею вже сповна народ.
І ЗСУ – це особливе військо:
Воює не заради нагород….
Заради волі… Нею кожен марить.
Вона мобілізує нас на бій
Проти Кремля, що звик лише лукавить.
Дай, Боже, сили їм у боротьбі.
Сьогодні Україна світ єднає
Супроти зла, що вразило усіх.
Отож Господь московію скарає,
Бо проти неї ми і цілий світ!
19.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Вже дістало літечко кларнети,
Щоб нову мелодію почать,
Я ж для неї знов пишу куплети,
Де слова загорнуті в печаль,
Адже ще війна серденько крає,
Втрати несемо ми щодоби,
Нас орда азійська роздирає.
Матері сивіють від журби.
Та вже скоро-скоро Перемога,
Сумнівів ніхто у цім не ма.
Господа запросим на підмогу,
Московитам плани щоб зламать.
Засміється літо чебрецями,
Забредуть волошки у жита.
Прапор Перемоги над бійцями
Україну-неньку привіта.
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Мережкою цвіте матусі личко
І втомою лягає на плече.
Вона ж у сні синочка часто кличе.
Буває, що й під серцем запече.
Заклякнувши у довгому чеканні,
Дзвінка від сина жде вона з війни.
Живу надію у душі плекає,
Що із синочком стрінуться вони.
Молитву шле вона до Бога щиру,
Аби живий синок її вернувсь,
Хоч розуміє: там він задля миру,
І в тиші проклинає знов війну.
Синок її тепер Бахмут боронить.
Молитва мами завжди поряд з ним.
Руїни і дерева скрізь… без крони…
Горить земля у полум’ї війни…
Він мамину молитву пам’ятає,
Вона його надійний оберіг,
Котрий вночі з ним і коли світає,
Він приведе й на батьківський поріг.
20.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Схиляю голову я перед ЗСУ,
Що вершать долю неньці Україні,
За те, що я на світі ще живу.
Готова стать пред ними на коліна.
За них мої молитви і пісні,
Адже бійці нам сон оберігають
І дні, і ранки росяно-ясні,
Хоча десятий рік війна триває.
Печаль ховаю в зморшку на лиці
Й молюся часто, ледь не щогодини,
Аби живі були усі бійці
І Перемогу принесли в родини.
Молюся, аби згинув супостат,
Який ступив на землю Українську.
Пред ЗСУ задача непроста,
Та віриться, що це під силу війську.
18.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Ще весна віншує кольорами,
Не перелічити їх усіх,
Та вже літу відкриває браму,
Виконавши гімн його красі.
Вітер, обтрусивши пустоцвіти,
Розбудив між хмарами громи,
Дав квиток акаціям у літо,
Травень квітом білим відсурмив.
А як літо вдягне вишиванку,
Колосочки уплете в вінок.
В небеса відвісивши фіранку,
Бризне синявою на льонок,
Закровлять тоді в садах порічки,
Посивіють сливи від роси,
Підмалює літо вишням щічки,
Звабою щоб стали для оси.
Захмеліють трави від теплині,
Волохаті загудуть джмелі.
Соловей засватає калину.
Як же літу не радіть землі!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Осіння жінка, ніби пізня квітка,
Котра у себе увібрала те,
Що в грозових дощах жило улітку
І що послало сонце золоте.
Осіння жінка – квіточка у росах,
Що зберегла із юності красу,
І хоча квітнуть інеєм вже коси,
В очах її – тепло і ніжний сум.
Осіння жінка має ті принади,
Що не властиві леді молодій:
В ній смак і дорогого лимонаду,
І мудрість у оцінці всіх подій.
Осіння жінка і проста, й зваблива,
Бо не підробна на лиці краса.
Вона лиш знає, чи була щаслива,
Яку молитву слати небесам.
Осіння жінка дивно-загадкова,
Яким буває тільки пізній квіт,
Немов зоря, ясна, передранкова,
Що здатна чарувати цілий світ.
Осіння жінка, мов достигла вишня,
Де вміло смак з красою поєднавсь.
Їй іноді вклоняється й Всевишній!
О, скільки ж їх квітує серед нас!
29.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
У осінь моє літо подалось,
Лишивши спогад про життєві грози.
Не все, про що я мріяла, збулось,
А час все сипле й сипе знов погрози.
Та я давно згубила уже страх
І до погроз таких не прислухаюсь.
Живу з молитвою святою на устах,
У слові ріднім, як дитя кохаюсь.
Бо слово – сила. Є так і було,
Воно мене у світ свій запросило,
Під жовто-синій стяг, мов під крило,
Змогло зібрати українську силу.
А час біжить і кличе мене в даль,
Тож я лечу, неначе на гостини,
Готова все за воленьку віддать,
Аби ворожу рать не пропустили.
27.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
Крізь чорну твердь розхристаних століть
Важкі потуги мала наша воля,
Щоб зруйнувати прокремлівську кліть,
Бо в кожнім серці обзивалась болем.
Сьогодні вкотре нас війна трясе.
Ми ж мир і волю здобуваєм кров’ю,
І віриться, що нас Господь спасе
Й наповнить душі вірою й любов’ю.
Тож будемо стояти до кінця
Й ніщо у боротьбі нас не зламає,
Бо кожен перетвориться в бійця,
І іншого шляху для нас немає.
1.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Війна в усі часи була змаганням
Між силами і зла, і доброти,
Не допоможе тут застерігання,
Коли земля у пазурах орди.
Невже не змінить нас війна ця клята?
Невже залишимось такими, як були?
Невже дарма загинули орлята?
Цей біль ніколи нам не відболить?
Невже не всі спливуть колаборанти?
Невже біда нічому не навчить?
Невже у владі знову буде банда?
Невже війна у душах не гірчить?
Війна ж має змінити світ навколо.
Це кожному з нас треба пам’ятать.
Не теорема це, а аксіома –
Вона гірка, в сльозах, але свята!
13.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Коли весна в твою загляне душу,
Пошле цілунок сонячний устам,
Розкриє першу бруньку дика груша –
І все це не без Божого перста.
Озвуться першим леготом озимі,
Громи іще німі у небесах,
Але весна іде, хоча й незрима.
Гілля безлисте вітер колиса.
В весні впізнати легко чарівницю,
Коли загорне та усе в тепло,
Зазеленіє стежка до криниці.
Крик журавлиний сколихне село.
В полоні повені сховає русло річка,
Одягнеться у зелень очерет,
А повний місяць не покине звичку
Тримати у собі весни секрет.
13.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Я з тих, кому болить, мов рана, Україна,
Й сльоза в мені бринить, як хтось в війні загине.
Я з тих, у кім живе любов і не вмирає,
Й бажання – не нове – жить в Українськім краї.
Я з тих, кому болить сьогоднішнє держави.
Тим гріх не відболить, у кім душа іржава.
Я з тих, кого те злить, що здатні ще дрімати,
Ніщо їм не болить – продать готові й матір.
Я з тих, для кого сенс життя – це Україна.
Вона – понад усе, бо рідна і чарівна!
1.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
П’ють воду зорі із криниць,
І цідить місяць тихе сяйво,
Упали тіні горілиць,
Як опустилась рань русява.
Моя це все, моя земля,
Й немає кращої у світі.
Траву росиця забавля,
Лягає перлами на віти.
У ній і запах чебреців,
І легіт, викоханий полем,
І стогін змучених женців,
Що із грудей пролився болем.
Ті свіжі запахи медів
Настояні на конюшині,
Тож світ, здалось, помолодів,
Як наливалася ліщина.
24.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Давно вже моє літо за порогом,
А я в обіймах осені живу,
Аналізую пережите строго
Й пишу життя сторіночку нову,
Де все-усе неначе на долоні,
А в серці незаживний рани слід.
Моя країна у війни полоні,
Що сколихнула дикістю цей світ.
Течуть думки в минувшину столітню,
Тоді стогнав народ мій у ярмі,
Виношуючи мрію свою світлу,
Аби не жити більше у тюрмі.
Смакує ворог кров’ю – не водою,
Закабалити хоче знов народ
І повінчать навіки із бідою,
Та нас ніхто не зможе вже збороть!
14.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Літа її поволеньки плелися,
Здається, що не буде і кінця.
Не раз опало пожовтіле листя,
Мереживо торкнулось до лиця.
Вона ж, як і колись, радіє ранкам,
Що сонце опускалє їй щораз,
До неї заглядає крізь фіранку,
Народжуючи в мозку кілька фраз:
«Прости нас, Боже, й подаруй надію,
Що доживу я в вільній стороні.
Це зараз найважливіша подія –
Здобути Перемогу у війні!»
2.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Лягає час у борозну життя
Під гул віків і воєн завивання.
Планета наша – космосу дитя.
Укотре їй несу своє зізнання.
Живу не ‘дин десяток уже літ,
Пізнала і добра, і зла немало,
Та не перестаю любити світ
Й ненависті на нього не тримаю.
Терпіть не можу ж дикої орди,
Котра прийшла Вкраїну поневолить.
Це Чингісхана й вікінгів плоди
Ламають нам і нашим дітям долі.
Таке ані забуть, ані простить,
Бо ж стільки цвіту знищили рашисти!
І стогнуть над могилами хрести:
«Орда оця жорстокіша фашистів».
22.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
Їй іній перший притрусив літа,
Мережками зацвів у русих косах.
Була, як всі: і грішна, і свята.
В очах її тулилась неба просинь.
Учителем її було життя,
Де дні траплялись темні й сонцеокі.
Вслухались ночі в щирі каяття,
Зозуленькою набавлялись роки.
Вона – це та, у кім живе любов
До рідної землі і до родини.
У тиші слухає її молитву Бог,
Де жінка просить щастя для дитини.
Закохана у слова таїну,
Повінчана із ним і дивоквітом,
Вона кляла і ворога, й війну,
Звертаючись до всього-всього світу.
І дякувала небу вже за те,
Що іншого не бачила Месію,
Як слово рідне і тому святе,
На котре замахнулася Росія.
Але Московії його вже не здолать
Ані тепер, ані в майбутнім герці,
Бо мрія Кобзаря таки збулась:
Вже воля поселилась в кожнім серці!
6.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Немало світ цей бачив. Ох, немало!
Він муки бачив й не одну війну.
Та ось «брати вчорашні» – ні, шакали
Взялися світ увесь перевернуть.
Людей вони в катівнях катували...
На їх рахунку – тисячі смертей…
Усіх ці нелюди і били, й гвалтували
За те, що українці… Лиш за те!
Війна – це зло й йому нема прощення…
Нащадки гріх нестимуь крізь віки.
Історія рядки упише щемні,
Бо шлях люського роду нелегкий.
І хоча світ іще недосконалий,
Немало білих п’ятен він хранить,
Та віриться, московія сконає
Після закінчення цієї вже війни!
16.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Ми плем’я українське, вільне –
Цьому є свідком цілий світ.
Воюєм проти божевільних,
Що прибули з гнилих боліт.
Це наші діти зараз гинуть,
Аби московське зло спинить,
І прославляють Україну
Найкращі донечки й сини.
Себе рятуючи й Європу,
Азійську зупиняєм рать,
І землю рідну кров’ю кропим,
Навчились стоячи вмирать!
Не світ сьогодні нас рятує –
Це ми його рятівники.
За правду й воленьку святую
Ми боротьбу ведем віки!
15.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
Коли розміняно й десяток –енний,
І ти міркуєш про літа свої,
То згадується гул хрущів над кленом,
Або пісні травневі солов’їв.
Всього було. Ці сторінки життєві
Гортати ледь встигаєш. Притомивсь.
Сліди твої і на родиннім древі,
Адже не відкладав їх на колись.
І все ж життєву стежку мітить доля,
А ти в її руках – лише пішак,
Та все ж борцем ставай за себе й волю,
Аби не мала мук твоя душа.
30.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
В душі я маю те, що не вмирає:
Уміння людям дарувать добро.
І не тому, що хочеться до раю,
Воно в мені з дитинства збереглось.
І хоч літа екватор перетнули,
Дитячу звичку доля зберегла.
В житті своїм не раз – не два спіткнулась,
А вбереглася, все-таки, від зла.
Тож розуміння маю особливе:
Який людина би не мала вік,
Вона вже тим багата і щаслива,
Що добрим справам загубила лік.
26.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Вона звичайний лікар-педіатр
Із кришталевою і доброю душею.
Несе медичну службу, як солдат,
Адже душа не вкрилася іржею.
Далека від політики, ідей,
Та щирим серцем любить Україну.
Подарував Господь їй двох дітей,
Нагородив ім'ям святим – Ірина.
Ця жінка не втомилась від людей,
Бо доброти для всього вистачає,
Діток новонаролжених веде.
Батьки її, мов сонце зустрічають.
Вона прекрасна й мати. Хіба ні?
Теплом дітей уміє зігрівати:
Синочок – доброволець на війні –
З тривогою навчилась воювати.
З молитвою лягає і встає.
В ній за синочка Господа благає,
І хоча серце в жінки не стальне,
Та мучиться: війна довго триває.
Але ніщо її вже не злама,
Хоча війна зробили чорну справу.
Та не живе в душі її зима –
Смаколиків синку в Бахмут відправить…
Є й донечка, мов сонечко в вікні,
Котра її чекає із роботи,
Думки розбавить, іноді сумні,
Про матінку щодень вона в турботі.
Заглянув перший іній до коси,
Та він лиш до лиця цій жінці милій.
Вона ж триматиметься із останніх сил,
Аби лиш дочекатись, врешті, миру!
Дарує жінка людям доброту
Й багатшає від того щогодини,
Бо мати у душі любов святу –
Найбільше щастя, певне, для людини!
Вона звичайна жінка й… трохи ні,
Та жити вже по-іншому не зможе.
Душа її горить також в вогні.
З такими Україна переможе!
27.04.2023
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Ніщо так не об'єднує народ,
Як слово рідне і мета єдина,
Тоді живе у кожнім патріот,
І весь народ, немов одна родина.
Ніщо так не об'єднує серця,
Як душі, не байдужі до мистецтва,
Бо в кожнім оживає дух борця,
А це в житті стає важливим тестом.
Ніщо так не виснажує душі,
Як одинокість у родиннім колі,
Коли – свої і разом з тим – чужі,
Й життя вже не повториться ніколи.
26.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Скільки ж століть Україна
Жила у неволі!
Душа її геть зболіла:
Над людьми ж сваволя.
Помарніло України
Знов личко красиве:
Вогонь всюди, дим, руїни,
Молитва за сина,
Що із ворогом воює –
Захищає волю,
Дніпро-батечка форсує –
Виборює волю!
Плаче серце її гірко,
Від горя німіє…
Крові свіжої вже ріки,
Луги, поля… в мінах.
Та не витече у море
Вся вода Дніпровська.
Ніхто й неньку не підкориь:
Ані орки з Омська,
Ані ситі московити,
Ні раби-буряти.
Прийде край кремлівській свиті –
Бог почне карати!
23.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Колисають Україну доленька й недоля…
Всюди смерть гуля, руїни.Борониться воля!
Тисячі впали синочків, рятуючи землю.
Героїчно гинуть дочки.Крові вже озера.
Гинуть і старі, і літні люди щогодини.
Закривавлені століття…Знищені родини…
Московити окаянні хочуть нас збороти.
Від Дінця земля й до СянуПовстала супроти.
Кров азійська мстива й люта – засвідчує небо.
Розірвем кремлівські пута – маєм в тім потребу.
22.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Стоїть Чернігів, змучений війною,
В обіймах ніжних світла і тепла,
Повінчаний із тихою Десною,
Що свідком чорних днів його була.
Тоді впились вона і місто болем,
Здалося, що загинула краса.
Сьогодні тут розкішне зелен-море,
А понад ним – правічні небеса.
Нарциси, гіацинти і тюльпани
Геть погляд заворожують усім.
Весняноцвітом гілля облипає,
Тож молиться душа земній красі.
24.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Сподівалась Україна на життя заможне –
Діточками зарясніла. Час був не тривожний.
Москва ж війну запалила – виїда дим очі,
Журба душі застелила. Втекли тихі ночі.
Шлють ракети в міста й села. Накривають «гради».
Життя людей невеселе.. Орда дітей краде.
Отаке на Україну звалилося горе,
Хрести – всюди і руїни. Сліз вдовиних – море.
У сивину зодяглися материнські коси,
Адже мрії не збулися… Дітей війна косить.
Все ж не викосять поганці – маємо підмогу.
Зійде сонце миру вранці – Сонце Перемоги!
1.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Не рік – не два Україна
У війні кривавій…
Краще плем’я її гине.
Лине світом слава.
Матері і вдови плачуть –
Сльози проливають.
Вороння ж радіє-кряче –
На банкет чекає.
Б’ється ненька Україна –
Воленьку рятує.
Ріки крові не міліють…
Дух народ гартує.
Горить вогнем Україна –
Жарко землі й небу.
Стихла пісня солов’їна,
Похилились верби.
Та не згине Україна –
Бути їй у світі…
Вокресатимуть руїни
Й славні її діти.
І на землі, на праочій,
Стануть панувати,
Кобзаря слова пророчі
Будуть пам’ятати:
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правдв,
За вас слава
І воля святая!»
23.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Коли весна утопиться в розмаї
І клин гусей розбудить небеса,
Здаєься, вся природа стала магом,
Бо кожну душу полонить краса.
Чарують ліс фіалки синьоокі,
Про щось тополі з вітром гомонять,
І до беріз навідався неспокій –
У білім тілі соки аж бринять.
Святкують птахи в гніздах новосілля,
Хмарки стрічають сонце у росі,
Планують ластівки своє весілля.
Чи ж можна не радіти цій красі!
9.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Вона сміялась сонцю і зіркам,
Вітри ловила за прозорі крила,
Вслухалася, про що шумить ріка,
Що хвильками себе густими вкрила.
Радіючи і осені, й весні,
Стрічала їх, мов сонце зустрічають,
Складаючи про них свої пісні,
Ключі від серця друзям уручала.
Вона була – ні, не така, як всі,
І навіть звички мала особливі:
Молилася незайманій красі
І, мабуть, уже цим була щаслива.
Жінка збиралась довго-довго жить –
У дітях повторитись і онуках,
Теплом родинним вміла дорожить,
Йшла, з долею узявшися за руки.
Вона… жила! О, як вона жила!..
Раділа перщій квітці, мов дитина.
Свободи трунок жадібно пила,
У світ несла святе ім’я – ЛЮДИНА!
28.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Смакую казку осені давно,
Де усього намішано достоту,
Впиваюсь молодим іще вином,
Де полини гірчать і сік осоту.
Де запах літа в квітах чебреців,
Що зірвані на Йвана, на Купайла,
І скупані в травневім молоці
Вищневі пелюстки сюди упали.
Там – цвіт калини й смак її плодів,
Що терпкості уміру добавляють,
Душа тоді готова молодіть,
Таке, бач, і за гроші не купляють.
До дна цілюще вип’ю те вино,
Аби, як слід, зустріти Перемогу.
Про неї мрію день-у-день – давно,
І з хлібом-сіллю вийду на дорогу.
Вклонюсь низенько всім захисникам,
Вручивши хліб з долонь, із зашкарублих.
Це завдяки їх розуму й рукам,
Позбудемось кремлівських планів згубних.
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
7 березня в Чернігові відкрився дружній до жінок і дівчат простір «Вільна». Це сучасний комфортний осередок, в якому жінки будь-якого віку знайшли задоволення для своєї душі.
У Чернігівській, у «Вільній»
Тепло й солодко душі.
Дихається там привільно.
Люди – духом не чужі.
Діляться талантом-вмінням
Вони щедро з усіма.
Місце зустрічі – незмінне –
Літо, осінь чи зима.
І коли весніє всюди,
Кличе запахом бузок,
Поспішають сюди люди,
Щоб отримати урок.
Тут і бісероплетіння,
Й петриківський розпис теж.
Коли матимеш хотіння,
У майстерності зростеш.
Тут англійська лине мова,
Фітнес-вправи також є,
Українське рідне слово
Калиново виграє.
Щедро тут пригостять чаєм
І смаколиків – доста
Психологи виручають.
Ця наука непроста.
Тут і затишно, й комфортно,
Вільно й бесіда тече,
Не дозволять жить аморфно –
Подарують блиск очей.
3.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Чи ми завжди цінуєм те, що маєм:
Сім’ю, роботу, і, нарешті, мир,
Коли життя собі й комусь ламаєм?
Чи знаємо, і хто ми, й звідки ми?
Із дум таких снується павутиння:
А коли в край навідалась війна?
Комусь моя позиція, мо’ й, дивна,
Що від війни втекти – це теж вина…
Хіба не тут лишилося коріння,
Що під хрестами спить у вічнім сні,
Й землі горбочок, пам’ятний і рідний,
Що не тобі радіє, а весні?
Хіба не тут непевні твої кроки,
Які у рочок ти зробив колись,
Дитинства слід і юність кароока,
Й як перед іспитом уперше помоливсь?
Хіба не тут почав життя стежину
Ти й світлі мрії колисав,
А мо’, зустрів уже й свою дружину
Й зізнання перше в серці написав?
Хіба можливо з памяті це стерти,
Коли усе живе в твоїй душі?
А незабутні солов’їв концерти?
Чи ж так співають солов’ї… чужі?
О, я не заздрю тим, хто все залишив,
Рятуючи себе – не рідний край,
Його ж не зможе замінити тиша
Землі чужої. Боже, не карай
Ніколи і нікого чужиною,
Бо медом не бувають полини,
Нагороди любов’ю всіх земною,
Аби не допустили ще війни!
27.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Як можна не писати про війну,
Коли земля здригається від болю,
І доля України – на кону,
Коли народ твій підданий сваволі!?
Коли вмирають ті, хто мав би жить,
Коли міста і села – у руїнах,
Як можна біль у серці заглушить,
Коли стікає кров’ю Україна!?
Хіба сховатись можна від війни,
Залишивши країну дикій зграї?
Чи не замучить почуття вини,
Що ти орду і словом не караєш?
Хіба життя дала не ця земля
Тобі й праотчому твоєму роду?
Адже полки, що послані з Кремля,
Катами стали для твого народу!
Тоді перо своє скоріш зламай,
Якщо воно глухе до бід народу.
Коли в душі твоїй живе зима,
І ти до волі не знаходиш броду!
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
Пишаюся тобою, Україно,
Й люблю тебе, як матінка дитя,
Аби сьогоднішнє й наступні покоіння
Були борцями за твоє буття.
Любов словами важко передати,
Та почуттям ділитися – не гріх.
Встають слова в рядочках, мов солдати,
Про найдорожчий батьківський поріг,
Там мамина молитва, й колискова,
І батькова долоня на плечі,
І щастя роду в зігнутій підкові,
І казочка бабусі на печі...
І пісня, що покликала в минуле,
Де дивом поставала наша Русь,
Й про те, як Україна не зігнулась,
Де кожен її син – Шайтан-урус.*
Де землі найчорніші, мабуть, в світі,
І люди – трудоголіки на них,
Що вірні Кобзаревим заповітам,
Тож вийдуть переможцями з війни.
Пишаюся тобою, Україно,
Бо маю і в собі козацький дух,
Що не дозволив стати на коліна,
Що нитку долі впевнено пряду.
20.04.2023.
_______________________________________
* – прізвисько, дане турками, (зокрема, Івана Сірка називали урус-шайтаном, «руським чортом») Він не програв жодної битви.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Літа його не в кучерях туману –
Запорошила снігом сивина.
Біди, здавалось, навкруги немає,
Але прийшла зі сходу ця війна.
Поруйнувала плани всі і мрії,
Забрала найдорожче, що він мав…
Ніщо тепер душі його не гріло –
Навіки поселилась там зима.
Кохану втратив і позбувся дому,
Забув, коли сміявсь останній раз.
Дітей і внуків доля невідома,
Але з життям прощатись не збиравсь.
О, скільки ж передумано-прожито,
Украдено недоспаних ночей,
«Хіба так можна на Землі грішити?» –
Питання це вогнем, було, пече.
І врешті чоловік знайшов, як бути:
Летів туди, де пекла чорне дно,
Без нього Перемозі не відбутись,
Адже йому тепер не все одно.
Він опинився серед побратимів,
Хоч кожен з них міг сином йому буть.
Вони ж були вже воями «крутими».
Земля і воля – їхній атрибут.
Мета для всіх – здобути Перемогу.
Й його тепер у цім житєвий сенс.
Нема й для нього іншої дороги,
Ніж та, що Бог вказав йому з небес.
5.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Я весни, ніби юність, зустрічала,
Вдивляючись у неба світлосинь
А та мені вручала дивні чари,
Де журавлів лунали голоси.
Вони ж луною в серці обзивались
Торкалися і до душевних струн,
Й тоді зникала напівсонна в’ялість,
А з нею і невимовлений сум.
А згодом проростала і надія
Якої не бува без сильних крил,
Ті ж кликали в політ не тільки мрії,
А й сенс життя новий могли відкрить.
7.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Коли літа у сріблі потонули,
А ти свій келих щастя недопив,
Не нарікай ніколи на минуле –
Допоки маєш час, живи, люби.
Радій тому, що мав і що ще маєш,
Цінуй у людях щирість, доброту,
І що удари долі ще тримаєш,
І що вогонь життя ще не потух.
Ніколи не радій чужому горю,
Аби твоє обходило твій дім,
Не торжествуй, як виграєш у спорі,
Шукай розраду в людях і труді.
Ніколи не кажи собі ніколи,
Бо проти долі, друже, не попреш,
Адже життя – це власна твоя школа
І лан, де жниво тільки ти збереш.
В житті людськім є речі надважливі:
Любов і віра у прийдешній день.
Людина тільки та бува щаслива,
Яку надія по життю веде.
5.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
25 квітня у Чернігові в музеї-заповіднику М. Коцюбинського відзначали 110-у річницю з дня смерті цього видатного українського класика. Захід пройшов на найвищому рівні. Зал аподував стоячи і ведучому Заслуженому артисту України Олексію Бишу, і місцевій капелі бандуристів ім О. Вересая (керівники - подружжя Миколи та Раїси Борщів). Це дійство і надихнуло мене на написання вірша
"За М. Коцюбинським"
Людська душа так схожа на агаву*,
Вінець якої їй дарує… смерть.
А мо’, і сенс буття в цім полягає –
Любов’ю здовольнитися ущерть?..
Його душа, утомлена до краю,
З байдужістю боролась до кінця
І поспішала до святого раю.
Боялась залишитись… без вінця.
Вона співала і крізь регіт грому,
Не зупинив той спів і туги біль,
Завжди розкрита для чужого горя.
Служити забувала лиш собі.
І серце його, чи то з волі неба,
У егоїзмі відчувало гріх.
Душа його трудилась не для себе –
Вогнем палала і навчала всіх:
«Коли душа про інших забуває,
Тоді вона пустелею стає,
Собі отрави в келих наливає
І, мов павук, мереживо снує».
Він жити павуком не хтів у світі,
Бо крила мав, щоб змірять висоту,
І, як Ікар, у славі полетіти,
Життя пізнавши і любов святу!
25.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
*Агава (давньо-гр. αγαυή — шляхетний): багаторічна тропічна і субтропічна трав'яниста рослина родини холодкових з грубим, м'ясистим, великим листям.
(За рік до смерті, закінчуючи останнє оповідання «На острові», Михайло Коцюбинський писав: «Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях і гострого на вершечку, як затесаний кіл. Розсілася по терасах і коронує скриту силу землі. Або її цвіт – високий, до щогли подібний зелений стовбур з вінцем смерті на чолі. Бо така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти»).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
Літа мої у осінь подалися,
І в коси впала сріблом сивина.
Народжена в Поліській я колисці,
Де святить землю неба пелена.
Там верби кучерявляться й тополі,
Перед красою їх безсила я,
Там найжовтіше в світі хлібне поле
І найдзвінкіша пісня солов’я.
Усе це залишилося зі мною,
Мов талісман, що в серці умістивсь,
Любов’ю зігрівав мене земною,
Зорею незрадливою світивсь.
Вплітаючи в думки свої тривоги,
Весніла моя леготом душа,
Як діставалась отчого порогу,
Де стежка не схолола в споришах.
Свій край я величаю веселковим,
Бо там мого дитинства світла тінь,
Шукала я і щастя там підкову,
Що мала буть в оздобі золотій.
Там сплять тумани у холодних росах,
До цього вже долинам не звикать,
А коли небеса відкупоросять,
Озвуться солов’ї в густих садках.
І хоч життя нагадує про осінь,
Ловлю себе на думці все частіш:
«Чи доля на осінній вальс запросить
Мене із тим, хто серцю наймиліш?»
4.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Матусю, рідненька, ось я й повернувся,
Хоча не таку бачив стрічу у сні,
Гадав, що у пояс тобі поклонюся,
Що рани обмию у тихій Десні.
Я в пеклі був, мамо, де вижить – несила,
Напоєні кров’ю там трави й земля.
Я ж був Україні й тобі вірним сином,
Не раз чув молитву твою звідтіля.
За сльози пробач, підперезані болем,
І за передчасну в косі сивину,
Як міг, захищав Україні я волю,
Ненавидів серцем цю кляту війну.
Та ангел мене, мабуть, мамочко,зрадив…
Чи долю свою обійти я не зміг…
Накрили нас із побратимами «гради»,
Тож тіло моє залишилось… без ніг…
Пробач мені, мамо, за сум-безнадію,
З якими ітимеш життям… до кінця,
Що внукам ніколи ти вже не зрадієш,
Молитву складеш про синочка-бійця.
Матусю, не плач, дуже прошу, не треба,
Бо сльози вкорочують людям життя,
До тебе у сни прилітатиму з неба,
Хоч звідти на землю нема вороття.
Матусю, не плач…
17.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Кохання й пісня, й гамірна столиця –
Саме між ними вибір мав зробить…
Не раз і сцена буде йому сниться,
Та всі-усі ми доленьки раби…
Чи закохався цей солдат удруге,
Коли назвав вже іншу: «Ти моя!»
Чи від армійської це сталося напруги?
Ні, голос мав, неначе в солов’я.
Вона ж на крилах слави вже літала
І кликала його також в політ.
А в Україні… донечка зростала
І пізнавала дивний білий світ.
Служити довелось йому три роки,
Тож чергувались муштра і свята,
Аж поки служба добігала строку.
Він поряд з її славою літав.
Ще тліли почуття в листах нечастих,
Що посилав дружині на село,
Шукав між двох своє сімейне щастя.
Кохання перше все ж перемогло.
Він повернувся, як маленька Ната
На ніжки власні вперто зіп’ялась.
Чи це дозволило йому переконатись,
І мрія солов’їна не збулась.
Пробігли дні і місяці неспішно,
Аж ось таксі із міста прибуло:
Була це та лебідонька успішна,
Котра на сцену кликала крилом.
Їх стріча вже під вечір відбулася,
Кінця чекали місяць і зірки.
Дружина з ними гідно повелася,
Хоч другим була берегом ріки..
Його чекала сцена у столиці.
Талант його не міг же підвести.
Здавили мозок подруги гостинці:
Як же без батька донечці рости?
І він спинив свій вибір на дружині –
Її в житті уперше цілував.
Провів співачку знану до машини,
Не поскупився все ж і на слова:
Життя моє, як і твоє, єдине,
І місце кожному намічене у нім.
Належить моє серденько… дитині…»
Й застигли вдвох в риданні у німім.
Він залишився там, де особливо
І трави пахнуть, і пливуть хмарки.
Чи був цей чоловік в житті щасливим,
Що вибрав інший берег він ріки,
Про це лиш місяць знає і зірки…
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Десятий рік підряд палає Україна.
Ущент зруйновані і села, і міста,
Та це не змусило нас стати на коліна –
Свята молитва лиш застигла на устах.
Немало воїв полягло на полі бою,
Та диким оркам нас о, ні, не підкорить.
Не буть ніколи Україні вже рабою –
Такою воля є Всевишнього згори!
Збираю залишки думок з безсонь холодних,
З них проростає біль, а іноді і сум
За тим, що відбувається у нас сьогодні,
Й про те, як відродити знищену красу.
29.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2023
Війна пройшлась по кожному із нас,
Залишивши свій слід-тавро у душах.
І кожен у собі несе фугас,
Що зачерствілу витравить байдужість.
Немає й честі вищої за ту,
Як боронити воленьку для матір,
Политу кров’ю і тому святу,
Що не дозволить землю продрімати.
Що краще може бути за любов
До рідної землі і до родини.
Її нам посилає з неба Бог.
Лиш з нею маєш ти звання людини!
Нема любові, вищої, ніж та,
Котра нам дух до боротьби гартує.
Вона тоді для кожного свята,
Адже дорожче за життя вартує.
Немає й слави, вищої за ту,
Як вірним сином стати для народу,
Отримати не Зірку Золоту,
А шану й вічну пам’ять в нагороду.
18.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Не перший рік війна триває
За наше з вами майбуття.
Вона і мучить, і вбиває
Без милосердя й каяття.
Немає прощення й не буде
Московським нелюдам-катам.
До помсти кликатимуь груди
У будні нас і у свята.
Чи ти сьогодні малолітній,
Чи не народжений іще,
Неси, вкраїнцю, крізь століття
За браттями твоїми щем.
Легкого хліба не буває,
Як не бува легких доріг.
Ше важче, як вони криваві,
Та нищить рать чужу – не гріх.
То є обов’язок твій, друже,
Щоб легше дихалось землі,
Не будь до мук людських байдужим,
Знай, душі у катів гнилі!
13.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Думок розгорнені сувої
Звивались молодим вужем:
Як можна воїна в неволі
Колоти-різати ножем?
Чи то напоєні дурманом,
Чи від природи – хижаки,
Гуртом беззбройного тримали
І рвали жертву, як вовки.
Чи знали Господа ці люди,
Чи ж мали ласку у житті?
А мо’, нащадки це Іуди –
Не відшукать зерна в смітті!
А може, то уже й не люди,
Бо ж важко їх людьми назвать.
Не серце – льоду шмат у грудях,
А це найгірша в світі з вад.
Жорстокість їх – не пояснити,
Складна це загадка для всіх:
Гуртом живу людину вбити –
Для роду непростимий гріх!
13.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Лягає час в долоні майбуття
І стеле туди кожному дорогу.
Назвалась вона коротко – життя,
Отож, живи, допоки маєш змогу.
Допоки крила просяться в політ,
І ти ще маєш і бажання, й силу,
Цінуй можливість пізнавати світ,
Такий жорстокий і такий красивий.
24.03.2023
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Трясе-хитає Україну
І день, і ніч,– і ніч, і день:
Усюди сльози, кров, руїни –
Війна з московією йде!
Не день, не два – століття цілі –
Йде боротьба по всіх фронтах…
Немало і своєї цвілі,
І що не місто, то – «рейхстаг».
Там сепарня тупа рясніє,
Де церква – вражий бастіон.
Кирила славлять там, росію,
Котра ветує все в ООН.
Трясе щосили Україну,
Та вірю, вистоїть вона,
Врятує й мову солов'їну,
Що Кремль віками розпинав.
5.04.2023
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Давно втекли рожеві сни
В хлоп’яти з берега Десни.
Ридання й крик звучать навколо.
Десь загубилась колискова…
Вогонь усюди й чорний дим,
Адже війна прийшла сюди.
І ніч – не ніч – похмурий зодчий.
Усе фіксують зорі-очі.
Минула й нинішня зима,
Та тиші не було й нема…
Хлоп’я ніколи не забуде,
Як гинули будівлі й люди,
Як їхній дім вогнем горів
Під плач і стогін матерів:
«Цьому пробачення не буде!» –
Й хрестом освячували груди.
6.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
(Пам’яті старшого солдата Катерини Ющенко, котра загинула 4.04.2023. внаслідок авіаційного ракетного удару по Чернігівщині.
25-річна Катерина Ющенко – дружина військового Сергія Ющенка. Вона родом із Луганщини. Коли почалася війна на Донбасі, дівчина якраз закінчила школу і поїхала вступати до військової академії у Львів. Але коли зустріла свого коханого, то залишилися з ним).
Коротким було їх щастя,
Поділене пополам.
Пили, мов святе причастя,
Та Катя… недопила.
Зустрілись вони в Донбасі,
Де дівчинкою жила.
Військовим він був і… асом,
Та доленька... підвела.
В бою він отримав рани,
Отож пересів в візок.
З ним поряд – вона – кохана –
Живий багатьом зразок.
Вона – та його єдина,
Що не шкодувала рук.
Кохання їх лебедине
Народжене не для мук.
Їм доля тоді всміхнулась –
Шпиталь пам’ята той час:
Весілля їх не забулось.
Раділи Львів, і Донбас.
Тепер Катя вже дружина.
Їх щастя не мало меж.
Солдатом вона служила.
Він в щасті купався теж.
Та раптом зчорніло небо,
Прийнявши ракет удар…
Самотнім лишився лебідь…
З ним дощ також заридав.
Кому заважало щастя
Цих двох молодих людей?
Чи доля втомилась прясти
Ту нитку, що в рай веде?..
Катрусі душа злетіла,
Змахнувши легким крилом,
Лишивши красиве тіло,
Котре у труні пливло…
Й сльоза скупа, чоловіча
Зросила щоку не раз,
Скликаючи не на віче,
А щоб боронить Донбас…
5.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Хто відповість за ту душевну рану,
Що завдали бійцю отці у храмі?
А мо’, то так звелів їм їхній «бог»:
Вбивати тих, хто в світ несе любов?
Такого звірства ще церкви не знали,
Аби за правду праведних вбивали.
Й тріщали від старань надмірних ряси
У тих, хто бив бійця щосили й рясно.
«На кого руки підняли Ви й ноги?
Знали, що він не матиме підмоги?
Хто дозвіл дав Захисника калічить?
Ваші гріхи давно вже небо лічить!»
Народе, звідки на твоєму полі
Зросли оті, що зневажають волю?
Подумай же, чи носії це віри,
Котрі надбали золота без міри?
Й чи святістю від душ гнилих їх віє?
Це ж демони, що «руський дух» леліють.
Все продали: і Господа, і святість,
Не вперше їм по гідності топтатись…
Їм завдяки, війну маєм, руїни,
Слізьми залиту й кров’ю Україну.
Пора ж, народе, вже тобі прозріти,
Щоб зло московське не лишилось дітям!
2 .04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Давно вже за північ. Не спить Україна.
Сирени виття краде спокій і сон.
Бійці ж у окопі в багні по коліна.
Влаштовують оркам смертельний Шансон.
Кладуть штабелями із тіл барикади,
Розпечені дула випльовують смерть.
По орках працюють бійців автомати,
І косить ворожі ряди вогнемет.
Не хвиля то плине – русні біомаса –
Під ними – своїх несхололі тіла.
Валяються поряд і боєприпаси –
Це, мабуть, двадцята атака була.
Але не зламаає бійців наших втома,
Хоч просяться очі й тіла їх до сну…
Коли це закінчиться, ще невідомо,
Але переможну зустрінем весну!
16.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Чим глибший слід лишаю у житті,
Тим більше переконуюсь у тому,
Що для людини головне в бутті –
Служити правді й не зважать на втому!
26.01.2022.
З дитинства родом всі ми – земляки –
І дім у нас один – Земля-планета,
Своя лиш доля в кожного й роки,
І лиш свої у кожного секрети.
2.02.2022.
Коли тебе ще кличе висота,
Й краса земна хвилює очі й груди,
Ти є людина, хай і не свята,
Та світ про тебе також не забуде.
3.02.2022.
Усе купується у світі й продається…
Сумління й честь – торги це не нові.
І тільки розум Господом дається,
Що поселяється не в кожній голові.
11.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Земля проснулась. Все живе нуртує.
Весну за руку сонечко веде.
Синіє ліс – то проліски квітують.
Теплу радіє березневий день.
Сховали річку повеневі води.
Танцюють хвильки в променях ясних.
Лелека в чобітках червоних бродить.
Він повернувся вчора до Десни.
У зелень ще гаї не одяглися,
Та це пташкам ніяк не заважа,
Адже будують гнізда ті не з листя.
Хмарки легенькі угорі біжать.
28.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Вечір тишу пряде
Під гучне цвіркунів сюрчання,
Заціловує день
Сині обриси хмар і гір.
Небокрай розовів.
Чи то з вечором їх вінчання,
Котрий нічку привів
І вінець готував із зір.
22.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
Упав солдат, обнявши рідну землю,
Скропивши кров’ю власною її,
Чи знатиме колись про нього зерня,
Посіяне в цім полі у ріллі?
О, скільки ж воїв полягло за волю
У боротьбі, що тягнеться віки,
Не раз земля впивалась їхнім болем,
Хоч справжні це були чоловіки.
В усі часи вони – борці за правду,
Хоч не завжди на їхнім боці Бог.
Сьогодні стогне знов земля під «Градом».
Гаряче небо сповнене тривог.
Війни обличчя темне, невеселе,
Бо втрат немало маємо поки.
Щодень ракети вражі каруселять,
Але ж героїв маємо полки!
28.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
Улігся час на скроні сивиною,
Мережками на личеньках розквіт,
Не хоче буть похованим війною,
Тривогою озвавсь на цілий світ.
Нема судді, строгішого від часу,
Як не буває воєн без крові,
І виграє війну народ – не маса,
Де патріот-гетьман при булаві.
Ці істини давно усім відомі,
Їх, як молитву, слід запам'ятать:
Найбільший ворог – це зневіра й втома,
Безкрилому – ніколи не літать!
13.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Як же хотілось бути їм щасливими,
Хоча були зі скронями вже сивими!
Пили життєве нарізно вино,
Присмачене медами й полином.
Були обоє з непростими долями,
Де радість чергувалася із болями,
І та земля, де кожен слід лишав,
Де тіло гартувалось і душа.
Їх душі теж давно вже стали сивими…
О, як вони хотіли буть щасливими!
Для них самотність карою була,
А очі часто смуток застеляв.
Їх діти підросли, стали крилатими…
Жили, як всі – не в замках із палатами,
Плекали мрію у душі святу:
Долать за висотою висоту.
Вона і він тепер жили надіями,
Що зміниться все іншими подіями:
Що скоро-скоро зміниться життя –
Війни не буде і сирен виття.
Їм ласки і тепла обом хотілося,
Аж поки стежечки їхні зустрілися.
Він пригорнув її своїм крилом,
Аби на цей раз щастя не втекло!
Пташиною душа в нім стрепенулася.
Здалося, ніби молодість вернулася.
Вже не лякав його солідний вік,
Адже у нім проснувся… чоловік!
Хоч сивими були, але красивими,
Чи то літа зненацька ощасливили,
Чи під свою опіку взяв їх Бог?
Ні! В душах поселилася любов!
25.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Час, мов ріка, тече й не витікає,
Шкода, що не буває так з життям.
І це людину журить, і лякає,
Що в молодість немає вороття.
Кохання віку також непідвладне,
Адже ховає у собі секрет,
Що жити з ним душі і любо, й складно,
Й цю «хворість» не лікує лазарет.
Літа ж, на жаль, не птахи перелітні,
Що повертають з вирію назад.
Чи юний ти, чи вік маєш солідний,
Не запізнись про почуття сказать.
15.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Ніхто у світ цей не прийшов рабом,
Й катами не народжуються люди.
Всі материнську й Божу п’ють любов,
То звідки ж в людських душах стільки бруду?
Можливо, світ цього стає творцем
І творить нас тими, на що ми здатні:
Один рабом стає, а хтось – борцем,
Котрий утрапить за сталеві грати.
А може, ми і творимо цей світ,
Не знаючи, для чого ми і хто ми,
І що за все триматимем отвіт,
Страждаючи від нелюдської втоми?
Чия ж тоді і, справді, в тім вина,
Що маєм світ такий недосконалий,
Не раз іще гримітиме війна,
І світові не знайдеться аналог?
14.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Під горою річка в'ється,
Об каміння б'є вода.
Доля з дівчини сміється,
Що козака вигляда.
Із війноньки вигляда.
Не рік вона виглядає,
А три літечка підряд.
На плече коса спадає,
А душа просить порад.
У води просить порад.
«Не журися, дівчинонько,
Війні скоро вже кінець,
Перебудь іще зимоньку,
Станеш з милим під вінець.
Із ним станеш під вінець.»
Під горою річка в'ється,
Хвилечками миготить.
Козаченько гідно б'ється.
Думка в рідний край летить.
До коханої летить.
Під горою річка в'ється,
Об каміння б'є вода.
Вона сонечку сміється,
Козаченька вигляда.
Відступила вже біда.
3.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Шляхи життєві надто особливі,
І кожному своє лиш випада.
Хтось безтурботно ним іде, щасливий,
Когось придавить до землі біда.
У того шлях простелиться стернею,
Колючою, мов стиглі будяки,
І хоч-не-хоч, іти він мусить нею,
Чи берегом життєвої ріки,
Де осока безжально ранить ноги,
А чи нога застряне у багні,
З якого вибратись не має змоги
І заздрить тим, хто поряд на коні.
Такими є буття людського будні,
Де ціль одна – навчитись виживать,
Та пам'ять береже те незабутнє,
Коли ти жив, радів і співчував.
13.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Давно у світ я юнкою пішла
Під шум дощів осінніх, сум туманів,
Де згодом особистістю зросла
І планку гідно всі роки тримала.
Вернутись мала в край, де проросло
Моє слабке, беззахисне стебельце,
В далеке поміж трьох ярів село,
Щоб відпочити і душею, й серцем.
Там відшукаю стежку в споришах,
Де слід дитинства зачекавсь на мене,
Торкнуся ружі дикої куща,
Вдихну роси, що краплями на клені.
Дійду й до перекошених воріт,
Аби збудити давнє їх скрипіння.
На них завжди сидів наш чорний кіт.
Змінилось все, окрім небес склепіння.
30.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Летять літа. У долечінь спішать,
Долаючи полин розчарування,
Але любов’ю повниться душа,
Бо ж смак пізнала пізнього кохання.
Вона незримі струни напина
У ранах потривоженого серця,
Адже прийшла непрохана війна
І впали тисячі в нерівнім герці.
О, де мені знайти оті слова,
В яких би всю любов мою вмістити,
Допоки серце терпне і співа,
Молитвою щоб вибір освятити.
Несу її крізь морок сивих днів,
Обпечених російською війною
Проти землі моєї і рідні,
Тому й любов моя стає сумною.
Та скільки б нас не мучив супостат,
Одну з усіх обрали ми дорогу,
І сили духу маємо доста,
Аби в війні здобути ПЕРЕМОГУ!
16.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Не перший рік воюєм з дикунами,
Що полюбляють українську кров.
Улаштували знов війну-цунамі,
Та волі дух ніхто ще не зборов.
Нема такої зброї ще у світі,
Аби той дух убить чи відібрать.
У нас із ним народжуються й діти
І розуміють, хто є справжній брат.
Не той, хто посилає нас на муки,
Хто убиває, діток сиротить,
А той, хто подає нам щедру руку,
Допомагає землю боронить.
Пізнали смак московської любови
І ми, й мільйони знищених людей.
Не буде Україна вже рабою!
Війна ж Росію в пекло поведе!
13.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
Історію вивчаймо, українці,
Де все сплелось: звитяги й помилки,
Налито горя нам було по вінця.
Пили ж його без продиху віки.
З двадцятих керували комуністи –
Нас «частували» голодом не раз.
Тепер нові «созрєлі» – путіністи,
Окупували Крим наш і Донбас.
Війна, мов кара, душить нас – ламає,
У душах залишає чорний слід.
Причин для неї не було й немає –
Це зрозумів, нарешті, цілий світ.
І хоча він в біді нас не покинув,
Та воля наша – справа наших рук –
Повернемо її Донбасу й Криму,
Яких би це не коштувало мук.
І вистачить у нас і духу, й сили,
Аби нову державу збудувать,
Не розгубивши пам'ять свою сиву
Орді московській «по зубах» давать?
13.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Іду життям не дне десятиліття,
Зі мною – доля – подруга в путі.
Здається, й не належу до еліти,
Та слово стало стержнем у житті.
Іду стежиною, вузькою і крутою,
Де зустрічаються і гравій, і стерня,
Стрічаю дні молитвою святою,
Щоб кару понесла таки русня.
Адже вона нас нищить-убиває,
Гвалтує, палить села і міста,
Вже дев’ять літ війна-терор триває,
Тож гнів наш в Перемогу вироста.
Й не на стіні кремлівській – на руїнах
Напишем кров’ю вражою слова:
«Капут росії!» й «Слава Україні!»
«Героям слава!» – світ нам підспіва.
8.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Пам’яті Героя України Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) з Івано-Франківщини ).
(1995-2023)
Легендою ти став для всіх, Да Вінчі!
Хтось величав люб’язно: «Відчайдух».
Уписане ім’я твоє навічно
В скрижалі, де живий козацький дух.
Був юним ти і трішечки наївним,
Коли помчав з Майдану на Донбас.
Ні перед ким не падав на коліна.
Кумиром був тобі КобзарТарас.
Здійнявся білим ангелом ти в небо,
Наказ останній свій віддаючи.
А мо’, в небеснім війську теж потреба
В таких, як ти? Не встиг і відпочить…
Ти народився, друже, не для воєн,
Та мудрим командиром був, стійким.
Вся Україна видихнула стогін:
«Як жаль, що йдуть такі чоловіки!»
Мав наміри ти чисті, благородні,
Тож пензлик замінив на автомат.
Може, тому й Героєм став Народним,
Бо слово чоловіче вмів тримать?
Душа художника жила в тобі вразлива.
Сміливості ще й іншим позичав.
Був совісним ти надто й справедливим…
Чому ж погасла рано так свіча?!
Синок твоїх полотен не закінчить,
Не обдарує ніжністю й донькА…
Не народивши їх, злетів у вічність –
Спинилася життя твого ріка.
Ти не дарма мав позивний «Да Вінчі» –
Збирався людям дарувать красу.
Чому ж у двадцять сім злетів у вічність,
Лишивши роду полиновий сум?!
10.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
Коли ти зустрічаєш сивий ранок
Після спокійного нічного сну,
Десь бій іде і хтось отримав рану,
А хтось не стріне ще одну весну.
Коли дитя своє ведеш за руку
І посмішку читаєш на лиці,
Хтось у катівнях умирає в муках,
А це за волю і твою борці.
Коли коханій квіти ти даруєш,
Чи з друзями влаштовуєш пікнік,
Хтось дні і ночі думає-мудрує,
Як ворога здолати в цій війні.
Коли ти бачиш небо чисте, синє
Й милуєшся красою у саду,
Не забувай, за це віддав хтось сина,
Отож гартуй свій войовничий дух!
9.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Деякий час не могли визначити справжнє ім'я Героя, якого розстріляли московити за вислів "Слава Україні!". Після тривалиЧ експертиз СБУ було остаточно встановлено, що ним виявився снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО чернігівської області Мацієвський Олександр Ігоревич, розстріляний 30.12.2022року.
Він смерті дивився в вічі…
Знав, це ув останній раз…
Душі не торкнувся відчай:
Прийшла і його пора…
Цигарку скрутив востаннє –
Солдатом був непростим.
Ледь-ледь ворухнув… вустами…
Можливо, Боже, прости…
На нього ж сім дул дивились
І вдвоє більше очей…
Цигарка іще димилась.
Розправилося плече.
Гукнув: «Слава Україні!»
Мов бомбу, кинув катам…
Й сім черг – умить… На коліна
Не впав боєць навіть там…
Зрешечене наскрізь тіло
Тулилося до землі…
Ще серце кровило-тліло…
Героєм солдат поліг…
Душа ж його… посміхнулась,
Подякувавши за мить,
Що встояла – не зігнулась,
Що й слово вміє громить.
Хіба могли орки знати,
Що сила в душі його,
Навчилась перемагати
Й тоді, як сім – на ‘дного.
Вбиває хутчіш за НАТО,
Бійця ж у рай поведе.
Те ворогу не пізнати,
Що гасло оте святе.
7.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Ім’я твоє сьогодні, Україно,
На мовах всіх однаково звучить,
А доля надто схожа на чаїну,
Вона вже не кигиче, а кричить…
Розбита, розграбована, та горда,
Немало знала ти випробувань,
Та завдяки незламному народу,
Про волю не бажала забувать.
Стрічала й війни з заходу й зі сходу,
Живою вийшла із вогню повстань,
Але не загубила свого коду,
Хоч доля була дуже не проста.
Тікали дні у історичну нішу,
Засіяний був муками той слід,
Для тебе ж воля стала наймиліша,
І іншої мети не знав твій рід.
Не раз, не два ти падала й вставала,
Чи то сам Бог вдихав тобі життя,
Що після кожної біди-навали
Ти знову очищалась від сміття.
Сьогоднішня війна – не тільки сльози,
І не лише ридання матерів –
Це безкінечні ворога погрози
І біль за тим, хто в ній живим згорів.
Але близька-близька вже Перемога,
Воскреснеш для життя нового знов.
Нема для тебе іншої дороги –
Лиш та, де мир і воля, і любов!
18.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Долають кола сонце і планети.
Усе живе жиє своїм життям.
Все має вік свій: люди і комети,
Свої закони має і буття.
І все ж думки, мов шашіль, мозок точать:
Чому у людях губиться людське,
Й для чого тоді вічність має очі,
Коли Земля ледь не летить в піке.*
Трясуть її і катаклізми, й війни.
Серед людей – страждання чергові.
Чомусь війна відсутня у пінгвінів,
Що обживають місцини нові.
Нас горе ж обступає звідусюди…
Все гине, навіть люди без вини…
Коли вже на планеті війн не буде
Й навчаться люди жити без війни?!
8.02.2023.
_________________________________
* – стрімкий політ літака майже вертикально вниз.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Життя прожить – не поле перейти,
І ти у нім – не просто перехожий,
Це шлях, де все є: урвища й мости,
Й здолать його лиш сильний духом може.
Там випадкових не бува дрібниць –
Все підкоряється неписаним законам:
Кому й коли утрапить до гробниць,
Кому й яку приміряти корону.
Життя – змагання сильних і слабких,
Добра і зла, яким ще світ страждає,
І хоч на це потрачені віки,
Виходить, що іще у цім нужда є.
Там, де любові більше, аніж зла,
Життя стає змістовним, лаконічним,
Адже вона із віри проросла,
Тож так було і є, і буде вічно!
13.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Війна сталеві кігті в нас загнала,
Тавром кривавим – стала на поріг,
Тож кожна мати ридма застогнала,
Аби Господь дитя її вберіг.
Краса весни і літа не казкові –
Їх колорит від горя також зблід,
В чеканні фронтових новин ранкових
Теж застигали Україна й світ.
Ще перші рани їй не відболіли,
Адже немало втратила синів…
Надія ж у серцях незримо тліла:
Повинен бути перелом в війні!
У смуток осінь зодягла тумани,
І позолота всюди не така.
Війна в полоні кожного тримала…
Лежить земля в могилах і хрестах…
Осінні ночі темні й не короткі,
В них також слід залишила війна,
Тому і сни важкі і не солодкі…
Коли ж залишить землю цю вона?
Зима… На горизонті – перемога…
Сповна Росія відповість за гріх…
Лиш матері ще питимуть тривоги
За мертвих і живих дітей усіх…
13.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
Зорі своїй навстріч життям іду
Й цьому радію, мов мала дитина,
Добро стрічала і лиху біду.
Вона частіш у траурній хустині.
Гортаю книгу нашого буття,
Де сторінки политі щедро кров'ю,
Може, тому й ціную так життя,
Що кров – то свідок вірності й любові.
Пізнаючи і щастя, й лиха смак,
Не піддаюся все ж розчаруванню,
Тих не терплю, хто був і є слимак,
Що присмоктався до обдарування.
В житті ж шукаю істини зерно,
Щоб сіяти його у спраглі душі,
Аби не втрапити у болотисте дно
І було менше серед нас байдужих.
Люблю життя таким, як воно є:
Із радощами й болем полиновим,
Воно ж живу енергію дає,
Щоб мати змогу все почати знову.
5.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Я подарую осені пісні
Про міць і славу рідного народу,
Їм стануть небеса низькі, тісні,
А їх політ – для мене нагорода.
У них – про все: і про дощі рясні,
Про доленьки моєї каруселі,
Про зорі, що купаються в Десні,
Про шир озер і про луги зелені.
Про пЕрепелів голос у житах,
Про золото полів соняшникових,
Про звичаї народні і свята,
Й про весни у віночках барвінкових.
Про осені стобарвну пектораль
І про зими казкові вишиванки,
Про ранки сонні в полум'ї заграв
І про матусь молитви і співанки.
Я подарую осені пісні,
Де камертонять струни мого серця,
Де сонцесяйні хвилечки ясні
Цілують у Дніпрі човни й весельця.
Мелодій я позичу в солов'їв,
Що вечір забавляють зореокий,
Знайду слова нові для них, свої,
Аби зачарувати світ широкий.
26.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Душа людини – вічна таємниця –
Це її крила і надійний тил –
Це почуттів невимірна криниця
Й перед людьми обов'язок святий.
Душа людини – загадка для світу,
Й ніхто іще її не розгадав,
У ній тепло, мов дар жаркого літа,
І холод, ніби крижана вода.
І хоч душа – це справді таємниця,
Все ж на замочку не тримай її
Вона – твоєї доленьки зірниця
І з власним «Я» веде свої бої.
9.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Поезія – не просто рим клубок –
Краса землі в ній в пору громовиці,
А іноді у темний вир стрибок,
Як доля під ударом блискавиці.
Поезія – це пошуки Творця,
Характерів людських, картин природи,
Де й літа слід у стиглих чебрецях,
І дощ липневий в спеку на городи.
Поезія – це почуттів каскад,
Для котрих ти лише слуга покірний,
Коли мандруєш з квітня в листопад,
Чи в липень, а чи в січень неспокійний.
Тоді збираєш із думок жнива,
Що мелодійно у рядки лягають,
Народжені душею це слова,
Котрі твоє й моє серденько крають
Поезія – це труд і нелегкий,
Ночей безсонних довгі монологи,
І ти із берега життєвої ріки
Закінчуєш чергові епілоги.
30.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Слова і люди – дивне поєднАння,
Одне з них – воїн, інше – поводир,
Це інструмент вінчання і заклання,*
Й цілитель від розлитої біди.
Давно моїм причастям стало слово,
Яке я п’ю і, мабуть, не нап’юсь.
Воно мого буття тепер основа,
Тож ним живу, борюся і… молюсь.
І хоч слова – це мови одиниці,
Та мають особливий вони звук.
Повніє ними і моя криниця,
Хоч є і джерелом душевних мук.
Того причастя дивовижний трунок
Я питиму з жагою до кінця,
Адже то неба світлий подарунок,
Що цементує волю у борця.
Слова і люди мусять жити в згоді,
Такий укорінився вже тандем.
Життя людське – це не лише пригоди,
Це шлях, яким по світу ми ідем.
Допоки слово на Землі існує,
На всіх материках воно звучить,
Я ж слово рідне і люблю, й ціную,
Й живу наповну, слово те п’ючи.
Бо слово – моя зброя і причастя,
Яке я п’ю і з друзями, й одна.
А може, в цім і є поета щастя,
Що випите воно ще не до дна?!
30.01.2023.
* – вбивство колючою зброєю, принесення когось у жертву зазначеним способом.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
Гортає час пожовклі сторінки
Історії твоєї і моєї,
Як волею впивались козаки
І жити не могли ніяк без неї.
Як честь вони і віру берегли
І в цім клялися батькові Дніпрові,
Й як після бою степові орли
Козацькою теж смакували кров’ю.
Із глибини задимлених століть
Лунає слава січового війська,
Сьогодні знов дивують Божий світ
Праправнуки їх – воїни вкраїнські.
Історію ніхто ще не спинив –
Народ свої диктує мемуари,
Їх кров’ю пишуть дочки і сини,
Тож ПЕРЕМОГА жде нас незабаром!
19.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Війна не всіх назвала ще героїв,
На жаль, такі закони у війни.
Не можна й кожну з них назвати грою,
Бо ж ризикують долями вони.
Та прийде час: війна назве героїв,
В скрижалі тих упише імена,
Котрі зі зброєю, а іноді й беззбройні,
Несли в долонях перемогу нам.
У нас героїв цілі батальйони,
Для кожного з них воля – позивний.
Вона для них дорожча за мільйони –
Це України дочки і сини.
Не всі вони зустрінуть перемогу –
Не одного не стане вояка:
У вічність відшукає хтось дорогу,
Ім’я своє залишивши в віках.
Війна назве, усе-таки, героїв,
У цім переконався Божий світ:
Відомі ж імена героїв Трої,
Збережені десятками століть.
29.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Вкидає час в долоні історичні
Важливі дати (пише в календар).
Є поміж ними знАчимі й критичні,
І серед них – бої за Соледар.
Це там спинилось, мамо, моє серце,
Що так любило і життя, і світ.
Багато нас лягло у тому герці –
Смерть не питала, скільки кому літ…
Тепер я у небеснім батальйоні
І звідси Україну бороню.
Радію, що я тут, а не в полоні.
Тебе ж, матусю, й звідси я люблю.
І знаю, як біль серце твоє точить,
Адже погасла вже моя свіча.
До тебе прилечу я серед ночі,
Торкнуся тихо-тихо до плеча…
Твоєю замилуюсь сивиною,
Що надто рано в косах зацвіла,
Це сталось після зустрічі з війною,
Коли мене на цвинтар провела.
До раночку твій сон я берегтиму,
Аби тобі продовжити життя.
Дороги не були твої простими –
Немало мала бід ти і звитяг.
А коли сонце Землю потривожить,
І усміхнеться день новий тобі,
Я повернуся знов у… небо Боже,
Молитимусь за тих, хто в боротьбі.
14.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Біжить життя конем прудким, гривастим.
Під ним – дорога рівна, не грузька.
На нім–ти–вершник з клунком бід і щастя,
Тоді і біг, і ноша ця легка.
Буває й так, що кінь і ти – у милі,
І хто те зна, хто більше винуват:
Чи ноги у коня так притомились,
Що той не хоче сили віддавать.
І враз поважчає тобі ця дивна ноша,
А чи розсиплеться-розгубиться в путі,
Ти ж можеш так утрапити у ложе,
Котре останнім стане у житті.
Життя в старого, ніби в черепахи:
Повзе собі, засне десь на ходу,
І море вже не так для неї пахне,
Або ж зустріне ще й лиху біду:
Інсульт, інфаркт, а чи гіпертонію,
Суглобів надто болісне тертя,
Бува, рука, а чи нога німіють,
Тоді рятує ліками життя.
Здоров’ячко ж не просто рихтувати,
Та кожен мріє ще таки пожить,
Рідню навколо себе згуртувати,
Тож змолоду коня прибережи!
7.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Я голос твій, ти чуєш, Україно,
Як рветься ввись мій гордий баритон?
Молитвою у Боже небо лину,
Аби сини утримали кордон.
Я, Україно, біль твій стоголосий,
Що із пекучих витікає ран,
Бо в них солоні материнські сльози.
Твоєї долі я живий орган.
Я дух твій, Україно, непокірний,
Що оселився в дочках і синах,
Він роду і землі праотчій вірний,
І ворога упевнено спиня.
Дитя твоє я, нене Україно,
Бо в моїх венах та живе любов,
З якої ллється пісня солов’їна,
Яку благословив у мені Бог.
Я зброя твоя, чуєш, Україно,
Готова рать ворожу убивать,
За втрачених людей, міста-руїни.
Мої набої – магії слова.
Я голос твій, що йде з глибин народних,
Він живить націю, де хліб і сіль святі,
Де воля й гідність – код її природний,
А правда – щит надійний у житті.
11.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Коли душа байдужістю хворіє,
А співчуття згубило в серце шлях,
Коли позбувся радості і мрії,
Й чортополох розрісся на полях,
Спинися на життєвім перехресті,
Спитай себе, як жити будеш ти,
І що у жертву мусиш ти принЕсти,
Щоб вихід відшукати непростий.
Коли душа ще й черствістю хворіє
Й відомий став діагноз цей тобі,
Душа твоя, хоча й не постаріє,
Замкнеться у самотності й журбі.
Отож, аби минулися тривоги,
Лікуй, як слід, свій чорний егоїзм,
І знайдеш іншу вже тоді дорогу,
А другом вірним стане альтруїзм.
30.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Я в осінь заблукала не сама,
А із зимою, що лягла у коси.
Якась незрима сила ще трима
Мене й мою тривожно-дивну осінь.
У ній є все: і серця ніжний щем –
Нетлінний свідок пізнього кохання,
І те надійне і міцне плече,
Про котре мріялося в довгому чеканні.
І хоча осінь – точно не весна,
Закоханим серцям і взимку тепло,
Їх не страшать морози чи війна,
Адже від щастя душі теж отерпли.
22.04.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Війна – завжди трагедія для світу –
Це – тисячі загублених життів,
І гине у ній нації еліта
Від рук не просто нелюдів – катів.
Вони чи ми? Питання риторичне.
На нього маєм відповідь знайти.
Війна для світу – явище незвичне.
Вогонь її палає – не затих.
І хоча це – подія історична,
Вона, на жаль, теж твориться людьми,
До неї кожен має буть дотичним,
Аби запанував скоріше мир.
Вони чи ми? Стоїть питання руба:
Або ми є, а може ж і… не буть…
Росія вирок винесла нам – згуба.
За себе мусим вести боротьбу.
Отож, старе й мале, і люди літні,
Знайдіте своє місце у борні,
І кожен сам собі мусить звеліти:
Рятуй державу, що горить в вогні!
8.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
Вони прийшли забрати нашу... волю,
Хоч не збагнути їм її ціни,
Вона рушій і будівничий долі,
І бастіон у грізні дні війни.
Вони прийшли без віри і сумління,
Без святості й людської доброти…
Печаллю упилось небес склепіння,
Коли побачило, які у нас «брати»!
Вони прийшли нас нищити-вбивати,
Аби собі й останнє відібрать,
В тісні кайдани волю закувати
Й назватися укотре «старший брат»
Вони прийшли, щоб нас від нас звільнити…
Бісять їх мова наша й булава,
І цим останні розрубали ниті.
Єднання ката й жертви не бува!
29.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023