Світло, що дозволяє
Поема
Трійці Пресвятій
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю присвячується
1
Грім і блискавка! —
хмарами Ти наш Бог!
Неземна
й неспівставна
Твоя, Боже, Любов!
і така солодка
що я —
відлітаю!!
мені так солодко
що мов від чогось щезаю…
та від Тебе я
не щезаю
а… в дар слів чи втрапляю?
мені так солодко!!!
а що дар
слів такий
маємо —
іншим людям бо-бо!..
це так солодко
що я втрачаю
слів відомих немає!!
А як слів я не маю,
від того
зовсім людям бо-бо!..
так! — скандально!
що я Тобі вже — й більш впокорений
більше скажемо —
Небесне незадоволене…
а менш скажу —
грім і блискавка! —
риють під мої українські корені —
що це я тут
від пʼятачкових народів приховую???
бачиш — народи незадоволені?..
як іще надихатися вічністю?
диханням в Дихання…
любовʼю в Любов…
серцем в Серце…
притягальний Центр — Бог,
Ти є одна Новина!!
притягальнійший Центр
із осель споконвічних!
що Тобі тут здумають
розуми паралітичні?!
так не вміють тепер
глибину
Небес
сторожити
щоб мені в Тобі жити б!
вічно горіти б! —
вічно зоріти б!
світ не вміє
ум вперити
у Висоту — і оперити
і Тобі
в звуках шерехів
так служити!
дух оновлено — забігали
літери!! — за слова —
і по старожитностях!
й не кожне слово
літері і доручати
більш — диханням
в Дихання
серцем — в Серце…
в вічність зоріти! —
в вічність горіти!
2
От! яка Ти — Велична!!!
Світ не знає таку Тебе!!
От я висунусь —
8 мільярдів
здивувались й —
безязикі…
дуже дух іде Серцем —
дуже серцем я дикий!!
й кому підпорядкований?
а — порятівна
і без дна
одна-єдина
страшна
Новина!!
Тому в Цариці
тільки й бачиться
що Новизна:
це Бог — Вічний!..
як мені з такою Тобою
жити…
як же Тебе до повноти —
небесніше любити??
А яке слово
Височинам долучити?
вічність зоріти б!
вічність горіти б!
хто в світ огненний
приліпився
то мабуть він зігрівся
так
я в нім
без Тебе —
аж ніяк
Як хто на Тебе
серцем задивився,
той вже від Тебе
й просвітився!
Ти — непомітно…
А хтось — дивився —
серцем
умʼякшився…
мені без Тебе —
цього й не було б…
був натяк:
бо от — без Тебе —
й всі шляхи
не так!
без Тебе —
світ би предстояв би
Новині?
Й без Тебе — як??
Весь змаг цей — на Тобі!
Зійшлися на Тобі — Небо й земля!!!
В Тобі прекрасності
і дари
в Тобі — прекрасності
усі! —
Божі,
Небесні
і земні!
Ангельські,
Й духи що в Огні,
просто в огні!
За Тебе —
ну немає красивішої, о ні!!!
хто умом вбачив,
я ж — очима! бо любовʼю зрячії!!
Як би мені
в Тобі зігрітись
(гарячоплазмовим нам холодно,
нам — це й Давиду збулось: холодно?..)
не буть розчавленим
у плівковім
«кіні»?
Щоб не згоріти
Й Величчю
Не опинитися роздавленим! — чого
Ще і не сталось
В оні дні.
Серцем плачу…
І маргарити й перли слів —
Тебе, Богиню, осипаю!
Об Божі обпікаюся пісні!
Бо так Тебе
Люблю
Кохаю!! Й це
Не нормально
Мабуть ще мені…
Зате яка нормальність
і у Вишині —
й зеркально —
дні на дні!..
Об Божі обпікаючись пісні…
люблю
й — з Тобою! день при дні.
Ти не лише — свята, Ти —
більш Богиня !!
святі — допоміжні,
й співи рясні!!!
3
О слух…
Углиб
іти —
то ж — від природності хотінь…
й подалі від земних
понять –
що так уми мертвлять…
от,
це урочисте, сонце звичне,
сонце,
й ти наводиш тінь…
більш — не розпарення і лінь
бо в серці Світло чисте…
Й Правда:
Без дна
Єдина і одна
Є Новина!
й мій слід дитинний
і смиренний
в слові!
Це станеться —
світу без Тебе, Діво,
колись земна Маріє,
і — аж ніяк…
й в бурях-увивинах
й в суді любові
я вже запалений
— маяк
тільки тому що
хоче
Божа Мати!..
диханням в Дихання…
серцем у Серце…
25.09.2023,
26.09.2023, свято євангелиста-орла
і апостола любові Іоана Богослова;
м. Київ — третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
