Світло, що дозволяє Поема

Світло,  що  дозволяє

Поема

                   Трійці  Пресвятій
                   із  Пресвятою  Богородицею
                   з  любовʼю  присвячується



1



Грім  і  блискавка!  —
хмарами  Ти  наш  Бог!
Неземна
й  неспівставна
Твоя,  Боже,  Любов!
і  така  солодка
що  я  —
відлітаю!!
мені  так  солодко
що  мов  від  чогось  щезаю…
та  від  Тебе  я
не  щезаю
а…  в  дар  слів  чи  втрапляю?
мені  так  солодко!!!
а  що  дар
слів  такий
маємо  —
іншим  людям  бо-бо!..


це  так  солодко
що  я  втрачаю
слів  відомих  немає!!
А  як  слів  я  не  маю,
від  того
зовсім  людям  бо-бо!..
так!  —  скандально!
що  я  Тобі  вже  —  й  більш  впокорений


більше  скажемо  —
Небесне  незадоволене…
а  менш  скажу  —
грім  і  блискавка!  —
риють  під  мої  українські  корені  —
що  це  я  тут
від  пʼятачкових  народів  приховую???
бачиш  —  народи  незадоволені?..
як  іще  надихатися  вічністю?
диханням  в  Дихання…
любовʼю  в  Любов…


серцем  в  Серце…
притягальний  Центр  —  Бог,
Ти  є  одна  Новина!!
притягальнійший  Центр
із  осель    споконвічних!
що  Тобі  тут  здумають
розуми  паралітичні?!
так  не  вміють  тепер
глибину
Небес
сторожити


щоб  мені  в  Тобі  жити  б!
вічно  горіти  б!  —
вічно  зоріти  б!
світ  не  вміє  
ум  вперити
у  Висоту  —  і  оперити
і  Тобі
в  звуках  шерехів
так  служити!
дух  оновлено  —  забігали
літери!!  —  за  слова  —
                 і  по  старожитностях!
й  не  кожне  слово
літері  і  доручати
більш  —  диханням
в  Дихання
серцем  —  в  Серце…
в  вічність  зоріти!  —
в  вічність  горіти!



2



От!  яка  Ти  —  Велична!!!
Світ  не  знає  таку  Тебе!!
От  я  висунусь  —
8  мільярдів
здивувались  й  —
безязикі…
дуже  дух  іде  Серцем  —
дуже  серцем  я  дикий!!


й  кому  підпорядкований?
а  —  порятівна
і  без  дна
одна-єдина
страшна
Новина!!
Тому  в  Цариці
тільки  й  бачиться
що  Новизна:
це  Бог  —  Вічний!..
як  мені  з  такою  Тобою  
жити…


як  же  Тебе  до  повноти  —
небесніше  любити??
А  яке  слово
Височинам  долучити?
вічність  зоріти  б!
вічність  горіти  б!
хто  в  світ  огненний
приліпився
то  мабуть  він  зігрівся  
                                                     так
я  в  нім  
без  Тебе  —  
аж  ніяк



Як  хто  на  Тебе
серцем  задивився,
той  вже  від  Тебе
й  просвітився!
Ти  —  непомітно…



А  хтось  —  дивився  —
серцем
умʼякшився…
мені  без  Тебе  —
цього  й  не  було  б…
був  натяк:
бо  от  —  без  Тебе  —
й  всі  шляхи
                                         не  так!
без  Тебе  —
світ  би  предстояв  би
Новині?
Й  без  Тебе  —  як??
Весь  змаг  цей  —  на  Тобі!
Зійшлися  на  Тобі  —  Небо  й  земля!!!
В  Тобі  прекрасності
і  дари
в  Тобі  —  прекрасності  
усі!  —  
           Божі,
Небесні
і  земні!
Ангельські,
Й  духи  що  в  Огні,
просто  в  огні!
За  Тебе  —
ну  немає  красивішої,  о  ні!!!
хто  умом  вбачив,
я  ж  —  очима!  бо  любовʼю  зрячії!!
Як  би  мені
в  Тобі  зігрітись
(гарячоплазмовим  нам  холодно,
нам  —  це  й  Давиду  збулось:  холодно?..)
не  буть  розчавленим
у  плівковім
«кіні»?


Щоб  не  згоріти
Й  Величчю
Не  опинитися  роздавленим!  —  чого
Ще  і  не  сталось
В  оні  дні.
Серцем  плачу…
І  маргарити  й  перли  слів  —
Тебе,  Богиню,  осипаю!
Об  Божі  обпікаюся  пісні!


Бо  так  Тебе
Люблю
Кохаю!!  Й  це
Не  нормально
Мабуть  ще  мені…
Зате  яка  нормальність
і  у  Вишині  —
й  зеркально  —
дні  на  дні!..


Об  Божі  обпікаючись  пісні…
люблю
й  —  з  Тобою!  день  при  дні.
 Ти  не  лише  —  свята,  Ти  —
більш  Богиня  !!
святі  —  допоміжні,
й  співи  рясні!!!



3



О  слух…
Углиб
іти  —
то  ж  —  від  природності  хотінь…  
й  подалі  від  земних
понять  –
що  так  уми  мертвлять…
от,  
це  урочисте,  сонце  звичне,  
сонце,
й  ти  наводиш  тінь…
більш  —  не  розпарення  і  лінь
бо  в  серці  Світло  чисте…



     Й  Правда:
Без  дна
Єдина  і  одна
Є  Новина!
й  мій  слід  дитинний
і  смиренний
в  слові!
Це  станеться  —
світу  без  Тебе,  Діво,
колись  земна  Маріє,
і  —  аж  ніяк…
й  в  бурях-увивинах
й  в  суді  любові
я  вже  запалений
—  маяк
тільки  тому  що
хоче
Божа  Мати!..
диханням  в  Дихання…
серцем  у  Серце…


25.09.2023,
26.09.2023,  свято  євангелиста-орла  
і  апостола  любові  Іоана  Богослова;
м.  Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович