Любові зерна кожен сіє сам, Аби вони дали надійні сходи, Плекає їх і здобуває сан: Захисником стає свого народу. Адже у серці виростив любов, Аби із нею волю рятувати. Не тисячі – мільйони їх, либонь, Що люблять Україну, так як матір. Любов ця справжня, а не показна. Живе вона лише в синівськім серці. Дай, Боже, її кожному пізнать, Хто вбувся у важкі солдатські берци. Захисникові не усе одно, Якою буде завтра Україна, А щоб його життєве полотно Росія в казематі не згноїла, Він йде у бій, нерівний, надважкий, Де може навіть голову покласти. Його пра-прадіди – відважні козаки – Належали до волелюбців касти. Його любов міцніша за метал, Крокує з ним від отчого порогу, Тому завжди воістину свята, Кується нею шлях до Перемоги! 16.09.2023. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко
ID: 994192 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.09.2023 20:14:45 © дата внесення змiн: 18.09.2023 20:15:16 автор: Ганна Верес
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie