Любові зерна кожен сіє сам,
Аби вони дали надійні сходи,
Плекає їх і здобуває сан:
Захисником стає свого народу.
Адже у серці виростив любов,
Аби із нею волю рятувати.
Не тисячі – мільйони їх, либонь,
Що люблять Україну, так як матір.
Любов ця справжня, а не показна.
Живе вона лише в синівськім серці.
Дай, Боже, її кожному пізнать,
Хто вбувся у важкі солдатські берци.
Захисникові не усе одно,
Якою буде завтра Україна,
А щоб його життєве полотно
Росія в казематі не згноїла,
Він йде у бій, нерівний, надважкий,
Де може навіть голову покласти.
Його пра-прадіди – відважні козаки –
Належали до волелюбців касти.
Його любов міцніша за метал,
Крокує з ним від отчого порогу,
Тому завжди воістину свята,
Кується нею шлях до Перемоги!
16.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2023
автор: Ганна Верес