Невідомість завжди залишає надію і шанси,
Хоч вона і густа , як туман на долоні боліт,
Непробудно в'язка, як безмісячна ніч, і щоразу
В ній зникає протоптаний звечора росяний слід.
Невідомість стискає і час , зупинившись, тісниться
Поміж сходом і заходом, змінює надписи дат,
Де у числах байдужих стає невідчутно різниці,
Та і йдуть вони одне за одним чомусь невпопад.
А якщо за туманом зворотного ліку початок
Невідомість завісила щільно? Не видно ні зги...
І здається безглуздим ступати за край і кричати,
І піщинок потік споглядати немає снаги.
На вербі причаїлась віщунка, дрімає, не кряче ,
А в болотних осОках заснула стара німота.
Невідомість закінчиться ранком , і голос тремтячий
Скаже тихо - проснись, я туману клубки розмотав.
Екзаменатор долі, кістлявим пальцем, водить вздовж клітин журналу.... Невизначеність, особисті духовні уроки такі... Раптові і непередбачувані... Як під заказ
В Ваших віршах є душа і характер з любов’ю до рідної країни. І це – головне. За це варто нам боротися, де ми зараз і є. Завжди з Вами і за Вас. З повагою.
А невідомість завжди потім стає реальністю, і хай вона буде краще попереднього. З теплом
Невідомість завжди дає промінь надії, для тих, хто вірить і наближає майбутнє, хто йде вперед. Бо, як ще раніше казали – знайде і отримає тільки той, хто йде. Піднесено у філософії роздумів з гарним висновком «Невідомість закінчиться ранком , і голос тремтячий Скаже тихо - проснись, я туману клубки розмотав». Радий, що знову має можливість Вас читати. Зі святом! З повагою і теплом.
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудова поезія!
На вербі причаїлась віщунка, дрімає, не кряче ,
А в болотних осОках заснула стара німота.
Невідомість закінчиться ранком , і голос тремтячий
Скаже тихо - проснись, я туману клубки розмотав.
Майстерно! З Святом Вас! Миру,здоров'я і добра!
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
