Я набрав би у бокали моря… (переклад "Я наполнил бы море в бокалы") ́
Я набрав би у бокали моря...
На піщаній скатертині пляжу,
Зручно в ложе, в прохолодних горах,
Ніби в ліжко оксамиту ляжу,
Загадаю мрію зорепадам,
Потону з сузір'ями у вічнім...
Час - то пил, розвіється розладом,
Світ крихкий - колись все стане ніччю.
Я наповнив жаром би судини:
Теплим сном та літнім пеклом днини,
Де блакить в безмежжя простиралась,
З океаном на Балі зливалась.
Взяв відпустку поза круговерті,
Загубив себе від цього світу,
Просочився б соками Планети
Серед іншого, чужого літа.
Розрідив би подих вітру криком,
Загубивсь на острові далекім
Без подій, без образів та вікон,
Дивних пташок слухаючи клекіт,
Заблукав забутими шляхами,
Як дельфіни в сховищі прозорім...
Ось, вирує хвилями, ласкаве...
Я набрав би у бокали моря...
Гарний вірш Та я згідна з Світланою,краще подавати й орегінал.
