Забуваю твій голос, твоє ім'я,
Всі твої слова та зізнання...
Вже не думаю, чом не була твоя,
Й чом не вистачило кохання.
Забуваю, як мене обіймав,
На руках носив і сміявся...
Як на довгі місяці ти зникав -
І раптово потім з'являвся.
Забуваю все, чому ти навчав...
І про що мовчав... Неважливо....
Ти так довго й часто мене втрачав...
То невже очікував дива?
Забуваю все, чого й не було,
І не буде більше між нами...
Почуття загоїлось... Заросло...
Проросло у серці віршами...
