Пустеля довкола чекає на дощ,
І зорі у небі погасли,
А я слізьми її зрощу
І зорі світлом розкрашу.
Попереду безодня розкрилась,
А я з усіх сил розбіжусь,
Широко розправлю крила
І над порожнечею пролечу.
Сонце тікає за обрій,
Та я його тут почекаю,
Коли воно знов за обрієм
Яскраво весело засяє.
Попереду колючі терни,
Пройду наскрізь них,
Мов прозорий вітер,
І до квітів зве́рну.
Довкола виросли гори,
Довкола зашуміли ліси,
Ясне небо над головою,
Долина блищить від роси.
Тут залишусь.
Тут повітря досить,
Для всього й для тих усіх,
Хто серце в грудях носить.
Сіла пташка на плече,
Щось щебече на вухо,
Якщо час і в горі, і в радості іде,
То лише любов ним рухає.
19.05.2022рік.
P.S. "Що на небі, те і на землі" означає що у власній душі, те й в тілі і в оточенні.
Чудово! 
