|
В моєму серці є така людина, з якою ми разом вночі і вдень.
Ні, не подумайте, це не моя дитина. Це я, але не я, утім.
Вона красива, щира і тендітна, замріяна, закохана вона.
Вона пише вірші і романтична, вона, мов я, але часом не я…
Вона націлена, серйозна, вона сувора і пряма,
Мов я, буває і привітна, але усе в собі трима.
А я побачу чужі сльози – здаюсь, підкорююсь сама.
Завжди у всьому непохитна вона для перешкод – стіна.
Вона, мов я, так непомітно лягає спати й засина,
Кудись летить і десь мандрує, кохає, вірить в дива.
Вона тендітна, наче квітка, сором’язлива, мовчазна,
Вона мрійлива і вразлива, вона це я, а я – вона.
Не думайте, що я невдячна. Ні-ні, повірте, я люблю
Її незламну, непохитну, таку і сильну й вольову.
Вона, мов та завзята пані, часом мов Мавка лісова,
Вона, мов дівчина-бажання, вона, мов я, а я – вона…
ID:
944671
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.04.2022 07:33:41
© дата внесення змiн: 11.04.2022 07:33:41
автор: Олександріса
Вкажіть причину вашої скарги
|
