Поема
Неймовірно церковному поету
Григорію Богослову
і в житті, і в спопеляючому
полум’ї слова —
нині присвячується
1
Який то розум!!!
про це засвідчили
Василія й твої діла —
що є один
у двох тілах!!!
яка поезія!
я бачу богослів’я в вас:
Творець — Поет!!!
це сильна Вічність! —
де ви мачали щось у час
там видять — прозу!
так непоети справедливо бачать —
прозу...
о Ти мене, Боже, пригОрнеш
я перевищу і щасливих!!
буде розрішення —
вина й оливи
як богослів’я — Ти!
я з словом йду
все вгору й вгору
о блиск!
сліпучість!!
Поет є, Слове, Ти!! — а Ти —
оливи і вина
навіть за це внизу всі п’ють
по-чорному!
Проза в яких —
не знає вона дна.
2
той дім так діяв
сам зіркопад я огортав
такою силою
позаяк бджоли —
із Небес
меди духмянотанучі
серцям —
серця — Богу любов носили
та славу Богу під вечірній зеленкой
носили
і не скажу
біля якого лісу він —
як ви просили...
він за дари
так несподівано і старомодно
говорив!!
неначе Бог і був — ще старомодним
до пори
так квапивсь
щоб Бог Сам втрапив
з уст повечір’ям — першовеличним розоривсь!
тоді заліссями махали б прапори
а дім би мав —
якби так трапилось
в нутрі осу
він несподівано висмоктував би ще Йому Красу!!
бо це ж гора! —
під небом! центромузик зсув!!!
чи не казав — що на вершині це гори?
день — грав він!
грав і грав — й благав!..
цей грішний,
а їх — три!!!
я думав, що на трьох воля Божа
блага
то трьох й відрахували з міста!
3
три-вулик!
увесь час! три-грав!
і три-співав!!
що? лиш волі Божій звісно
відрахували це — й дорахувалися
їм треба Божу — з перцем —
пісню!?
чого це веселитися!
втекли!
о, ви ще думаєте сумно?
о скільки гряде музик! сума!
сила!!
і не скажу
біля якого лісу
Бог й цілий світ —
як ви просили...
07.02.2022, свято Григорія Богослова
