під враженням...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927503
Я прислухалася щодня,
Бо не могла без тебе жити,
Як сон, бродила навмання,
А в очі заглядали квіти, -
Я прислухалася щодня...
І вже не бачила краси,
Бо чула кроки, чула шепіт...
Мені вчувались голоси,
І неповторно-тихий трепет -
Не помічала я краси...
А вже коли біля дверей
Я зупинялася безсило,
То уявляла, як береш
Мене за руки ти красиво -
Біля самісіньких дверей...
І пригортаєш до грудей
Украй заморену чеканням -
Для нас, для двох - не для людей
Ті наймиліші привітання -
О, як ти горнеш до грудей...
І щастя пташкою летить -
Обійми-зустрічі жадані -
Година ціла, ціла мить,
Як нагорода за чекання,
Де щастя пташкою летить...
Як жаль, що осінь золота
Позамітала жовтим листом
Сліди і кроки, і вуста
Спалила, стерла норовисто -
Печальна осінь золота...
Ще довго бачила зорю,
Впускала біль і сум до хати,
Та я боюсь: все повторю,
Бо вже не можу я втрачати
І пам'ятаю ту зорю...
Почуй мене, побач мене,
Скажи...не сила вже чекати...
Чи знав тоді - все промайне,
Мов тихим помахом крилатим -
Скажи мені... почуй мене...
- - -
Дякую Вам, пані Ніно, щиро дякую!!! 
Зворушливі, душевні рядки! 
