Ти знаєш хто ми? Ми лише тут гості,
Триваєм мить, лиш крик «я є!» звучить,
Цей крик ліси, степи і гори трішечки ятрить
Та наша спадщина – хіба що наші кості.
Моє й твоє життя – лише секунда
І весь цей всесвіт у твоїх зіницях
Розчиниться в ніщо, щоб потім у сториці
Засіяти пустелю-тундру.
Ти знаєш хто ми? Я також не знаю
Можливо ці питання неважливі?
Для нас, для чорно-, біло-, рудогривих.
У наших мріях ми ідем до Раю
Та в наших прагненнях --
Крокуємо нестримно і сміливо
до небокраю, в Космос