Твоїми,солодкими губами, марю,
Їх дотик згадую в ночі.
Шкода мені, та зисанаю,
Без твоїх рук у себе на плечі..
Дощі із сліз-так небо плаче,
Чи буде плакати колись...
Якщо тебе я випадково втрачу,
Обіцяй мені, чи поклянись...
Що поміж сірого будення,
Холодних, темних вечорів,
Ти, як колись, моє натхнення,
Підіймеш з глибини морів.
І станеш вітром в океані,
Торкаючись мене сповна..
Ти завжди вільна у коханні,
А чи назавжди моя?
Я хвилями буду шукати,
Вздовж берегів уста твої,
Мені не жаль тебе кохати,
Жаль наші спогади сумні.
Що буде далі, я не знаю,
Дорога в кожного своя...
Але в цю мить, тебе кохаю,
І ти кохай, любов моя...
