Закохана у хризантеми білі,
Що цілують осінні світанки.
Терпким присмаком меду на тілі
У твої зачаровані ранки.
Пелюстки, наче осені крила,
Що торкалися ніжно до тебе.
Я зірвала усі й розгубила,
Наче птахи злетіли у небо...
Милувалась такою красою.
Білі квіти, як вірності сила...
Хризантеми зірвані тобою,
Осінь в коси свої почепила.
автор: Лариса Мандзюк.
