Чогось все якось так....мінливо...Неначебто прогноз погоди...
Ілюзії будуються красиво...Але життя дарує нові й нові пригоди...
Не розумію я, що робиш ти зі мною... Приходячи в казкових снах...
До болю бути хочеться з тобою....Обійми відчуваючи повз страх...
Твій образ знов і знов спливає... Думки народжує нові...
Побачення душа чекає.... Та б'є...."півроку" в голові...
І ти собі не уявляєш...., що значити для мене став....
Можливо, навіть і не знаєш.... Наскільки до душі припав....
Так хочеться зустрітись не в онлайні....За руки потриматись хоча б мить...
А в очах спіймати спалах той кохання....Котрий здатен в серці іскру розпалить...
Так хочеться...до тебе пригорнутись.... Й повірити...,що це не казка....І не сон...
Й в минуле більше вже не повернутись
.... Продовжуючи доленосний цей атракціон...
Пробач, можливо, за надмірну чесність.... Все відкриваю просто.... Так, як є....
Як дійсно розумієш ти, що на моєму серці....:
Благають про одне....Не залишай мене...