Усе – випадковості.
Усе – лише наші миттєвості.
Непотрібні усім поступовості,
Мінливості. Сльози під час вологості.
А ти ховаєш все наше в хтивості.
Підперезане колись єдністю.
Чуєш цілунки на межі з присмерковістю?
Грішні хвилини нашої юності
Жбурляєш ти стрілами неприкаяності.
Ховаюсь в мережі нашої недоступності.
Адже.
Все наше – миттєвості.
І якісь дурні випадковості.
