танцює вогонь між тремтячих долонь,
цій миті бракує останнього слова,
і те, що бджолою вібрує між скронь,
за вічність повториться знову_
>
топтатимуть п’яти холодну траву,
хапатимуть очі то світло, то темінь,
відпустить зомліла рука тятиву,
стріла встрягне в серце мішені_
>
це потім заламані крила в смолі
і зони комфорту болото,
і зашморг тугий часової петлі,
і дійсності вицвілі фото_
>
секундної поступ, чи човгіт чобіт,
середина мосту між нині й ніколи_
на вибір – сто тисяч тотожніх орбіт
у межах кармічного кола_
>
прийдешього вежі за роєм ворон,
крихкі міражі / заґратований окіл,
порожня свідомість / роздертий шаблон /
прозріння завчасного попіл_
