Брутальний, невимовний сум,
Туманний та безликий,
Різкий, над швидкісний, мов струм,
І, неначе звір, дикий.
Він віє то поривчасто, то тихо,
То кричить шалено, то мовчить.
За ним суне спокій чи дивне лихо.
Він в частці чи в далині тріщить.
То ріже, то коле душу цей смуток,
То розриває розум на шматки,
То убиває, мов отруйний трунок,
То жадібно кепкує, залюбки.
Так сумно,
Коли усе чи щось іде не так.
Бездумно,
Коли від долі ти чекаєш знак.
То радіє, то ридає цей сум,
То холод сіє, ніби вітер в полі,
То ранить правду оманно, мов глум,
То розшукує слабинки у волі.
05.11.2017
