гострим кігтем малює на склі
вектор вітру намолена тиша_
щось важливе латиною пише,
чуєш_ сумнівів ниють джмелі,
відчуваєш долонями дно,
медитуєш на свічку задуту,
ким і нАщо_ тепер все одно_
як всерівно_ чи мати, чи бути_
>
не спіймати сумління за хвіст_
не вдавати коріння за крону_
щось наплутав старий програміст
з недосяжних руїн пантеону_
обережний перелік чеснот
закороткий для втечі від тіні,
біле з чорним зливається нині,
зайві милиці слів – нечистот_
>
щем в потилиці_ пахне дощем_
чахне в серці підступна надія_
той, що все і завжди розуміє,
луснув довгим хвостом, як бичем_
щось наплутав старий сценарист_
пута ці – павутина_ не більше_
гострий кіготь тремтить, але пише,
медитує на безвість статист_
