Серця обох теплом нам обігріто,
Прийшла весна до нас бузковим цвітом.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
До себе ти мене завжди чекаєш
Мене щодня в віконце виглядаєш,
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
В траву упали роси вечорові
І вийшли в небо місяць й ясні зорі.
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
Сьогодні я лечу, немов на крилах.
Тебе я бачити завжди хотіла.
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
Та я ось і наголосів наставила правильно, а за змістом трішки кульгає... Але щось підправити. то нічого зараз в голову не приходить.. Можливо, пізніше щось вийде.. Дякую за відгук!