[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_SxlQfQzKFo[/youtube]
Серця обох теплом нам обігріто,
Прийшла весна до нас бузковим цвітом.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
До себе ти мене завжди чекаєш
Мене щодня в віконце виглядаєш,
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
В траву упали роси вечорові
І вийшли в небо місяць й ясні зорі.
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
Сьогодні я лечу, немов на крилах.
Тебе я бачити завжди хотіла.
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2020
автор: Ольга Калина